Глухий кут екоінспекції
Чому громадськість проти урядового варіанту реформи органу контролю за довкіллям
Третій рік у Міністерстві екології та природних ресурсів працюють над реформою Державної екологічної інспекції. Якщо порівняти, скільки про цю ідею говорять чиновники і скільки про це пише «День», зокрема й про необхідність створення не просто органу контролю, а ефективної служби на кшталт американської чи польської екологічної поліції, то цій дискусії скоро буде п’ять років, а то й більше.
Весь цей час пішов на розмови. Навіть коли минулої осені з’явився текст законопроекту про Державну природоохоронну службу (вона має запрацювати замість екологічної інспекції), швидких змін не настало. Проект ще не розглядався в парламенті. Натомість отримав конкурента — альтернативний законопроект «Про Державну інспекцію з охорони довкілля України». Цей документ зареєстрував народний депутат Ігор Луценко за ініціативою міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина». Екологи вважають, що законопроект від Мінприроди змінює лише назву органу, який контролюватиме дотримання природоохоронного законодавства, а захист довкілля від того ніскільки не виграє.
ДВА В ОДНОМУ
Обидва законопроекти вже отримали висновки головного науково-експертного управління Верховної Ради. Тим часом у Міністерстві екології вирішили провести громадське обговорення законопроектів, запросивши на зустріч представників екологічних організацій.
Заступник міністра екології Василь ПОЛУЙКО запропонував об’єднати законопроекти та створити спільну робочу групу, яка напрацює один документ на основі двох. Потім цей варіант можна представити парламентському комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Однак зважаючи на те, як минула зустріч чиновників із громадськістю, шукати компроміс буде непросто. До речі, до дискусії долучилося 27 експертів-природоохоронців, плюс користувачі «Фейсбук» приєдналися до онлайн-перегляду.
МАЛЮНОК ЯНИ ГРАНКОВСЬКОЇ. ВИСТАВКА WWF ЕКОПЛАКАТІВ «ПРО ЛІС» / ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Ідею об’єднати два законопроекти одразу не сприйняли в Команді підтримки реформ при Мінприроди, яка долучилася до розробки законопроекту про реформу Держекоінспекції. Представник цієї команди, юрист Роман ШАХМАТЕНКО вважає, що спочатку слід прийняти законопроект у першому читанні, а зауваження громадськості врахувати вже в другому. Також він окреслив ключові пропозиції напрацьованого документа.
«Старих працівників інспекції не будуть переводити на нову роботу. Оскільки змінюються повноваження, структура органу, то відбудеться новий конкурсний набір, — додав Роман Шахматенко. — Закон встановлює гарантії оплати праці інспекторам, бо за законом про державну службу в них будуть ті самі зарплати, а це один із корупційних чинників. Ми прописали права та обов’язки інспекторів, передбачили створення громадської ради та її участь у діяльності та доборі кадрів нової служби. Також пропонуємо збільшити штат інспекторів».
РОЗГРОМНІ ВИСНОВКИ
Громадськість не схвалює такий варіант реформи екологічної інспекції. По-перше, заміна назви з інспекції на службу — це юридична колізія. Як пояснила присутня на зустрічі Марія ВАЩИШИН, викладачка Львівського національного університету імені Івана Франка, пропонована назва — Державна природоохоронна служба — суперечить закону про центральні органи виконавчої влади. Виходить, що функції екологічної служби зводяться до надання адміністративних послуг.
По-друге, громадськість сумнівається, чи буде можливість вносити правки до ухваленого парламентом закону, бо не вдається знайти спільну мову навіть на етапі розробки та обговорення нормативних актів. Виконавча директорка МБО «Екологія — Право — Людина» Олена КРАВЧЕНКО зауважила, що коли з’явився текст законопроекту від Мінприроди, громадськість просила дати хоча б два тижні на спільне обговорення документа — тоді не було б приводу хутко готувати альтернативний текст. Команда підтримки реформ таку пропозицію не схвалила.
«Законопроект отримав розгромний висновок парламентського науково-експертного управління. Незрозуміло, з якою метою він виносився на обговорення і як у нього вноситимуть зауваження експертного кола. Крім цього, ми не бачимо комплексної картини, як усе це буде працювати», — додала Олена Кравченко.
ЗАКРИТИЙ ФОРМАТ
Крім правових колізій, зауваження стосувалися функцій старої екоінспекції, що зникають у новому органі. Натомість органам місцевого самоврядування передаються окремі повноваження щодо дотримання природоохоронного законодавства. Так, за міністерським законопроектом за об’єктами природно-заповідного фонду повинні стежити органи місцевого самоврядування.
У МБО «Екологія — Право — Людина» відзначили, що, за таких умов, орган, який розпоряджається ресурсами та здійснює управління на місцях, буде сам себе контролювати. Тривожить експертів і те, що реформа непослідовна та закрита від громадськості.
«Робота над цим документом була закрита, не було інформації про діяльність робочої групи, коли ці зустрічі відбувалися. Сьогодні нам представляють готовий документ, який просуватимуть у парламенті, а громадськості пропонують вносити зміни», — зазначила екоактивістка Вероніка АГЕЄВА.
ВІДКРИТИЙ ФІНАЛ
На думку юрисконсульта МБО «Екологія — Право — Людина» Софії ШУТЯК, слід створити не просто новий орган із кращими зарплатами для інспекторів, а структуру для покращення стану довкілля.
«У міністерському законі не зрозуміло, як контроль за порушеннями впливає на моніторинг, а саме якісний моніторинг має бути підставою для здійснення контролю, що ми прописали в нашому законопроекті, — доводила позицію екоспільноти Софія Шутяк. — У нашій версії чітко розписано, коли порушників слід притягувати до кримінальної та адміністративної відповідальності, чого немає в міністерському законопроекті. Також ми пропонуємо створити природоохоронну прокуратуру».
Роман Шахматенко переконував присутніх, що громадськість почули, її зауваження врахували, але іншого шляху реформування служби не існує. Щодо резюме парламентського науково-експертного управління, то, за його словами, в більшості випадків законопроекти отримують критичні висновки, і реформа ДЕІ не стала винятком.
Зрештою, громадськість хотіла почути від міністерства чітку візію та місію нової інспекції. Та в підсумку на фейсбук-сторінці відомства з’явилося повідомлення, що «у результаті було досягнуто домовленостей про об’єднання зусиль усіх учасників обговорення для формування консенсусного бачення законопроекту до другого читання». Свої коментарі та пропозиції можна надсилати Команді підтримки реформ при Мінприроди.
