«Боротьба корупційних агентів»

Верховна Рада може швидко скасувати те, чого так довго домагалась пацієнтська спільнота. У парламенті зареєстрували низку законопроектів, які практично знищують закупівлі ліків за державними програмами через міжнародні агенції.

Нагадаємо, уже два роки Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Королівська агенція Великобританії Crown Agents та інші спеціалізовані структури зі світовим іменем закуповують для України необхідні ліки та вакцини. Звісно, процедура недосконала, але держава отримує препарати без посередників, закуповуючи їх напряму у виробників, що дешевше та швидше. Тепер комусь закортіло повернути старі правила гри, коли у тендерах Міністерства охорони здоров’я брали участь одні й ті самі фармацевтичні компанії, коли працювали схеми «відкатів» і підставних фірм. Дивно, що ініціатором таких нездорових змін є парламентський комітет з питань охорони здоров’я.

ЛАЗІВКА ДЛЯ ПІДСТАВНИХ КОМПАНІЙ

Так, автором законопроекту №6245 «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо переліку спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі)» є голова згаданого комітету Ольга Богомолець. У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що міжнародні агенції не впоралися зі своїми зобов’язаннями: закупівлі почалися невчасно, приміром, досі завозяться ліки за програмами 2015—2016 років (хоча вже норма для України, що тендери проводяться із запізненнями), ціни зависокі, ще й порушуються терміни придатності ліків.

Тому написаний Ольгою Богомолець законопроект пропонує розширити перелік організацій, які можуть купувати ліки для МОЗ. Член правління «Центру протидії корупції» Олександра Устінова коментувала раніше: «Можна просто зареєструвати дистриб’юторську компанію ТОВ «Чебурашка», виграти тендер на ProZorro на послуги із забезпечення обороноздатності, які йтимуть під грифом «Секретно» через війну, і ти вже можеш брати участь у процесі закупівель ліків для МОЗ та обиратися підрядником. Те, чого намагалися уникнути на початку запуску міжнародних закупівель, — неможливості зареєструвати підставні компанії, які закуповуватимуть для держави ліки, пані Богомолець хоче повернути назад, відкривши двері всім».

Ще один законопроект №6194 «Про внесення зміни до статті 17 Закону України  «Про лікарські засоби» (щодо термінів придатності лікарських засобів, закуплених із залученням спеціалізованих організацій)» стосується термінів придатності ліків. Він має бути не менше, ніж 12 місяців. Для українських дистриб’юторів таких вимог немає. У «Центрі протидії корупції» переконані, що через це зростуть ціни на препарати, закуплені міжнародниками, а перелік ліків, які вони можуть придбати для України, суттєво скоротиться.

«ЙДЕТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ ПРО ГРОШІ»

Законопроекти №6367 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів)» та №6494 «Про внесення змін до статті 2 закону України «Про публічні закупівлі» (щодо здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі) прописують жорсткіші умови для роботи міжнародних агенцій в Україні та скасовують спрощену реєстрацію ліків, пільгові умови маркування препаратів тощо. У пояснювальних записках до обох проектів є нарікання, що міжнародники все одно закуповували ліки через посередників. Останніми часто ставали українські компанії, які й раніше брали участь у закупівлях, тому ніякої економії коштів не відбулося. З одного боку опір змінам — нормальна реакція. Ламати старі правила гри не всім хочеться, особливо якщо хтось мав від цього зиск.

МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1997 р.

«На закупівлях від міжнародних агенцій зекономлено 620 мільйонів гривень. Очевидно, раніше ці кошти знаходили свого власника, який сьогодні хоче повернути все на старі рейки, — вважає Вікторія Тимошевська, директор програми «Громадське здоров’я» міжнародного фонду «Відродження». — Та йдеться не тільки про гроші. Сьогодні суттєво змінюються підходи у формуванні номенклатури (списку препаратів, які слід купувати за конкретними державними програмами лікування. — Авт.). Раніше переважна кількість номенклатури складалася за «професійною» думкою одної-двох осіб — головних позаштатних спеціалістів, людей впливових у напрямку певної спеціалізованої програми. Ці люди вважають, що тільки вони уповноважені вирішувати, що слід купувати за державні кошти, бо вони визнані фахівці та володіють певними регаліями. Вони намагаються дискредитувати нову систему закупівель. Я не кажу, що міжнародні організації — це панацея. Зараз держава в особі МОЗ намагається сформувати свою агенцію із закупівель, але вона не з’явиться завтра, тим паче коли є така боротьба корупційних агентів та їхні спроби повернути всі потоки собі».

ВІД СЛІВ — ДО ДІЙ

Загалом поширення «страшилок» про медреформу, блокування Верховною Радою необхідних для її старту урядових законопроектів і поява альтеративних законопроектів є кадрами одного фільму про зміну української системи охорони здоров’я.

«Треба змушувати наших політиків або робити корисні речі, або не шкодити, — вважає Олександр Ябчанка, експерт «Реанімаційного пакета реформ». — Це добре показує голосування у парламенті щодо пакету медичних законопроектів. Якщо увага суспільства прикута до того, що роблять народні депутати, їм доводиться приймати певні закони та відповідати на запит суспільства. Реформа системи охорони здоров’я показова, бо міністерство вирішило робити політику у так званий «цикл вироблення публічної політики». МОЗ просто почало публічно обговорювати свої пропозиції із зацікавленими сторонами, а це так чи інакше — кожен громадянин. Після того, як реформу обговорили в Києві, запропонували Кабміну ухвалити її концепцію. Уряд це зробив, а далі міністерство поїхало в регіони. Після того з’являється реакція опору. А міністерство лише пропонує перейти від слів до конкретики та дій».