«Свіжа кров» в політиці?

Євромайдан привніс в українську політику не мало «нових облич». Кожна фракція нового парламенту поповнилася громадськими активістами, журналістами, експертами… Більш того, дехто з них сьогодні вже намагається виокремитися в окрему політичну силу. Використовуючи популярні гасла –євроатлантичної інтеграції, захисту демократичних цінностей, європейського вибору…, «народні новачки» намагаються проторувати собі власний політичний шлях.

Не так давно, наприклад, відбувся з’їзд нової партії на базі «ДемАльянсу», куди, як відомо, увійшли зокрема представники президентської фракції «Блок Петра Порошенка» - Світлана Заліщук, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм. Враховуючи постійну критику цією «трійкою» політики Президента, виглядає мінімум дивно подальше перебування цих депутатів у «БПП». Схоже, що ця фракція для молодих депутатів – тимчасовий попутник.  

«Цікаво, чи є в Україні політичні партії, де новачок вступає в первинну організацію, там себе проявляє, виходить на районний/обласний рівень, а вже звідти претендує на загальнонаціональний?», - так Євген Магда у Фейсбуці звертає увагу на те, що нашим політикам хочеться всього та одразу.

Головні «рушії» «ДемАльянсу» вже заявили, що через місяць вони зможуть визначитися не тільки з форматом, а з найголовнішим – ідеологією. Як зазначає Василь Гацько, її постановили зробити менш консервативною, позначивши розмиті рамки «гуманістичних цінностей». Також партія яскраво виділяє ще одну проблему українського суспільства – корупцію. Із нею політсила планує боротися найактивніше. Хоча, політична партія не може будуватися на одних тільки анти-корупційних засадах і гаслах.

Ще одну партію під назвою «Хвиля» планують створити – Віктор Чумак, Давід Сакваралідзе, Віталій Касько… В чому різниця між нею і «ДемАльянсом», виборцям поки складно зрозуміти. За словами політологів, аби нові партії відрізнялися від більш ніш трьохсот інших партій, важливо мати – ідеологію. А її в українській політиці майже немає.

 «Це не налаштовує на оптимістичні ноти, - каже під час прес-конференції в Києві політолог Вадим Карасьов. - Немає суб'єктності та волі, навпаки – всі починають межуватися, ділитися, маневрують. І такий напівпартійний рух він не надає парламенту можливості бути законодавчим органом реформ. А наш парламент повинен бути законодавчим центром реформування. В мене скептиз, коли партії створюються по демографічно-віковим ознакам. Адже політика – дуже складна річ, Тут має бути компроміс, гнучкість, принциповість, стратегія, тактика. Чи готові молоді люди до такого поєднання настільки різних методів? Це ж серйозна справа – державне управління. А взагалі, сьогодні не обов'язково створювати партію, аби покращити країну. В світі постає тенденція «невиборних представників». Вони більше впливають на політиків, на суспільство, аніж вибрані представники. Партія «фейсбуку» сьогодні може означати більше, аніж оформлена партія».