«Ми повинні навчитись довіряти»

14 вересня доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха виступив у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. У рамках супровідної програми до виставки "Завтра буде краще" він прочитав лекцію про вектори трансформації українського суспільства.

Експерт виділяє 6 етапів трансформації українського соціуму: стратегія стримування інституціональних змін (1992-1994 рр.), становлення подвійної інституціональної ситеми (1995-1999 рр.), нова інституціональна криза і Помаранчева революція (2000-2004 рр.), нереалізовані революційні очікування (2005 – 2010 рр.), суспільство стратегічної невизначеності (2011-2013 рр.) та визначення вектору трансформації (2014-2016 рр.). З цього випливає, що 23 роки українці жили в стані «невизначеності», тобто без окреслення стратегічної мети. І лише у 2014 році офіційним курсом  державної  політики стала інтеграція з ЄС.

За словами соціолога, попри затримку з трансформацією інституціональної системи можна виділити позитивні зміни у настроях людей. Серед найбільш помітних ставлення до реінтеграції з Росією. Наприклад, на Донбасі частина тих, хто оцінює такий крок позитивно, зменшилась з 80% до 44%. Експерт переконує, що це є свідченням того, що розпочався процес повільного поширення в цьому регіоні проукраїнських настроїв, який ще довго буде утверджуватись. 

Євген Головаха розповів про деякі суспільні установки українців. Характерним є високий індекс аномійної деморалізованості, тобто нормативної недостатності. З 2012 року до сьогодні він знизився з 13.3 до 12.8 відповідно, але враховуючи те, що максимум 18, цей показник є високим. Невтішним є і рівень цинізму – 9,8 з 14, хоча порівняно з 2012 роком він трішки зменшився. Прогнозовано (у зв’язку із війною на сході та економічними проблемами) підвищився показник тривожності. Окрім інших, зріс індекс протестного потенціалу, зараз він становить 5,1 (для порівняння, його максимум 5.4 зафіксовано у 2013 році). Втім фахівець переконує, що заворушення на весні чи влітку 2017 р. є малоймовірними.

До позитивних трансформацій, які відбулись в українському суспільстві соціолог відносить зміни у політичній культурі. Її характеризують за двома показниками – тоталітарність і демократичність та активність і пасивність. З 2006 року у два з половиною рази зменшилась кількість активно-тоталітарно налаштованих громадян (з 34 до 13,5), а частина людей, які називають себе пасивно-демократичними, зросла удвічі і стала визначальною (з 26,4 до 58,1).

Експерт впевнений, що ці зрушення підготовили ґрунт для подальших змін. До найбільш необхідних Головаха відносить відновлення довіри. «Ми повинні навчитись довіряти. Соціальні психологи експериментально довели, у середньому людина з превентивною довірою отримує більше, аніж людина з превентивною недовірою», – переконує він.

Також велике значення соціолог приділяє трансформації еліт. За його словами доти, доки політична верхівка не відмовиться від так званої пострадянської «ненажерливості»,  у нас знову виникатимуть Майдани. Окрім цього Головаха наголосив на необхідності подолати масову соціальну відчуженість та цинізм і проводити роботу над зміною системи цінностей.