«У травні розпочнуться археологічні розкопки...»

Понад сто років не було відомо, де похований громадський діяч і почесний громадянин Катеринослава Олександр Поль. Великий землевласник, підприємець, меценат і колекціонер Олександр Поль значну частину життя присвятив тому, щоб об’єднати промисловий потенціал залізорудних родовищ Кривого Рогу й кам’яне вугілля Донбасу. Йому вдалося переконати уряд у Петербурзі побудувати залізницю та двоярусний металевий міст через Дніпро в Катеринославі. Після цього на півдні України почався промисловий бум, а Катеринослав перетворився на індустріальний мегаполіс з чисельними металургійними заводами, електричним освітленням, телефоном і трамваєм. Серед заслуг Олександра Поля — створення історичного музею, який тривалий час носив його ім’я.

Дніпровські історики та краєзнавці довго шукали могилу знаменитого земляка, і їм, схоже, вдалося її виявити. «Вдячні земляки хотіли встановити йому пам’ятник ще за життя, — написав у соцмережі мер Дніпра Борис ФІЛАТОВ. — Вони прозвали його «Степовим Колумбом», його ім’я розмістили на почесній дошці в залі Міської Думи, його портрет повісили в Потьомкінському палаці, а в двох університетах заснували його іменну стипендію. Він пішов так само швидко, як жив — раптово помер від серцевого нападу. Коли його ховали, вся дорога до кладовища була усипана квітами й освітлена вогнями. А потім його забули. А згодом, коли земляки згадали про нього і їм стало соромно, на свій жах вони усвідомили, що втратили його могилу!»  2002-го Олександру Полю встановили пам’ятник на центральному проспекті Дніпропетровська, але могилу так і не знайшли...» «Щороку на День міста ми збираємося біля пам’ятника Олександру Полю, говоримо йому «дякуємо», звітуємо про виконану роботу й будуємо плани на майбутнє. З першого дня своєї каденції я дав йому клятву, що знайду місце, де він похований. Чотири роки я говорив про це все і скрізь. І не лише казав, а й робив. І, схоже, у нас вийшло. Більш як за 100 років після його смерті», — написав міський голова.

За його словами, краєзнавці з ймовірністю 99% знайшли справжній фундамент Лазаревської церкви в Севастопольському парку, де й був похований Олександр Поль. Як повідомили на пресконференції самі дніпровські краєзнавці, проблема полягала в тому, що Лазаревська церква, яка постраждала в роки війни, в 1950-ті роки була знесена. Тривалий час вважалося, що над її фундаментом насипали меморіальний курган, що зберігся до наших днів. І хоча з 1980-х років історики міста займалися пошуком могили Олександра Поля, розкопувати курган, на якому стоїть меморіал учасникам Кримської війни, померлим у шпиталях Катеринослава, ніхто б не дозволив. Нові дані дають  можливість встановити, що Лазаревська церква стояла не на місці кургану, а на південь від нього.

По-новому подивитися на історію міста дав змогу новий проєкт краєзнавця й блогера Артема Костюка. «Рік тому мені пощастило отримати грант програми мерії Дніпра «Культурна столиця» й розпочати реалізовувати новий проект OldMaps.dp.ua, — сказав Артем Костюк. — Це дозволило придбати рідкісні німецькі аерофотознімки нашого міста 1940-х років. Знімки були прив’язані до карти міста й викладені в інтерактивному форматі на сайті проєкту. Синхронізувавши всі точки на мапі, ми встановили, що храм стояв на південь від сучасного кургану, — зазначає Артем. — Тепер знайти фундамент храму й останки Олександра Поля — питання часу. Головне, щоб його могила не була знищена в 1950-х роках разом з храмом».

Директор КП «Етнографічні парки Дніпра» Дмитро КАЮК зауважив, що ще влітку минулого року була створена робоча група фахівців для пошуків могили Поля. «Ми виїжджали на місце й виявили на південь від кургану чіткі сліди фундаменту капітальної будівлі, — додав він. — Крім храму, інших будівель тут просто не було. У грудні 2019 року було проведено шурфування ґрунту, що підтвердило наявність фундаменту. У травні, на День музеїв, плануємо розпочати повноцінні розкопки».

Не приховував своєї радості й міський голова Дніпра Борис Філатов.  «Ці дані дозволяють встановити місце можливого поховання Олександра Поля, — сказав мер. — У травні розпочнуться археологічні розкопки, які можуть дати два сценарії розвитку подій. Якщо склеп у фундаменті храму уцілів, там можуть міститися останки Олександра Поля. Для їхньої ідентифікації фахівцями Києво-Могилянської академії буде проведена антропологічна експертиза, а також плануємо провести ДНК-дослідження, оскільки в Аргентині живуть нащадки сестри Поля. Якщо ж склеп під час руйнування храму був знищений, ми зможемо точно знати, де він був похований. На цьому місці буде створено пантеон почесних жителів міста і кенотаф Олександра Поля», — сказав міський голова Дніпра.