«Смерічка» і «Золота колекція»
Видано альбом з кращими записами легендарної групиЗгадаймо сімдесяті роки. Вони були епохою вокально-інструментальних ансамблів і груп. ВІА акумулювали в собі найкращих аранжувальників, композиторів, інстументалістів і співаків — справжніх професіоналів, які, до речі, працювали виключно наживу, оскільки про «фанеру» тоді ніхто ще не чув. Одним з найбільш знаменитих і уславлених колективів початку 70-х був ансамбль «Смерічка». Альбом найкращих пісень «Смерічки» видала нещодавно компанія «Астра». Видала під грифом «Золота колекція». Це дуже вчасне починання, оскільки герої і здобутки епохи ВІА ще чекають на своїх відкривачів-видавців. Варто зазначити, що альбом «Смерічка» містить мегахіти Володимира Івасюка, Павла Дворського, Олександра Злотника, Левка Дутківського, Віктора Морозова та обробки народних пісень. Саме «Смерічка» була першим виконавцем значної кількості золотих хітів 70-х. «Червона Рута», «Водограй», «Чуєш, мамо», «Гай, зелений гай», «Пісня буде поміж нас», «Я — твоє крило», «Горянка» — ці та інші пісні дуже швидко вивели «Смерічку» на орбіту всесоюзного визнання. Вперше це сталося у 1970 му році,коли на теренах Союзу з’явився диск-міньйон — один з перших у жанрі ВІА. Взагалі фундатором «Смерічки» був випускник Мукачівського педучилища Левко Дутківський. Він зібрав перший склад ансамблю у містечку Вижниця, об’єднавши місцеву біг-бітову групу і жіночий вокальний квінтет. Було це в далекому 1967-му. А вже у 1969-му він долучив ще двох солістів: Василя Зінкевича і Назарія Яремчука. Своїх найбільших успіхів «Смерічка» досягла саме в такому складі за якихось п’ять років. У 1971 номером один у СРСР стає пісня Івасюка «Червона рута», у 1972 му у фіналі «Пісні-72»звучить «Водограй». Тоді ж ансамбль перемагає в телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти!». Через рік «Смерічку» запрошують в Чернівецьку філармонію, дають колективу звання «народний». Трохи згодом виходить перший лонг-плей і розпочинаються гастрольні поїздки по усіх усюдах.
Гастрольні тури були настільки тривалими і виснажливими, що кілька років поспіль ансамбль не спромігся зробити щось нове і цікаве. ВІА покидають Зінкевич і Дутківський. Натомість долучається Павло Дворський. Однак це не врятувало ситуацію: в другій половині 70-х інші ВІА вже випереджали «Смерічку» за рівнем популярності.
У 1979 му Чернівецька філармонія пропонує Дутківському знову очолити «Смерічку». Він звільняє усіх, крім солістів — Яремчука і Дворського. І набирає нову когорту — Віктора Морозова (вокал), Ігоря Леська (ударні), Олександра Соколова (бас-гітара), Ігоря Луцейка (гітара), Романа Лозинського (скрипка, клавішні), Володимира Прокопика (клавішні), Володимира Критовича (звукорежисура). І знову ансамбль швидко повертає втрачені позиції і невдовзі стає найкращою поп-групою в Україні. Як і раніше, на початку 70-х, у 80-х група завойовує велику кількість призів і нагород на всесоюзних конкурсах пісні. Однак, коли ансамбль покидають Віктор Морозов (справжній новатор, який суттєво освіжив звучання ВІА новими модерними прийомами) та Юрій Яремчук (найкращий саксофоніст України), «Смерічка» поступово втрачає популярність. Видані у 1985 та 1990 роках диски не покращують позицій групи. Влітку 1995-го помирає Назарій Яремчук. Йому було лише 43. Тоді ж припиняє своє існування й «Смерічка». Однак чимало пісень з голосом Назарія надалі видаються, перевидаються і продовжують радувати тисячі прихильників.