Ще одне слово о полку Ігоревім

Князь Ігор був наполовину половець, але вважав за потрібне про це не розпатякувати і в усіх документах писався руським. А хан Кончак був наполовину руським і також про це мовчав. Скільки вони пролили крові, не з'ясувавши у кого яка кров!

Обернувшись одне до одного половецькими боками, князь Ігор і хан Кончак ходили разом на руського князя Всеволода Велике Гніздо. А обернувшись одне до одного руськими боками, вони ходили на печенігів.

І треба ж було статися, що у якийсь момент вони повернулися одне до одного різними боками. І князь Ігор подумав: "Цей половець мені не друг!" А Кончак подумав: "А Ігор же, виявляється руський!"

І розпочалася між ними війна, про яку так добре написано у "Слові про полк Ігорів".

Потрапивши до половців у полон, Ігор через княжу гордість обернувся руським своїм боком, але хан Кончак зайшов з іншого боку і просватав за його сина свою дочку. А інші половці, обернувшись до полоненого руськими боками, допомогли йому втекти з полону половецького.

Все-таки різнобічність - хороша річ, вона змушує людину у житті обертатися.

Син князя Ігоря одружився на дочці Кончака, і у родині в них народилося стільки синів, що хоч з дому тікай. Але якщо обертатися, можна не тікати, можна збудувати чудове родинне щастя.