«Пандемія – факт і випробування, котре треба пройти з гідністю»

Олег СИРОТЮК, депутат Тернопільської обласної ради:

— Реваншем проросійських сил можна назвати тиждень, що минув.  Україна піддалася на провокацію бойовиків та дозволила їм інспектувати наші військові позиції поблизу селища Шуми. Це те саме, що дозволити вбивці повернутися на місце злочину й зробити селфі... Цього разу «приниження» гідності наших військових відклалося. Чи надовго?

І вдруге Україна піддалася на шантаж Росії.  Уряд готується розглянути поправки до постанови про місцеві вибори від «Слуги народу» Олександра Качури. Якщо за них проголосують, то 25-го жовтня відбудуться вибори до Луганської та Донецької обласних рад. Верховна Рада України під диктовку Москви фактично пропише механізм зміни статусу теперішніх учасників бандформувань на депутатів місцевих рад, визнаючи їх представницькою владою та даючи можливість офіційно діяти на догоду Москві. Такий крок також призведе до зміни сприйняття міжнародною спільнотою російсько-української війни. Її представлятимуть як внутрішній громадянський конфлікт, в котрому депутати місцевих рад виборюють автономні права.

Не висохли ще чорнила в рішенні про ліквідацію 361 району в рамках  децентралізації, не відбулися ще навіть вибори в «укрупнених» 129 районах, як Кабмін каже: поділ недосконалий, за рік, особливо після місцевих виборів, можливі зміни! Десь, ймовірно, центр перенесуть, щось відновлять чи навпаки — ліквідують... Де логіка?

Українці святили паски онлайн, бо коронавірус, до храмів нас не пускали, а кілька сотень паломників-хасидів без жодних ПРЛ-тестів перетнули кордон України й приїхали в Умань на могилу хасидського рабина відзначати єврейський Новий Рік 19-го вересня. Ще понад тисячу — блокували рух на кордоні з Білоруссю. Цього можна було уникнути, якщо би вчасно закрити кордони для іноземців та провести якісну інформаційну кампанію для паломників.

Iрина ШУМАДА, членкиня Тернопільської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка:

— Україна стрімко котиться в коронавірусну прірву. При цьому частина людей вдає, що ніякого COVID-19 не існує, та ні маски не носить, ні дистанції не дотримується... Зрештою, чого дивуватися. Сам Президент у передвиборчому турне країною часто знимкується без маски. Є чимало таких, хто не відходить від телевізорів, у паніці скуповують гречку, туалетний папір та медикаменти...  І зовсім мало третіх — тих, які відповідально ставляться і до власного здоров’я, і до оточення, керуються здоровим глуздом, сприймають пандемію як факт і випробування, котре просто треба пройти з гідністю. Вони вчаться жити поряд з коронавірусом, бо він змінив світ, але життя триває!

В Україні — суцільний хаос! Приміром, школи працюють, бо так каже місцева влада, а поліцейські їх директорів штрафують, бо так каже Уряд. В Україні — пандемія коронавірусу, не вистачає ШВЛ, волонтери, як можуть, вишукують можливості закупити необхідні засоби індивідуального захисту для медиків, а влада 35 мільярдів гривень, з так званого «ковідного» фонду, передає на ремонт доріг. Люди ходять на концерти та «зависають» у нічних клубах без масок, але не ходять до храмів, бо коронавірус. Тернопільський обласний онкодиспансер припинив лікування онкохворих шляхом променевої терапії, бо не має коштів на перезарядку єдиного в області апарату кобальтового опромінення «TERABALT-100», і вихованці «Тернопільського обласного спеціалізованого будинку» зостались без харчування, бо облдержадміністрація судиться з обласною радою за рішення про внесення змін до обласного бюджету... Уряд розказує про дистанційну освіту, комп’ютеризацію, а діти в селах активно «полюють» на Інтернет, щоби виконати домашнє завдання... На кілька копійок влада підвищує «мінімалку», й одразу ж на кілька гривень зростають ціни й вартість комунальних послуг. Одне слово, що не день — то новий сюрприз. Здебільшого — неприємний.

Андрій ЛЕВЧУК, директор Кременецького краєзнавчого музею:

— Хороше те, що Кременецький краєзнавчий музей готується привезти з Національного музею Тараса Шевченка у Києві акварелі Кобзаря, які він намалював, перебуваючи на Волині в 1846-му році. Зараз триває підготовка до виставки. Ми вже зробили нову сигналізацію, відеоспостереження облаштовуємо. Виставка акварелей Шевченка на всю Україну унікальне явище тому, що їх не вивозять і рідко показують. Йдеться про 4 акварельні роботи, які Тарас Шевченко написав у Почаєві — «Почаївська Лавра з півдня», «Почаївська Лавра зі сходу», «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври». На ще одній геній зобразив внутрішній вигляд Свято-Успенського собору Почаївської Лаври.  На виставку мають приїхати люди з інших куточків Тернопільщини, а також — із Львівської, Рівненської, Волинської, Хмельницької, Івано-Франківської областей. Готуємося також до виставки Ігоря Філика — уродженця Кременця, який зараз мешкає в Рівному.  Він гарний аквареліст. Взагалі в Україні мало художників, які працюють в цій важкій техніці. У нього чудові роботи і кременчани можуть ним пишатися. Має бути хороша виставка, але, на жаль, погано те, що триває вимушений через пандемію карантин і, якщо місто опиниться в «червоній зоні», то звісно, що тих усіх заходів не проведемо. Наразі Кременець у «помаранчевій» зоні і музей для відвідувачів закритий.

Гарна подія — відкриття в Кременці офісу Центру впровадження програм ЮНЕСКО. Роботи вже на завершальному етапі. Я співпрацюю з ЮНЕСКО з 2007-го року і є надія, що тепер буде можливість налагодити співробітництво більш системно.