Компроміси чи компромати?
Розвинуте суспільство вирішує конфліктні ситуації шляхом компромісів, а посткомуністичне суспільство ніяк не позбавиться рудиментів минулого — компроматів. Звідси — агресивність, бажання бути рівними в убогості. Яскраве підтвердження цього — ухвалення лівою більшістю Верховної Ради України постанови про приєднання до МПА, яка є, прошу вибачення, відрижкою позавчорашнього дня. Проте й це безглузде рішення парламенту ще не означає поразку демократичних сил.
Старійшина соціал-демократії Віллі Брандт у своїх «Спогадах», виданих у Франкфурті-на-Майні 1989 року, четвертий розділ присвятив питанням боротьби за політичну владу. Поряд з іншими цікавими висновками зазначено й таке: в парламентській демократії більшість — це не завжди перевага і вже зовсім не гарантія успішної роботи. Це тепер стало очевидним, бо Верховна Рада практично не продукує ні законів, ні проектів виходу із кризового стану. Справжня законотворчість — це перспектива наступного складу парламенту.
Анатолій ШАБЛІЙ, політолог
Випуск газети №:
№46, (1999)Рубрика
Пошта «Дня»