На кого «грає» вірус?

В Україні, слава Богу, на сьогодні немає тієї критичної ситуації, яку пережив Китай чи переживають окремі європейські, азійські країни, США. Принаймні офіційно ми маємо небезпечну, проте контрольовану ситуацію із коронавірусом. Чи буде так надалі?.. Володимир Зеленський, як глава держави, фактично очолив координацію в боротьбі з розповсюдженням вірусу, проте очевидним є і те, що ситуацію намагаються використати і інші політичні гравці та групи впливу. Для цього є як об’єктивні причини, коли наприклад центральній владі вказують на явні прорахунки і помилки, так і суб’єктивні, коли критикою і підливанням масла у вогонь намагаються заробити собі політичні бали, наприклад ті політичні сили, що називають себе опозицією. 

Показовою в даному ключі є поведінка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. З одного боку, він за своєю посадою повинен реагувати — інформувати і забезпечувати порядок в країні, особливо в такій критичній ситуації. З іншого боку, деякі його заяви чи дописи в соціальних мережах явно виходять за рамки повноважень керівника МВС, наприклад, коли міністр фактично пропонує економічні рішення для уряду. Експерти підкреслюють, що таким чином Аваков намагається вести самостійну гру як незалежний центр впливу на прийняття головних рішень в державі. Наприклад, очільник МВС із самого початку виступає за введення жорстких обмежувальних заходів для населення в умовах коронавірусу, включно із веденням в Україні надзвичайного стану. І зрозуміло, що в умовах введення такого правового режиму, важелі впливу міністра об’єктивно збільшаться.

В Офісі Президента і Кабміні це прекрасно розуміють, тому навіть якщо для введення надзвичайного стану є всі умови, з прийняттям цього рішення не поспішають. «Хочу звернутися до деяких наших політиків. У складні для країни часи займатися політичним хайпом — фактично дорівнює мародерству. Ви кажете, що влада запровадить надзвичайний стан, щоб під шумок протягнути якісь непопулярні рішення. Можу сказати тільки одне: не судіть інших по собі. По своєму досвіду та своїх, якщо можна їх так назвати, життєвих принципах», — заявив Володимир Зеленський (president.gov.ua). «Тепер немає необхідності вводити надзвичайний стан в Україні. Надзвичайний стан вводиться тоді, коли є надзвичайні події. Сьогодні розвиток коронавірусу в Україні є досить помірним у порівнянні з багатьма країнами Європи», — сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль (svoboda.ictv.ua).

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Мери великих міст України (Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Львова...) також ведуть свою політичну гру, артикулюючи самостійну поведінку і критичні заяви. Тим більше, наступні місцеві вибори вже восени цього року. Гра на випередження, постійна комунікація з жителями столиці, часткова критика центру... явно наштовхує на думку, що Віталій Кличко веде свою або в союзі з кимось гру. Наприклад, київський міський голова неодноразово оголошував карантинні заходи випереджаючи в цьому уряд (для таких рішень потрібно володіти інформацією, яку йому, не виключно, спускали «згори»). Хоча це не означає, що міські голови не можуть бути самостійними, залежати вони якраз мають тільки від міської громади, яка їх обирає, законів і Конституції. До речі, цілком виправданими є заяви міського голови Дніпра Бориса Філатова та інших мерів, коли вони кажуть, що через закон про так званий коронавірус місцеві бюджети без компенсації з центру суттєво втратять, що зменшить їх можливість боротися з тим же вірусом. Натомість, за словами міських голів, виграють олігархи, яким фактично дозволили тимчасово не сплачувати окремі податки.  

Останні завжди мали великий вплив в Україні. Нещодавно президент навіть збирав крупний бізнес і просив допомогти в боротьбі з вірусом. За повідомленнями ЗМІ, окремим олігархам навіть запропонували «кураторство» за конкретними областями. До речі, тут можна згадати нещодавній приклад, коли бізнесмен Олександр Ярославський на спільній нараді з мером Харкова Геннадієм Кернесом відкрито і різко критикував голову Харківської ОДА Олексія Кучера, якого, як відомо, призначив президент. Ще один приклад наводить херсонська журналістка Євгенія Вірлич у ФБ: «Приїхали. Це Херсонська обласна державна адміністрація (фото засідання автором допису додається - ред.), яка інформує про стан із коронавірусом. Іще вчора вірний з 2013 року бусінка Новинського сповістив про «кураторство» ним Херсонської області. Тадам! Це вам не смажений кабанчик ((Розмовляє російською...».

З одного боку, слабкі державні інституції і певний управлінський хаос, а з іншого — занадто великий вплив окремих олігархів і груп впливу, створюють великі ризики для нашої країни, особливо в умовах коронавірусу і економічної кризи. В такій ситуації будь-хто може шукати свої дивіденди, в тому числі вороги — як внутрішні, так і зовнішні.  

«ЗАРАЗ ТРИВАЄ ЗМАГАННЯ ЗА ВПЛИВ НА ПРЕЗИДЕНТА МІЖ ЄРМАКОМ І АВАКОВИМ»

Олег ПОСТЕРНАК, політтехнолог:

— Випробування для економіки, політичної системи, влади — дуже велике. Ми повинні розуміти, що є якийсь контингент політиків, дії яких у силу статусу та ресурсу стають більш видимими та більш значущими, я натякаю на фігуру Арсена Авакова. Також я сюди додав би мерів великих міст: Садового, Філатова, Труханова, Кернеса і Кличко. Керівники цих міських рад постійно виходять на зв’язок, комунікують з жителями міст та уособлюють базові заходи, які влада повинна приймати, щоб уберегти більшість громадян від зараження коронавірусом.

Об’єктивно Аваков може використовувати цю ситуацію у своїх цілях, тому що, ресурс поліції є базовим у випадку введення надзвичайного стану. Думаю, що його введуть в найближчі дні. Тому природно на поліцію і Нацгвардію буде покладено виконання основних функцій у зв’язку з необхідністю контролю за дотриманням карантинного режиму. Аваков, який курує та координує роботу поліції, без сумніву перетвориться на провідну фігуру в українському політикумі. Отримавши певні повноваження, є велика спокуса використовувати їх у подальшому для зміцнення власної фігури і групи осіб, яка продемонструє перед президентом особливу ефективність. Адже зараз триває змагання за вплив на президента між Єрмаком і Аваковим (другий поки виграє). Єрмак, в силу неактуальності зовнішньополітичної функції країни, поступається Авакову, який завдяки комунікації, впливу та ресурси зараз важливіший для президента. Хоча думаю, що неприятелів у Авакова теж збільшиться, у зв’язку з непропорційним зростанням сили і впливу. Не виключаю інтриг, парадних воєн усередині команди президента для того, щоб міністр внутрішніх справ не став фігурально «віце-президентом».

Якщо ситуацію вдасться переламати, потрібно буде уважно стежити за політичними ходами тих гравців, які будуть бити себе в груди і вважати головними персонажами, що вивели країну з страшного карантинного жаху. Проте ми маємо поки зачекати з висновками.

У країни є два шляхи: перспектива військового перевороту, яку обговорюють, тому що незадоволених нинішньою владою достатньо. Друга перспектива — струс політичної системи, підвищення впливу та піднесення авторитету місцевих лідерів, які конкурують між собою за кращі кейси з продовження страшних наслідків коронавірусу. Погіршується також економічна ситуація, вона матиме тривалий і в’їдливий характер для наших перспектив. Українській економіці коронавірус ще серйозно відгукнеться.

«СТАНОВИЩЕ У ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСІ ТА ОЛІГАРХІЧНИХ ГРУПАХ В КРАЇНІ МОЖЕ СЕРЙОЗНО ЗМІНИТИСЯ»

Олег СААКЯН, політолог:

— Так чи інакше цю ситуацію будуть використовувати будь-які політичні сили. Поки президент зациклив на собі ключову комунікація по подоланню проблем пов’язаних з корнавірусом, але з’явилося також кілька інших спікерів. Бачимо, що пан Аваков створює інформаційні приводи для підсилення власного впливу, який і так органічно під час надзвичайної ситуації та можливого надзвичайного стану буде посилюватися через вплив силовиків. Також можна чітко побачити, що частина політичних сил використовує цю ситуацію як нагадування про своє існування. Одна з тез, яка активно просувається — узурпація влади, яка нас може очікувати, і тут перекликаються тези з проросійського табору про «агрессивное меньшинство, Авакова, «Азов» та Зеленського, який не контролює ситуацію. З іншого боку, низка продемократичних опозиційних сил акцентують увагу на несистемній роботі, використовують промахи влади, які існують зараз, щоб взяти протестного виборця.

Влада Авакова точно посилиться, будь-яка кризова ситуація підсилює настрої на «міцну руку», порядок, стабільність, прогнозованість, що пов’язано з силовим блоком, відбиттям загрози. Тим паче, що коронавірус набув масштаби пандемії, тож тези, на кшталт «війна з коронавірусом» по всьому світі посилюють мілітарний блок. Системно конвертувати цей вплив Авакову, скоріше за все, не вдасться. Адже більша частина його ресурсу — делегована, себто відповідає посаді. Поза посадою Аваков не має статусу олігарха, очільника політичної сили, медіамагната — те, на що можна було б спертися для збереження рівня впливу.

Думаю, що на місцях ведеться своя гра, особливо серед мерів великих міст. Оскільки карантинні заходи вживаються саме на місцевому рівні — цілком логічно, що мери можуть втратити електорально, адже центральна влада вимагатиме посилення непопулярних заходів. Хоча за грамотного менеджменту, переведення стрілок на центральну владу та сприятливих цифр всередині громад — цілком вірогідно, що частина з них збереже свої позиції.

Думаю, що виклик коронавірусу завершиться повною зміною всіх сценаріїв, які були у влади. Ми опинимося в іншій країні з ситуативно інакшим суспільством, що потребуватиме кардинальної зміни планів. Хотілося б вірити, що ми отримаємо більш згуртоване суспільство, рівень активності якого може підвищитися, що для влади, яка не веде системної роботи з громадянським суспільством, може бути несподіванкою. Також я думаю, що ми вийдемо з цілою низкою кадрових перестановок, які ми побачимо по результатах епідеміологічної, а в подальшому економічної загрози. Йдеться про перегляд економічних прогнозів, стратегії на місцеві вибори, адже електоральні розклади зміняться, їх потрібно буде оновлювати. Може серйозно змінитися становище у великому бізнесі та олігархічних групах в країні. Одні постраждають сильніше, інші навпаки можуть ситуативно посилиться. Ми можемо отримати іншу внутрішньо елітарну ситуацію, що потребуватиме нових підходів.

«ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ НЕ ПРО РЕЙТИНГИ, А ПРО ТЕ, ЩОБ ВРЯТУВАТИ КРАЇНУ»

Володимир ФЕСЕНКО, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

— Навколо пандемії коронавірусу намагаються грати всі, інша річ, що майже ніхто з політичних гравців не розуміє, що, традиційні методи, наприклад, критика влади, створення якихось комітетів контролю за дією влади, або критика конкретних заходів щодо коронавірусу — все це не працює. Безумовно, більше ризиків для тих, хто зараз у владі. Втрати для будь-кого, хто при владі, неминучі. Не тільки в Україні, у більшості країн світу буде схожа ситуація, адже окрім карантину та епідемії нас чекає величезна, надзвичайна економічна криза — і це головна загроза. Політики діють за інстинктами: хтось пропонує оголосити надзвичайний стан, але це не дасть збільшення рейтингів, а навпаки — будуть незадоволені. Тому зараз треба думати не про рейтинги, не про підвищення власної популярності, а про те, щоб врятувати країну: зменшити ризик епідемії, а потім економічної кризи.

Опозиція в різний спосіб та в різних формах критикує дії влади. Однак думати, що це поверне їх на Олімп — марно. Те, що зараз відбувається, в першу чергу з боку опозиції, яка критикує все, на мій погляд, неправильно і не дієво. Треба об’єднуватися та разом протидіяти спільній загрозі. Як приклад наведу місцеву владу: вони критикують теж, і теж працюють на власні рейтинги, бо скоро місцеві вибори. Проте вони багато чого і роблять. Тож я би порадив всім політикам, зокрема, опозиційним: не критикувати, а займатися конкретними проєктами, які люди оцінили б як конструктивні дії.

У Авакова є об’єктивні інтереси, частина з них — для збільшення особистого впливу. У цьому сенсі він не відрізняється ні від тих, хто при владі, ні від тих, хто в опозиції. Це бажання політика на рівні інстинктів — прийти до влади або посилитися. От він це й робить. Щодо самої ідеї надзвичайного стану — я б не розглядав це як спосіб підвищення популярності. Ті, хто думають, що просування цієї ідеї збільшить рейтинги, — помиляються. Буде навпаки, це може створити більш неоднозначне та критичне ставлення до такої людини. Не у всіх, але в значної частини суспільства. Карантин, надзвичайний стан — заходи, які не дають швидкого ефекту. Про негатив будуть зараз всі говорити, а от потім, коли ситуація стабілізується та буде позитивний ефект — не факт, що будуть згадувати, хто пропонував цей надзвичайний стан, і не факт, що будуть говорити, що саме НС нас врятував. Аваков, як і міністр охорони здоров’я, насправді думають не про рейтинги і не про популярність, а про перестраховку, бюрократичну та політичну. Вони хочуть отримати додаткові інструменти впливу на ситуацію, які можна буде використати потім, коли неможливо буде зібрати Верховну Раду. Навіть якщо у Арсена Борисовича є таємні плани збільшити свою владу під час НС, то цей стан не буде вічним — він тимчасовий. Надмірне збільшення влади у якогось окремого політика, яке у Авакова вже відбулося, збільшить кількість його противників та кількість тих, хто жадає його відставки. Чим більше влади у конкретної людини в політичній системі, тим більший ризик його фіналу.

Ми зараз не можемо спрогнозувати більшість наслідків ситуації, яка склалася. Економічна криза вже почалася. Думаю, по нас вона вдарить більше, бо у нас більш слабка та хитка ситуація. У нас менший економічний потенціал, ресурсів менше, ми залежимо від зовнішніх ринків, у нас менше експорту. Інша річ, що ми можемо скористатися цією ситуацією, якщо будемо діяти швидко, а головне — нестандартно. Просто копіювання чужих методів тут не спрацює. «Давайте максимально збільшимо можливості для бізнесу, зменшимо податки» — приваблива річ, але виникне інше питання: звідки брати гроші на соціальні виплати?

Думаю, що зараз не треба заперечувати навіть згадки про дефолт, як роблять у суспільстві. Ризикну припустити: у цьому році ми побачимо цілу низку технічних дефолтів. Думаю, вони вже обговорюються і не треба боятися цього. Припускаю, що і ми, і деякі інші країни вже обговорюють з МВФ ситуацію тимчасового припинення виплат по зовнішніх боргах. Це нормальна дія в нинішньому становищі. Якщо в середині певних країн, і це масова практика, припиняють виплату по кредитах, по іпотеці — чому те саме не зробити по зовнішніх боргах в глобальному сенсі? Хто від цього постраждає? Не класичні інвестори, а люди, які заробляють на спекуляції з цінними паперами. Тому не треба боятися — треба просто робити це не індивідуально, а узгоджуючи з МВФ і деякими іншими країнами. Також варто подумати про максимальний розвиток інфраструктурних проєктів і внутрішнього ринку навіть за рахунок збільшення емісії, це роблять зараз великі країни. Тут головне — діяти обережно, не перебільшити масштаби емісії. Щодо наслідків — вони будуть дуже серозні та різноманітні: економічні, у способі життя, політичні. Більшу частину ми навіть зараз не можемо передбачити.