Голоси, які змінюють сучасність

Зі сцени Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика оголошено переможців ІІІ Конкурсу молодих вокалістів імені Василя Сліпака

 Гала-концерт лауреатів перетворився на яскраву презентацію молодих талановитих співаків, які зможуть прийти на  провідні оперні сцени України й інших країн світу. У супроводі симфонічного оркестру Львівської філармонії під орудою молодого диригента Сергія Хоровця звучали арії з опер Жоржа  Бізе і Юлія Мейтуса, Шарля Гуно і Михайла Вериківського, Семена Гулака-Артемовського і Костянтина Данькевича.

А в залі наче був незримо присутній їхній колега – Василь Сліпак: за символічним збігом, завершення вокального змагання припало на переддень 47-го дня народження співака-воїна, Героя України. Цьогоріч конкурс його імені, що відбувається з 2017-го, наступного після загибелі Василя року, відрізнявся від двох попередніх і своїм рівнем, і географією учасників, і організаційною досконалістю. Додалися також деякі зміни для самих конкурсантів, зокрема, з двох вікових категорій учасники першої (до 21 року) відбиралися трьома турами, яким передувало online-прослуховування. Відтак, до I туру було допущено 76 конкурсантів, а до фінального етапу пощастило дістатись 14 учасникам.

 Третій конкурс зібрав потужне міжнародне журі, що складалося з представників України, Франції, Польщі, Німеччини, Словаччини,  Великобританії, більшість з яких були колегами і друзями ще за життя Василя Сліпака. Одна з них – усесвітньо відома оперна співачка Зоряна Кушплер й очолила творче змагання. До складу журі увійшли директорка Міжнародного вокального конкурсу імені Станіслава Монюшка, голова оперної академії Національної опери Польщі Беата Клатка, соліст Веймарської німецької національної опери Олександр Пушняк, директор артистичної агенції “ASART” Славомір Якубек, французький оперний співак, лауреат міжнародних вокальних конкурсів Пауль Ґауґлєр, голова Міжнародної студії Цюрихського оперного театру, художній керівник Бакстонського фестивалю Едріан Келлі, солістка Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика Софія Соловій.

Авторитетне журі й визначило найкращих. У обох вікових категоріях володарями першої премії стали вихованки Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (відповідно) Дарія Колісан і Теона Тодуа. Дарія нині є студенткою Академії, Теона продовжує навчання в Оперній Академії Великого театру у Варшаві за Програмою розвитку молодих талантів. Лауреатами других премій в обох категоріях є, відповідно, Володимир Щур та Юстина Хіль і Михайло Кушлик, володарями третіх призових місць стали Юрій Страхов і Олександра Д’яченко, дипломи отримали Даніель Семсічко, Іван Ковальов, Назар Микуляк і Роман Маркович.

Вельми важливою для молодих музикантів є підтримка на шляху кар’єрного зростання. Для цього організатори запровадили спеціальні призи конкурсу. Одним із них – особистою нагородою від голови міжнародної оперної студії Цюрихського оперного театру Едріана Келлі – відзначена учасниця з Харкова Софія Анісімова. В рамках молодіжної програми Софії надано грант, що забезпечує її подорож і перебування у Швейцарії для прослуховування в Цюрихському театрі. Запрошення до участі у міжнародному фестивалі класичної музики “LvivMozArt”-2022 отримав володар II премії конкурсу Михайло Кушлик. Михайла визнано і як  кращого виконавця солоспіву західноукраїнського композитора.

За трирічною традицією, відзначаються також концертмейстери конкурсу. Відомий український скульптор Олег Пінчук створив для нагороди модерну скульптуру з металу та каменю. За одностайним рішенням журі, її вручили львів’янці, піаністці Ірині Кірчановій. Кращими визнані також піаністи Михайло Мерзлікін, Олена Мозіль та Ольга Козлан. Цьогоріч започатковано ще дві конкурсні відзнаки – на вшанування пам’яті видатного оперного співака і педагога Ігоря Кушплера та від родини славетної української співачки Марії Байко – першої професорки Василя Сліпака у Львівській консерваторії. 

Як сприймають конкурс, молодих співаків і нашу країну? Про це – кілька спостережень членів журі та причетних до конкурсу.

Славомір Якубек (Словаччина): “Українського співака на заході сприймають так, як сприймають Україну. З появою подібних культурних заходів, цей образ постійно змінюється. Cаме тому дуже важливо, щоб Україна показувала свою історію, свої інституції, щоб вона будувала культуру, адже, безперечно, вам є що показувати. Я зустрів тут дуже багато талановитих cпіваків і митців, які працюють на теренах культури, побачив, що ваша країна має великий потенціал, тому треба продовжувати створювати цей образ, будувати той міст у Європу, де Україна безперечно має своє місце.”

Зоряна Кушплер (Україна-Австрія): “Зверніть увагу, що більшість учасників – з України. Це дійсно потужна вокальна сила, яка давала членам журі наснагу і натхнення. Я відчувала гордість за свою країну і для мене велика честь бути головою журі.”

Олександр Дяченко (соліст Національної опери України, завідувач кафедрою оперного співу Національної музичної академії імені П. І. Чайковського, професор), вихованка класу якого Дарія Колісан визнана найкращою у першій віковій категорії: “Рівень конкурсу визначається, насамперед,  рівнем членів журі, адже учасників цікавить: «А як саме експерти оцінують мій талант?”. Мої студенти вже третій рік поспіль беруть участь у цьому конкурсі, і мені приємно, що ми переходимо на новий рівень академічного співу. Чимало моїх студентів студіюють у Варшаві, Італії і це дуже важливо, адже досвід спілкування оперного співу відбувається на рівні різних держав. Я маю відверто сказати, що такі голоси, які є в Україні, немає ніде!”

Генеральний директор Львівської філармонії, диригент, ідейний керівник конкурсу Володимир Сивохіп, завдяки якому він отримав базу для проведення і значне сприяння від місцевої влади, зізнається, що лише з третього разу конкурс вдалося бездоганно втілити у життя: “Річ не в тому хто ініціював і хто дав йому старт – це вже історія. Було прийняте рішення, і що важливіше – створення виклику. Нині ми отримали доволі стабільне фінансування, за що вдячні Львівській обласній раді та Львівській державній адміністрації: їхній бонус дозволив забезпечити 3/4 потреб конкурсу. Ми вже маємо імідж, який можна лише поширювати. Завдяки розумінню практики двох попередніх конкурсів, створили журі кардинально вищого рівня в міжнародному контексті. Вже є конкурсанти з інших країн, у результаті чого – понад 70 учасників, є достойні премії, відзнаки і є дійсно високий, європейський рівень. Це вже новий етап, коли вороття назад немає, тому що на нас уже дивиться світ, про що говорять десятки тисяч переглядів і коментарів.” (Виконавчий директор Фундації Василя Сліпака Орест Сліпак навів статистичні дані: впродовж конкурсного тижня на офіційному YouTube каналі Львівської філармонії онлайн-трансляції подивились понад 15 тисяч людей в Україні та далеко за її межами).

На думку членкині журі Софії Соловій – лауреатки 14-ти міжнародних вокальних конкурсів, яка  виступала на оперних сценах Італії, Іспанії, Люксембургу, Франції, Німеччини, Бельгії, Америки,  «конкурс надзвичайно достойно проведений, дуже добре організований, що особливо піднімає його статус. Журі працювало прозоро, без жодних тисків, абсолютно відсторонено від організаторів. Сподіваюсь, що наступні стануть ще більш жвавішими, ще більш відомими та будуть представлені ширшим колом країн, і ми докладемо до цього всіх зусиль».

Четвертий конкурс молодих вокалістів імені Василя Сліпака відбудеться у грудні 2023 році у Львові – про це заявив виконавчий директор конкурсу Олег Созанський: “Ми впевнено дивимось у перспективу і через два роки, з такою підтримкою наших державницьких структур, філармонії, як організатора цього конкурсу, а також консульства Франції й інших міжнародних інституцій, упевнений – ми ще не один раз приємно здивуємо не тільки глядача, а й конкурсантів.”

Р. S.

Під час урочистого завершення, конкурсу Зоряна Кушплер згадала, як перебуваючи на гастролях  у Франції випадково зустріла Василя Сліпака і як провели разом тиждень, гуляючи вулицями Парижу. У таких теплих спогадах й продовжує жити пам’ять про харизматичного, талановитого співака та безстрашного героя Василя Сліпака. Його спадок продовжує своє життя на благо країни, в якій він виріс і яка з кожним роком розкриває неосяжні таланти її молодих жителів.