Чому нам потрібен закон про Локалізацію?

Експерти: з податків українців, фактично, фінансуються замовлення та робочі місця в інших країнах

Майже 40% товарів та послуг державних закупівель України сьогодні є імпортними або містять суттєву імпортну складову. До прикладу, у США та Японії цей показник перебуває в межах 4,6-4,7%, а в ЄС – 7,9%.

Високий рівень імпорту, який придбуває держава, означає що з податків українців, фактично, фінансуються замовлення та робочі місця в інших країнах, наголошують експерти Центру розвитку ринкової економіки CMD_Ukraine.

Центр вивчає питання використання публічних закупівель для розвитку виробництва та стимулювання зайнятості з 2017 року.

У 2020 році дослідження CMD_Ukraine стали основою фінансово-економічного обґрунтування законопроекту 3739 «Щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості».

У рамках законопроекту 3739 передбачається запровадження обов’язкової вимоги щодо наявності місцевої складової в товарах для цілей участі в тендерах публічних закупівель. На даному етапі передбачається запровадження локалізації на рівні від 10 до 40% при публічних закупівлях наземного громадського транспорту, рухомого складу залізниці, комунальної техніки, будівельної техніки, техніки спеціального призначення, обладнання, продукції енергетичного машинобудування.

За даним CMD_Ukraine обсяги публічних закупівель зазначених товарів протягом останніх п'яти років склали 120 млрд грн (через “ProZorro” 51 млрд грн та поза ним 69 млрд грн). Потреби в оновленні рухомого складу громадського транспорту в містах України, енергетичного обладнання, комунальної спецтехніки на наступні п'ять років оцінюються у 150 млрд грн..

За словами доктора економічних наук, голови правління CMD_Ukraine Ігоря Гужви, «законопроект 3739 це одна з небагатьох ініціатив сьогодення, що забезпечить сталий економічний розвиток, гарантовану зайнятість, залучення інвестицій, випуск та в перспективі експорт високотехнологічної продукції, ефективне використання бюджетних коштів та покращення балансу зовнішньої торгівлі. Аналогічні інструменти широко використовуються в усьому цивілізованому світі, особливо під час економічних криз та надзвичайних обставинах».

Аналогічні данні щодо обсягів закупівель та потреб в модернізації економки,  а також  макроекономічні ефекти підтверджуються незалежними дослідженнями Держпромзовнішекспертизи, Аналітичного центру Industry4Ukaine, Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, GROWFORD Institute та іншими аналітичними центрами.

Зокрема, як зазначає керівник ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Власюк Володимир, вони теж  досліджували вплив Законопроекту про місцеву складову в публічнихзакупівлях. Висновки роботи наступні.

1.            Законопроект має важливе суспільно-економічне значення, зокрема в контексті гібридної агресії РФ проти України. Він підтримає внутрішніми замовленнями машинобудівні підприємства, які втратили експорт в РФ (-7 млрд. дол. США в 2014-2016 рр.). Багато з цих підприємств знаходиться на сході країни. Важливо також розуміти, що ці підприємства здатні відіграти важливу роль у обороноздатності країни. Отже, така ситуація підпадає під виключення у міжнародних Угодах із питань публічних закупівель, як така, що стосується національної безпеки. Зокрема, йдеться про ст.ІІІ Угоди Про державні закупівлі (GPA) в рамках СОТ.

2.            Застосування критерію місцевої складової не призведе до зростання цін. Для основної частини продукції кількість українських виробників перевищує 5, що збереже високий рівень конкуренції. Також зростання ціни на продукцію машинобудування в публічних закупівлях буде обмежуватися зобов’язаннями організаторів тендерів щодо витрат і ціни в рамках їхніх фінпланів та планів закупівель. Неринкове збільшення ціни унеможливить здійснення закупівлі, тому буде стримувати українського виробника від цього.

3.            Запровадження норм місцевої складової в публічних закупівлях окремих видів продукції машинобудування збільшить обсяги ВДВ в Україні сумарно за 10 років на 3,8% (або в середньому +12,8 млрд. грн./рік), створить 62,2 тис. нових робочих місць і забезпечить додаткове щорічне надходження ~4 млрд. грн. податків. Розрахунки враховують можливі зустрічні заходи країн-контрагентів. Крім того, значно більший ефект буде отримано від підвищення технологічної спроможності вітчизняних виробників, а значить і країни загалом.

Згідно з оцінками GROWFORD Institute введення в дію положень законопроекту №3739 зумовить  можливість досягнення приросту реального ВВП на 0,5% протягом першого року після запровадження вимог щодо локалізації.

Експерти GROWFORD Institute наголошують, що Україна наразі сильно постраждала від пандемії та глобальної економічної кризи і не отримала бажаної підтримки від ЄС як партнера у рамках Європейської політики сусідства. Тому наша держава могла б претендувати на застосування в кризовий і посткризовий періоди певних заходів політики розвитку, які тимчасово можуть відходити від загальних принципів чи правил.

Також в якості інструменту державної підтримки вітчизняної промисловості GROWFORD Institute пропонує розглядати питання щодо надання податкових пільг певним галузям промисловості або ж запровадження спеціального режиму ПДВ, подібного до того, який застосовувався в Україні для АПК і, як засвідчують його результати, був досить успішним.

«Застосування інструментів промислової політики потрібно оцінювати в контексті викликів розвитку тих чи інших галузей. У випадку секторів транспортного машинобудування застосування інструменту локалізації є цілком виправданим та доцільним. Все просто – в умовах глобальної конкуренції мова йде про елементарне виживання наших машинобудівників», - підсумовує керівник Аналітичного центру Industry4Ukaine Олександр ЮРЧАК.