Що це все означає?
Учора подав у відставку з посади президента ВАТ «Укртранснафта» Олександр Тодійчук. Після скасування Президентом інституту спеціального уповноваженого України з питань Євроазійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) у Тодійчука практично не залишилося повноважень і можливостей для реалізації цього проекту. Зі слів джерела в апараті О. Тодійчука, повноваження номінального голови «Укртранснафти» були істотно обмежені вже після його звільнення з посади голови правління ВАТ «Укртранснафта» та призначення на посаду президента компанії (у вересні минулого року). Тепер, після скасування посади спецуповноваженого з питань ЄАНТК, «почався демонтаж вертикалі управління проектом», у рамках якої переважно і відбувався його розвиток, відзначає співрозмовник агентства Інтерфакс-Україна.
Нагадаємо, що згідно з указом Президента, подальша координація цього проекту покладається безпосереднього на Кабінет Міністрів. Прес-служба президента зазначає, що існування інституту спеціального уповноваженого України з питань Євроазійського нафтотранспортного коридору «не привело до підвищення ефективності роботи міждержавної нафтотранспортної системи». Протягом 2002-го — чотирьох місяців 2004 року, попри численні рішення Кабінету Міністрів і Міністерства палива й енергетики України, повідомляє (не вдаючись у з’ясування причинно-наслідкових зв’язків) прес-служба, так і не розпочалася повноцінна комерційна експлуатація магістрального нафтопроводу Одеса — Броди. З цього нескладно зробити й ще один висновок: якщо все йтиме як іде, то й не почнеться. Оскільки Тодійчук дуже заважав тим, хто мав намір запустити нафтопровід Одеса — Броди, по суті, назад: із Бродів (з російською, а не каспійською нафтою) до Одеси.
Тим часом посол США в Києві Джон Гербст, як і раніше, впевнений у доцільності прямого використання нафтопроводу Одеса — Броди. У вівторок він заявив у Києві, що для України доцільніше використовувати нафтопровід Одеса — Броди в прямому напрямку. «Я думаю, що аргументи за прямий напрямок є економічно обгрунтованими», — сказав він журналістам. Посол висловив думку, що таке використання нафтопроводу сприятиме тіснішим зв’язкам України з європейськими країнами. «Україна хоче бути частиною Європи і брати участь у європейських організаціях. Пряме використання нафтопроводу Одеса — Броди цьому сприятиме», — сказав він. Зі слів Дж.Гербста, якщо нафту переправлятимуть реверсом із Бродів до Одеси, то для її подальшого транспортування знадобляться танкери, тоді як Босфор переобтяжений. «Там щодня проходять 25— 30 танкерів», — відзначив він. Посол також повідомив, що він спілкувався з постачальниками нафти, й останні говорили, що їм невигідно направляти нафту реверсом. «Для України не буде навіть короткострокових переваг у зворотному напрямку», — підсумував він.
Щоправда, того самого дня інший посол, а саме представник Казахстану в Україні Амангельди Жумабаєв раптом озвучив «євроазійську» думку: «На сьогодні всі обсяги нафти казахстанських компаній розписані, вказані в договорах із партнерами. За цими договорами компанії мають певні зобов’язання, які не можуть бути порушені», — сказав він. Посол зазначив, що уряди України та Казахстану можуть сприяти проекту Одеса — Броди тільки на політичному рівні, тоді як реальні кроки до співпраці повинні зробити нафтові компанії.
Як тут не нагадати пану послу, що 29 квітня агентство Рейтер передало повідомлення: група казахстанських нафтових компаній вважає маршрут Одеса — Броди «вигідним» і може в другій половині 2004 року почати поставки нафти цим трубопроводом — обсягом до шести мільйонів тонн на рік — для країн Європи. Про це агентству сказав керуючий директор нафтогазової держкомпанії «Казмунайгаз» Каїргельди Кабилдін. «Поставки, я гадаю, почнуться, напевно, в другій половині цього року... Йдеться про шість мільйонів тонн (нафти) на рік», — сказав Кабилдін. «Зараз група компаній, які зацікавлені в постачанні, завершують комерційні переговори з нафтопереробними заводами південної Європи, це в напрямку Австрії, Словаччини, Німеччини, Чехії, і вони вже досягли, так би мовити, попередніх домовленостей», — додав Кабилдін. Зі слів Кабилдіна, нафту в трубопровід Одеса — Броди готові постачати переважно компанія Тенгізшевройл (її акціонерами є американська ChevronTexaco та ExxonMobil, британська BP, казахстанський Казмунайгаз і російський ЛУКОЙЛ), що видобуває нафту на гігантському родовищі Тенгіз на заході Казахстану, та компанія «Торговий дім Казмунайгаз». «Економічна оцінка показала вигідність цього маршруту», — сказав Кабилдін. Він відзначив у своєму виступі на нафтовій конференції, що з допомогою Одеса — Броди казахстанські нафтовики отримають можливість постачати на європейські ринки легку нафту, тоді як російська трубопровідна система не дозволяє повною мірою зберігати якість вуглеводнів. У березні представник міністерства енергетики та мінеральних ресурсів Казахстану говорив, що країна готова стати акціонером можливого консорціуму, мета якого — продовження Одеса — Броди до польського міста Плоцька. «Зараз потрібно, очевидно, укласти контракти та розпочати поставки», — сказав Кабилдін Рейтер.
Тут знову слід нагадати: свого часу Президент України доручив вирішувати всі питання щодо нафтопроводу Одеса — Броди Кабінету Міністрів. Нещодавно він знову повернувся до цієї думки. «А взагалі, нехай на ці запитання відповідає Андрій Клюєв (віце-прем’єр з питань ПЕК. — Авт. ) — він у нас відповідальний за наповнення трубопроводу», — сказав Президент. 12 травня Клюєв доповідав Президенту і наступного дня на прес-конференції відверто висловив свою думку. Віце-прем’єр вважає, що Одеса — Броди давно б перекачував нафту, якби він (віце-прем’єр. — Авт. ) мав право підпису. Технічні питання транспортування нафти нафтопроводом Одеса — Броди вирішені, отримано банківські гарантії для закупівлі технологічної нафти, а із запуском нафтопроводу зволікають через затримку з підписанням відповідних контрактів керівництвом «Укртранснафти», повідомив Клюєв. Він наголосив, що «Укртранснафта» як транспортна компанія не має наміру купувати або продавати нафту. «Є драфти контрактів «качай або плати», є банківські гарантії на $100 млн., щоб придбати технологічну нафту, — ці папери необхідно оформити та почати працювати», — заявив він.
Нещодавно автор мав задоволення без протоколу спілкуватися з першим секретарем одного з посольств і жартома дорікнув дипломату, що його країна ще «на жоден штик» не копнула лопатою для продовження нафтопроводу. А що нам залишається робити, вже серйозно парирував дипломат, якщо ви, Україна, самі закинули цю «лопату» в бік Росії?
