Вперше за 150 років

Міжнародний фестиваль «Гей соколи» в Махнівці проводився вперше (нагадаємо, «День» писав про нього у № 173 від 24 вересня 2019 року). Сам автор дуже популярної серед поляків пісні, Тимош Падура,  про себе казав, що він за національністю поляк, а родом українець. Сучасники Падури знали його як мандрівного поета-торбаніста та лірника, нинішні покоління асоціюють його із піснею «Гей, соколи!».

«Падура своєю творчістю сьогодні об'єднує два народи – українців та поляків. Для мене це друг, ми довго шукали його могилу і нарешті ми її знайшли», – говорить отець Ян Джадкевич, настоятель костелу святого Яна Непомука.

На сцені фестивалю, окрім пісні «Гей соколи» звучали також забуті твори поета, які 150 років не були відомі. Майстер із Києва віднайшов ноти цих пісень, а ще відтворив торбан, на якому грав Тимош Падура. Він також  привіз власно виготовлені бандуру, лютню. «Я спадковий скрипковий майстер. Понад 15 років займаюсь виготовленням музичних інструментів. На фестиваль я привіз торбан, відтворений із 17 століття. Я зацікавився цим інструментом ще в радянські часи. Проте дістати його копію було неможливо, тому що усі торбани знищили після революції 1917 року. На такому ж торбані грав Тимко Падура. Його пісні цікаві тим, що вони всі налаштовують українців і поляків на перемогу. У жодному його тексті немає слів, що українці плачуть, нещасні, навпаки, він показує їх сильними і щасливими. Взагалі про Тимка Падуру в одній з радянських книг я прочитав, що це персонаж вигаданий, як козак Мамай. Ось так намагалися знищити нашу культуру», –  розповідає майстер музичних інструментів Вадим Вікснін. Донька Вадима Віксніна Марія грає на торбані. Вона одна із небагатьох українців, що опанували гру на цьому музичному інструменті. На фестивалі дівчина виконувала пісню Тимка Падури українською та польською мовами.

Під час фестивалю відбулася презентація книги «Стежками Тимоша Падури». Її автор краєзнавець Микола Купчик багато років збирав інформацію про поета. Йому вдалося знайти опис, де розповідалося,  що Тимош Падура був великим мрійником, оптимістом. Сам він народився в Іллінцях 1801 року. Був учасником декабристського руху. Він очолював школу лірників та кобзарів на Одещині. Також зі своїми піснями пропагував ідею об'єднання українського і польського народів.

«Тимко Падура походив із шляхетської родини. Активно виступав проти Російської імперії. В молодості у поета було кохання… Але лише на схилі літ він зміг одружився із Францискою Баранською, вона була вже одружена, а коли стала вдовою, обвінчалась із Падурою. Тимош був дуже азартною та непосидючою людиною. Свого часу навіть виграв 15 та 17 тисяч, що на той час було шаленими грошима. І за ці кошти він поїхав до Європи. А згодом все одно повернувся у Махнівку, помер 1871 року», – додає краєзнавець Микола Купчик. 

Як уже повідомляв «День», у махнівському будинку культури відкрили культурний центр Тимоша Падури. Там зберігатимуть матеріали про життя та творчість автора. А ще планують встановити великий вишитий портрет.  На заході встановили чорно-біле полотно для вишивання, де було зображено видатного поета Тимка Падуру. Спробувати вишити частинку так званої картини могли всі охочі.

«Ми бачили, що махнівчани дуже активні і вони самі докладають багато зусиль, щоб цей фестиваль відбувся. Я лише написала проєкт в Український культурний фонд, і виграла його, і потім, вже маючи кошторис, разом із командою ми придумали, як зробити цей фестиваль цікавим. По-перше ми “оживили” Тимоша Падуру і актор виконував  його роль. Усі охочі могли  з ним сфотографуватися. Ще на сцені звучали народні інструменти, на яких грав сам Падура: це ліра, кобза та торбан. Ми сподіваємося, що такий захід стане щорічним», – говорить організаторка фестивалю Ольга Маліновська.