Острозька академiя: 445 років історії вищої освіти в Україні

Історія вищої освіти України, як відомо, розпочинає свій відлік з Острозької академії. З огляду на це упродовж жовтня в Національному університеті «Острозька академія» відбудеться низка заходів, приурочених до 445-річчя з моменту заснування першого закладу вищої освіти Східної Європи — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Один із важливих заходів — це представлення оновленої експозиції Музею історії Острозької академії як результату втілення проєкту «Острозька академія: 445 років історії вищої освіти в Україні» в межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму. Також команда Музею планує організувати форум «Університетські музеї: виклики XXI століття». Братство спудеїв Острозької академії готує культурно-масові заходи, серед яких ярмарок, флешмоб, преміювання активних студентів. Наприкінці жовтня відбудеться ключовий захід — Острог Forum-2021 «445 років вищої освіти України» за участю дипломатів.

Тож незайве буде нагадати віхи історії вищого навчального закладу, який заклав основи якісної університетської освіти далеко за межами українських земель.

ЗАСНУВАННЯ

1576 р. могутній князь Василь-Костянтин Острозький у своєму стольному граді Острозі заснував Академію — першу вищу школу всієї Східної Європи, яка показала гідний приклад і зробила перший крок на ниві затвердження освітньої традиції на українських теренах. Створення школи вищого типу, подібної до західноєвропейських університетів та академій, дало значний імпульс до відродження й оновлення культури та освіти на руських землях.

Будучи одним із найбагатших магнатів свого часу, князь В.-К. Острозький опікувався матеріальним забезпеченням наукового центру в Острозі. Вагому фінансову допомогу Академії надала племінниця князя — княжна Гальшка Острозька. Підтримавши ідею свого дядька, вона заповіла на розвиток Острозької академії «...Шість тисяч кіп грошей лічби литовської», завдяки чому увійшла в історію як перша жінка-меценатка вищої освіти в Україні.

Для навчання студентів князь В.-К. Острозький вперше зібрав вчених із різних країн Європи, в тому числі випускників Ягеллонського і Падуанського університетів. В Острозькій академії вперше в українському шкільництві було впроваджено викладання латиною, грецькою та церковно-слов’янською мовами. Острозькі спудеї перші на українських теренах почали вивчати сім вільних мистецтв — науки, які становили основу тогочасної європейської освіти. Знання з граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики готували студентів до освоєння вищих наук — богослів’я, медицини та філософії. Вихованці Академії ставали вчителями, літераторами, друкарями, церковними діячами, котрі поширювали здобуті в Острозі знання в Україні й за її межами.

ВИДАТНІ ВИКЛАДАЧІ ТА ВИПУСКНИКИ

Викладацькою діяльністю в Академії займалися літератор Дем’ян Наливайко — брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593 — 1596 рр.; грецький вчений та релігійний діяч, випускник Падуанської академії Кирило Лукарис (певний час ректор академії, згодом Александрійський, а пізніше — Константинопольський патріарх); астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош; грецький вчений та релігійний діяч Еммануїл Мосхопуло; випускник Падуанської академії Никифор Парасхос-Кантакузен та інші. Першим ректором Академії був Герасим Смотрицький — видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет.

Серед випускників Академії — гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний; перший ректор Київської Братської школи (з якої постала Києво-Могилянська академія) Іов Борецький; лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, котрий розвинув книгодрукування в Києві; видатний учений, письменник, автор першої граматики церковнослов’янської мови Мелетій Смотрицький; творець знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський; відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та ін.

ПЕРШІ ВИДАННЯ ОСТРОЗЬКОЇ ДРУКАРНІ

Для потреб Академії та наукового гуртка князь Василь-Костянтин Острозький запросив до Острога відомого друкаря Івана Федоровича. Острог став містом гідного застосування його хисту. З ініціативи князя В.-К. Острозького разом з Академією активну діяльність розгорнули друкарня й гурток вчених, які гідно подвизалися на ниві перекладу біблійних текстів церковнослов’янською мовою. Книги, які побачили світ в Острозі, були першими у своєму роді й дуже прогресивними на той час:

Острозький Буквар, 1578 р. — цікавий тим, що був надрукований грецькою та церковнослов’янською мовами. Крім того, він складався із греко-слов’янської читанки та власне Букваря з алфавітом. Мистецьке оздоблення титульного аркуша було застосовано вперше саме в Букварі.

Книга Нового Завіту, 1580 р. — це перше серед слов’янських видань поєднання в одному томі старозавітного Псалтиря і Нового Завіту. Важливо, що книга надрукована в малому форматі й була призначена не для церковного, а для домашнього вжитку, або як книга для навчання у школах.

«Книжка (книжиця) собрание вещей нужнейших», 1580 р. — перший в історії кириличного книгодрукування алфавітно-предметний покажчик. Цитати із Псалтиря й Нового Завіту впорядковані за темами в алфавітному порядку. Така прогресивна на той час праця була здійснена одним із діячів Острозької академії Тимофієм Михайловичем.

«Хронологія» Андрія Римші, 1581 р. — перший друкований календар на українських землях, а також перший друкований поетичний твір, написаний кирилицею. Тут містяться назви місяців церковнослов’янською, староєврейською та «простою» розмовною мовами. Крім того, до кожного місяця розміщено дворядковий вірш про якусь біблійну подію.

Острозька Біблія, 1581 р. — грандіозна й багатолітня праця вчених Острозької академії та Івана Федоровича над перекладами текстів Святого Письма була завершена 12 серпня 1581 р. Тоді світ побачила перша повна друкована Слов’янська Біблія. Острозька Біблія — перше в Європі науково-критичне видання біблійних текстів, під час упорядкування якого було використано надзвичайно багато джерел церковнослов’янською, грецькою, латинською, староєврейською, польською, чеською мовами.

Острозька Біблія — визнаний шедевр світового книгодрукування. Спеціально для друку Біблії Іван Федорович виготовив шість шрифтів — чотири кириличних і два грецьких. Книга багато оздоблена ініціалами, заставками та кінцівками, яких налічується понад 1400. Острозька Біблія містить 628 аркушів, тобто 1256 сторінок, де розміщено 3 млн 240 тис. друкованих знаків без жодної помилки. Вірш на герб князя Василя-Костянтина Острозького авторства Герасима Смотрицького — перший зразок геральдичної поезії на українських теренах.

ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПУБЛІЦИСТИКА І НАУКОВІ ПРАЦІ

На тлі ідеї Берестейської унії значно пожвавішала полеміка між Західною та Східною церквами. Першим осередком полеміки став Острог. Праці, які вийшли з-під пера острозьких вчених, започаткували новий в Україні жанр полемічної літератури й піднесли його на небувалу височину, відкрили нові можливості використання церковнослов’янської та розмовної «руської» мови, яку вперше так широко було використано в полеміці. 1587 р. виходять друком роботи Герасима Смотрицького «Ключ Царства Небесного» та «Календар римський новий». Твори Смотрицького — перші друковані в Україні не церковнослов’янською, а «простою» мовою.

Нормуванням української книжної мови займався й відомий поет, викладач Острозької академії Дем’ян Наливайко. Він послідовно супроводжував церковнослов’янські тексти перекладами українською мовою. 1606 р. в Острозі вийшов Требник з «предмовою» Д. Наливайка «руською» мовою, 1607 р. — двомовний (церковнослов’янсько-український) збірник «ЛЂкарство на оспалый умысл чоловЂчий», який включає передмову авторства Дем’яна Наливайка. У 1618 — 1619 рр. випускник Академії Мелетій Смотрицький опублікував «Граматику». Ця праця значно вплинула на розвиток філологічної науки різних слов’янських народів. «Граматика» Мелетія. Смотрицького упродовж багатьох десятиліть служила основним посібником для вивчення церковнослов’янської мови в Україні й Білорусі.

ІСТОРІЯ ОСТРОЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ МАЄ БУТИ ВПИСАНА В ЗАГАЛЬНУ УКРАЇНСЬКУ ІСТОРИЧНУ КАНВУ

Як стверджує ректор Національного університету «Острозька академія», професор Ігор ПАСІЧНИК, історію пишуть здебільшого науковці в Києві, які ділять її на регіональну та столичну. На превеликий жаль, така потужна історія князів Острозьких, яких Іван Огієнко називав найуспішнішими князями, та інтелектуальна історія Острозької академії до цього часу залишаються в тіні. Свого часу Михайло Грушевський писав, що Острозька академія упродовж ХVІ — ХVІІ століть була відома як «перше огнище нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя».

«Важливо, що сучасні вчені постійно відкривають нові історичні імена, нові подвиги, пов’язані з історією Острога та Острозької академії. Досить згадати перемоги військ під проводом князя Костянтина Івановича Острозького в битвах під Вишнівцем (1512 р.) і під Оршею (1514 р.), перемогу в битві під Хотином за участю випускника Острозької академії Петра Конашевича-Сагайдачного. Він фактично створив Українську козацьку державу як прообраз України. Також не забуваймо і про випускника Академії Северина Наливайка, який мав унікальні військові здібності й міг філігранно працювати як шаблею, так і мізками. Саме він був головнокомандувачем військ князя В.-К. Острозького. Як на мене, то пам’ятники князям Острозьким мають бути не лише в Польщі чи Литві, а й в інших європейських країнах, адже завдяки військам під їхнім командуванням не вдалося пограбувати Європу загарбникам. Нації апріорі не може бути притаманний патріотизм, якщо в неї відбирають перемоги та інтелект. За радянських часів нам навмисно ампутували історичну пам’ять про Острозьку академію, князів Острозьких і загалом про все величне, пов’язане з Україною. А насправді Острозька академія стала міцним підґрунтям для створення низки навчальних закладів того часу, зокрема й Києво-Могилянської академії, Київської Братської школи. До того часу, доки історія князів Острозьких, Острозької академії та Острога як стольного града не буде вписана в загальну українську історичну канву, ми не можемо говорити про повноцінну історію України», — !зауважує Ігор Пасічник.