Понад 67% українців переконані, що інтернатні заклади України потребують реформування – СОС Дитячі Містечка

У Чернівцях відбувся другий Національний форум партнерів СОС Дитячі Містечка “(Не)Дитячі питання: відповідальна спільнота дорослих в захисті дитинства”. Протягом двох днів представники Міністерства соціальної політики, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування з  різних регіонів України, служб у справах дітей,  а також профільних благодійних фондів та громадських організацій,  обговорювали бар?єри, виклики та дієві підходи, які стоять на шляху до деінституціалізаціі, а також напрацьовували механізми ефективної співпраці задля забезпечення інтересів дітей.

На початку заходу радниця з адвокації СОС Дитячі Містечка Ксенія Скринник представила дослідження змін сприйняття українцями системи догляду та підтримки дітей у 2022 та 2024 роках.

Попри зусилля, які робить держава та громадський сектор, адвокатуючи право дитини на зростання в сімейному оточенні, наше суспільство за висновками досліджень все ще вважає існування інтернатів необхідними (76% опитаних в 2022 році та 81%в 2024). Більшість респондентів опитувань вважають, що інтернати потрібні для дітей-сиріт, та дітей з інвалідністю, при цьому, як відомо, в інтернатних закладах більшість (до 90% дітей) - діти, які мають батьків не позбавлених батьківських прав). На запитання «Чи є в Україні потреба в реформуванні інтернатів?» у 2022 році відповіли: "Так"-83% опитаних проти 67% в 2024.

При цьому більшість вважає, що в інтернатах потрібно покращити матеріально-технічну базу, а меншість замислюється про те, що необхідно зменшити кількість дітей, які перебувають в одному закладі.

“Вражає те, що попри те, що 44% опитаних в 2022 році та 37% в 2024 році вважають, що інтернатне виховання шкодить дитині, 10% опитаних досі переконані, що інтернат - найкраща форма виховання. Водночас позитивним є те, що зростає рівень обізнаності про сімейні форми виховання - в 2024 році лише 18% опитаних зазначити, що нічого не чули про сімейні форми виховання, проти 62% в 2022 році”, - сказала Ксенія Скринник.

За словами експертки, у суспільства та навіть серед експертної спільноти досі не сформувалась думка, що сімейні форми виховання можуть замінити інтернатні заклади. Також в експертних опитуваннях з'ясували, що серед представників суспільства, які є зацікавленими в порядку денному розвитку громад  немає розуміння зв’язку між розвитком якісних соціальних послуг та забезпеченням права дитини на зростання в сімейному оточенні і є уявлення про те, що для дітей з інвалідністю немає альтернативи інтернату  

Уляна Токарєва, заступниця міністра соціальної політики зазначила, що це дослідження повертає до реальності та демонструє, над чим має доопрацювати держава у питанні деінституціоналізації інтернатних закладів. Вона сказала, що повномасштабне вторгнення, як і початок війни у 2014 році, змусило родини втікати з рідних домівок та дуже часто діти опинялися в інтернатних закладах не лише тимчасово, але і на постійній основі.

“Ми повинні зробити все, щоб родині з дитиною було до кого звернутись, хто зберігає холодну голову та може допомогти у критичній ситуації. Інтернат не може замінити дитині родину – це факт. Але і родина має бути авторитетом для дитини. Допомогти цьому може розвиток соціальних послуг. Зараз ми маємо ситуацію, коли на соціальні послуги для родин з місцевих бюджетів в середньому виділяється 3% коштів. Це дуже мало. Підтримка родин і дітей у громадах займає останні місця. Тому, центральна та місцева влада мають разом напрацювати алгоритм, як впроваджувати якісні послуги для родин. Прикладом підтримки від держави є Центри Життєстійкості, вони фінансуються з державного бюджету, але замовником завжди мають бути громади, які мають усвідомлювати – ця послуга потрібна та створити умови, щоб вона надавалась”, – сказала заступниця міністра.

Як приклад успішної реалізації окремих соціальних послуг, Уляна Токарєва назвала Чернівецьку область. Наразі в області 52 територіальні громади.  

Перша заступниця голови Чернівецької ОДА Альона Атаманюк розповіла, що при такій кількості громад, лише 30% мали соціальних фахівців. Тому, першочергово область розпочала роботу з пояснень для громад, які соціальні послуги вони мають створювати.

“За два роки роботи нам вдалося збільшити кількість соціальних фахівців у чотири рази. Однак, наразі ми хочемо збільшити цю статистику та кількість фахівців. Крім того, ми зосередили увагу на комунальних надавачах послуг. Відтак, на 52 громади ми маємо 36 надавачів. Після проведення роботи по впровадженню соціальних послуг у громадах, Чернівецька область зробила висновок – все має починатися саме з громади, з регіонального рівня. Але при цьому область повинна також звертати увагу на можливості громади. Чернівецька область взяла на себе зобов’язання фінансувати з обласного бюджету послуги, якщо громада не може цього зробити”, – сказала Альона Атаманюк.

Натомість Микола Литвиненко, заступник Голови Координаційного центру з розвитку сімейного виховання додав, що наразі Уряд прийняв Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки та затвердження операційного плану заходів на 2024-2026 роки з її реалізації, що є дуже важливо, адже не тільки визначає напрямок руху для України в цьому напрямку, але і виконує вимоги Європейського Союзу.

Сергій Лукашов, директор МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” підсумував, що захід допоможе зрозуміти, як рятувати дітей від всіх небезпек та напрацювати алгоритми роботи на період після перемоги.

“Після перемоги не наступають райські умови. Буде багато випробувань щодо відновлення і щодо нашої інтеграції в Європу. Саме діти будуть це здійснювати. А нам, як державі, багато над чим треба працювати. Ми занедбуємо сім’ї з дітьми. Головне – нам треба зберегти вразливі сім’ї. Інакше ми втратимо покоління дітей, бо тільки в люблячій родині дитина виросте особистістю”, – наголосив Сергій Лукашов.

Особливістю Національного форуму партнерів став прем’єрний показ театральної вистави одного із столичних театрів “Найкращий день та інші неприємності”, створеної на основі реальних історій про життя в інтернатних закладах. Постановка реалізована в рамках масштабної інформаційної кампанії «Заглушені голоси», спрямованої на адвокацію реформи системи догляду та підтримки дітей (деінституціалізаціі)..