Інженери SLAC завершили створення найбільшої у світі цифрової камери
Цього тижня у США інженери Національної прискорювальної лабораторії SLAC завершили складання LSST (Legacy Survey of Space and Time) - найбільшої у світі цифрової камери з роздільною здатністю 3200 мегапікселів.
Про це повідомляє Голос Америки, передає Укрінформ.
Пізніше цю камеру буде встановлено на телескопі в обсерваторії імені Вери Рубін, чиє будівництво зараз ведеться під патронажем Міністерства енергетики США та Національного наукового фонду (NSF).
Камера стане технічним «серцем» обсерваторії, яка зараз будується на вершині гори Серро-Пачон у Чилі. Науковий комплекс має ім'я Вери Рубін - американського астронома, що вивчала швидкість обертання галактик. Результати досліджень вченої подарували науці одне з основних свідчень існування темної матерії.
Зазначається, що камеру буде піднято до місця будівництва обсерваторії в Андах на висоту 2,7 км.
Камера розміром із невеликий автомобіль важить близько трьох тонн, а її передня лінза має діаметр понад півтора метра (діаметр другої лінзи - близько метра). До матриці камери додаватиметься кріостат, завданням якого є охолодження комплектуючих LSST для зниження шуму.
При цьому творці LSST стверджують, що головною особливістю камери є її роздільна здатність.
«Її (LSST – ред.) зображення настільки детальні, що вона може роздивитися м'яч для гольфу на відстані приблизно 15 миль (24 км – ред.), охоплюючи при цьому смугу неба у сім разів ширшу, ніж повний місяць. Ці зображення з мільярдами зірок та галактик допоможуть розкрити таємниці Всесвіту», - сказав Аарон Рудман, заступник директора обсерваторії Вери Рубін.
Зазначається, що робота над LSST велася протягом двох років. Наукове співтовариство очікує від телескопа колосального обсягу астрономічних даних. Серед них - пошук ознак темної енергії і темної матерії - загадкової речовини, що становить близько 85% всього відомого науці Всесвіту. Для цього камера має знайти свідчення т.зв. слабкого гравітаційного лінзування - явища, за якого масивні галактики злегка викривляють світло, що йде від інших галактик. Вивчення цього викривлення здатне дати вченим краще розуміння розподілу маси у Всесвіті і того, яке місце в ньому займає темна матерія.
Дослідники також мають плани використовувати дані обсерваторії Рубін, щоб детально картографувати галактику Чумацький Шлях і нашу Сонячну систему.
Очікується, що перше зображення камера отримає не раніше 2025 року.
