Урізати розмір "лікарняних" урядові не вдалося
Схоже, в Україні з'являється новий національний герой. Точніше, антигерой - заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук, котрому після Віктора Пинзеника уряд довірив роль "хлопчика для биття" на трибуні Верховної Ради. Позавчора на вечірньому засіданні парламенту він намагався переконати депутатів у тому, що працівникам з 8-річним робочим стажем не можна виплачувати за лікарняними листами 100% від заробітку, а треба не більше від 80%.
Депутати відхилили пропозицію уряду як таку, що суперечить конституційним правам громадян. Не ухвалили й законопроект Кабінету Міністрів (озвучений, звісно ж, Матвійчуком), котрий передбачав зниження відрахувань до Пенсійного фонду з 32,6% до 29% фонду оплати праці. Парламент не погодився й на скорочення надходжень до Фонду зайнятості з 2% до 1%, як просив уряд вустами заступника міністра.
Таким чином, Володимир Матвійчук тричі виходив на трибуну. Міністр фінансів Ігор Мітюков, котрий сидів в урядовій ложі і "стояв" у питанні денному як доповідач з усіх трьох питань, щоразу випускав з-за спини Володимира Матвійчука під вогонь депутатської критики.
Цей спектакль одного актора депутати деякий час сприймали цілком серйозно. Коли Матвійчук три дні поспіль стояв на трибуні, відстоюючи за дорученням уряду масове скорочення пільг, депутат Олександр Єльяшкевич здивовано запитував: "Чому при вирішенні найбільш важливих соціальних питань у парламенті немає прем'єр-міністра? Чому завжди замість нього - заступник міністра фінансів?" Однак поступово депутати звикли до одного й того ж сценарію: як на трибуні Матвійчук - значить уряд пропонуватиме утнути якихось соціальних гарантій і значить слід голосувати проти.
Відповідно виробилося й ставлення до героя. Певно, оцінивши гідно його мужність, депутати тепер не тільки обурюються на його промови, а й виявляють щось на кшталт жалості до його особи. Навіть Олександр Мороз по-батьківськи зворушливо вимовив: "Володимире Макаровичу, невже ви не розумієте, що вас підставляють?" Але, як сказав у кулуарах один депутат, це метод уряду розв'язувати соціальні проблеми: замість аргументів і компромісів - "гарматне м'ясо". Раптом воно проштовхне потрібне рішення... А ні - то й не шкода.
