Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Чотири квітки в... мегаполісі

Максим Михайличенко поставив на Малій сцені столичного ТЮГу на Липках комедію Ніла Саймона «Бережіть Флорес»
07 травня, 17:10
ФОТО НАДАНО ТЕАТРОМ

Режисер Максим Михайличенко вже вдруге за останні роки береться за п’єсу цього американського драматурга (трохи раніше він поставив у Театрі на Липках психологічну драму «Білоксі-блюз»).

Ніл Саймон виріс у роки Великої депресії, й та сувора епоха, мабуть, дала йому щеплення від життєвих катастроф. Принаймні оця його комедія — якраз про катастрофу, в якій ховається надія. Чи варто нагадувати, наскільки це звучить актуально для нас?

У п’єсі кілька яскравих жіночих характерів — справжній подарунок для чотирьох актрис. У ролі Флорес — Олена Михайличенко. Її колоритних подруг грають Інна Бєлікова (Олі), Марина Веремійчук (Сільвія) та Мирослава Філіпович (Рене). Власне, головний дует у цій виставі — Флорес і Олі. Перша на вигляд — така собі провінціалка, майже хуторянка, друга — законне дитя мегаполіса, а втім, кожна по-своєму самотня в світі великого міста, і тим зворушливіша їхня дружба.

Авторові цих рядків довелося бачити другу прем’єрну виставу, й вона здавалася неготовою — тією мірою, як буває «неготова» гаряча страва, щойно знята з вогню, вона обпікає вас і не дає себе розкуштувати, але й загострює ваш апетит і не відпускає від себе.

У виставі немало надмірностей та перебільшень, але з певністю не можеш сказати, де тут «переграють», а де «не дограють», і саме оця невизначеність робить видовище живим і привабливим. Додайте до цього ще й вторгнення відверто-концертних вокальних номерів та експресивну хореографію (Олексій Скляренко) — і ви отримаєте приблизну картину цієї киплячої субстанції Можливо, коли ця «страва» трохи прохолоне й устоїться — вона стане іншою, але поки що цікава й така, яка є. Часом спектаклю стає тісно в просторі Малої сцени. Особливо це очевидно, коли тут з’являються двоє темпераментних іспанських кавалерів, Ренальдо (Віталій Дерев’янчук) і Хуліо (Кирило Горолюк) — тоді ця кімнатна сцена нагадує вагончик, у якому перевозять породистих коней, норовистих і водночас полохливих, а публіка ж тут-таки сидить під стінами «вагончика», на відстані простягнутої руки. І це неабияк на публіку впливає. А фінал увінчується не просто собі поклоном та квітами — глядачі танцюють разом із акторами, не поспішаючи відпускати одне одного...

Наступні покази вистави відбудуться 17 і 31 травня.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати