Формотворення Оксани Риботицької
У Національному музеї у Львові (НМЛ) відкрилася ретроспекція одного з корифеїв художнього текстилю «Плинність часу»Творчість знаної в Україні львівської художниці викликає велику повагу і шану. Як і сама особистість мисткині, наскрізь «просякнутої» українською національною культурою, обдарованої різнобічним лірико-поетичним талантом неперевершеного «композитора» і колориста у царині найцікавішого та найскладнішого жанру ручного ткання — гобелена, якому Риботицька зберігає вірність, залишаючись незмінно відданою, уже півстоліття.
Набуті нею з повною самовіддачею уроки майстерності у таких видатних українських педагогів і славнозвісних художників, як Карло Звіринський, Роман Сельський, Ласло Пушкаш, Наталія Паук під час навчання у Львівському державному інституті декоративно-ужиткового мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв) зумовило напрямки розвитку подальшої творчості Оксани Риботицької, де вона знайшла власні принципи формотворення і неповторну образність своїх абстрактно-декоративних творів, в яких гармонійно сполучає співвідношення традиційного та новаторського, утилітарного і декоративного: як у монументальних гобеленах, призначених для громадського інтер’єру і музейного простору, так і міні-гобеленах, виконаних для виставкових експозицій та домашнього затишку житлового середовища.
«ВІЧНИЙ МОТИВ-2» (ВОВНА, БАВОВНА, АКРИЛ). 2012 р.
Львівська школа дала художниці глибоке осмислення надбань вітчизняного і світового мистецтва. Здобуваючи освіту на відділі художнього текстилю, вона отримала, крім фахових знань, глибоке розуміння основ народного мистецтва, зокрема писанки, вибійки, килимарства, особливо таких регіонів, як Гуцульщина, Покуття, Буковина. Працюючи над нефігуративними, орнаментально-декоративними, зооморфними і рослинними композиціями творів, професіональний художник текстилю Оксана Риботицька, як і народні майстри Західної України, нерідко надихається її чудовою природою. У творах текстильниці відчуваємо сміливе й водночас органічне поєднання масштабної абстрагованої форми та пісенної ритміки упізнаваних карпатських мотивів: смерекових лісів, гірських ланцюгів, зигзагів дерев’яних загород гуцульських обійсть. Гірський ландшафт Карпат підказує авторці побудову композиції, яскравим прикладом чого є монументальні гобелени з гранично умовними краєвидами: «На Спаса», «Стежками Карпат», «Очікування». Характерно, що відтворене художницею природне оточення карпатських гір з авторськими імпровізаціями мотивів дерев, птахів, квітів, злаків, трав, рослин (зокрема улюблених нею стилізованих зображень безсмертника) в процесі ручного ткання проходять надзвичайно складний процес перетворення реальних форм на геометричну абстракцію («Відродження», «Сліпий дощ», «Засіяна земля»).
Для художниці було надзвичайно важливим здійснити цю свою етапну — грандіозну за масштабом виставку текстильних і графічних творів у її рідних стінах, де в період 1970—1975 рр. О. Риботицька працювала співробітником відділу народного мистецтва. Саме це дало їй можливість досконало ознайомитися з шедеврами українського килимарства як у науково-етнографічних експедиціях по регіонах, так і безпосередньо в фондах НМЛ. Проте відтоді за півстоліття, насиченого творчими і життєвими подіями О. Риботицької, минуло багато часу: незабутній творчий досвід, набутий у міжнародних симпозіумах художнього текстилю в Дзинтарі в Латвії в 1970—1980-х, захоплююча педагогічна робота у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша і паралельно членство в численних групових, регіональних, всеукраїнських імпрезах в 1990-х рр., намагання усебічно реалізувати себе разом зі своїм чоловіком — відомим львівським живописцем-авангардистом Володимиром Риботицьким у Філадельфії в США у 2000-х роках, активна участь у всеукраїнських бієнале і трієнале художнього текстилю після повернення в Україну в 2010-х. Оксана Риботицька ніколи впродовж 50 років не гаяла часу в професії. У своїх неперевершених гобеленах на виставці в НМЛ мисткиня утверджує одвічні вартості життя в гармонії зі світом природи, розкриваючи непорушні зв’язки людини з Землею і Небом, на що здатен лише справжній віртуоз у ручному тканні, який переживає свій зоряний час.
Персональна виставка Оксани Риботицької в НМЛ діє до кінця березня.