Україна відмовилася від самогубства. РФ обурена
Уявити собі, що є люди, в яких інша картина світу, мешканці російського телевізора не в змозі
Федеральний президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр у середу 18.09.2019 побив усі рекорди популярності на російських федеральних телеканалах. Його згадували у Соловйова в програмі «Вечер», у Романа Бабаяна в програмі «Своя правда» на НТВ, на Першому каналі у Шейніна, і, звичайно, в програмі «60 хвилин» у Ольги Скабєєвої з Євгенієм Поповим.
Власне, сам німецький політик мешканців російського телевізора цікавив мало. Їх збуджувало словосполучення «формула Штайнмайєра». А точніше те, що Україна в Мінську відмовилася цю «формулу» підписати. Скрізь цитувався суворий вирок Гризлова: «Зеленський втрачає шанс на врегулювання на Донбасі», оскільки, як пояснив Гризлов, «Київ відмовився підписати формулу Штайнмайєра».
Перш ніж перейти до Штайнмайєра і його «формули», необхідно уточнити, хто такий Гризлов, якого Путін призначив головним парламентером з Україною. Борис В’ячеславович Гризлов увійшов до історії російського парламентаризму не лише своєю фразою про те, що «парламент не місце для дискусій», але й бурхливою діяльністю щодо просування ідей шахрая і авантюриста Віктора Петрика, що забезпечила цьому Петрику багатомільйонне фінансування з держбюджету. Було потрібно чимало зусиль Комісії з боротьби зі псевдонаукою РАН, аби зупинити впровадження таких «винаходів» Гризлова — Петрика, як «вікна, скло в яких перетворюватиме енергію» (пряма цитата Гризлова), а також фільтри для очищення води, результатом використання яких виявлялася звичайна водопровідна вода за ціною набагато вищою за бензин.
Тепер, коли ми уточнили, хто такий головний парламентер з російського боку, є сенс подивитися, на що перетворилася «формула Штайнмайєра» (яка не існує у вигляді затвердженого тексту, а лише у вигляді ідеї), пропущена через Гризлова. Цю «формулу» з шести кроків з великим портретом Штайнмайєра Скабєєва з Поповим показали на величезному екрані в студії.
Перші п’ять кроків включають проведення виборів у «ДНР» і «ЛНР» і прийняття особливого статусу Донбасу, і лише на останньому, шостому кроці Росія виводить війська і повертає Україні контроль над її власним кордоном.
Якщо Україна в точності, покроково почне виконувати цю «формулу Штайнмайєра», написану Гризловим у співавторстві з терористами «ЛДНР», то ця країна досить успішно покінчить самогубством. Причому в досить швидкі терміни. Для цього треба беззаперечно виконати все, що там написано. Тобто на території повністю контрольованій російськими окупантами і їх маріонетками слід провести «вибори», після чого наділити цю територію «особливим статусом». Не треба забувати, що протягом усього цього часу усім роздаватимуться російські паспорти, причому не лише на території «ЛДНР». Таким чином в тіло України буде імплантовано великий шматок території, населений громадянами країни — агресора. Причому влада на цій території належить ворогам цієї країни, які є прямими поплічниками російських агресорів. Будь-яка спроба української влади розповсюдити свою юрисдикцію на цей «імплант» буде зустрінута озброєним опором, а спроба роззброїти місцевих бойовиків, що володіють російськими паспортами, негайно викличе вторгнення російських військ для захисту громадян Росії.
Цей сценарій самогубства України настільки явно проступав крізь ту версію «формули Штайнмайєра», яка висіла на екрані студії «60 минут», що було дивно, чому ніхто з українських «експертів» цей сценарій не озвучив. Замість цього український «політолог» Вадим Карасьов заходився, догідливо посміхаючись над глумливими жартами з приводу України Скабєєвої і Попова, нести якусь нісенітницю про те, що Мінськ невдале місце для підписання договорів.
Тоді як інша сторона в студії вигідно відрізнялася від «українців за викликом» прямотою і відвертістю у викладі своїх поглядів і намірів. «Мер» Горлівки, Іван Приходько, наприклад, кажучи про Україну, прямо використовував зворот: «території тимчасово контрольовані Україною». І «мер» Горлівки Іван Приходько дійсно так вважає, він чесний. Але проблема не в ньому. А в тому, що є люди, які серйозно пропонували Україні скористатися «формулою Штайнмайєра» в аранжуванні Гризлова. Вони передбачали, що такі люди, як Іван Сергійович Приходько, які вважають Україну «тимчасовою державою», або глава «ДНР» Денис Пушилін, якого оголошено прокуратурою України в розшук і який перебуває під санкціями у всіх країнах Заходу, зможуть інтегруватися в українську політичну еліту? Хтось серйозно думає, що ватажкам «ЛДНР» почнуть потискати руки і мирно дискутувати з ними ті українські політики, які воювали і ховали бойових товаришів, убитих за наказом пушиліних?
Російський телевізор ніяк не може звикнути до того, що прізвище президента України вже не Порошенко, і за інерцією продовжує поливати брудом Петра Олексійовича. Потім телевізор оговтується, фокусує погляд на Зеленському і намагається зміркувати, як його влучно облаяти. Зрозуміло, що «клоун» дуже слабка лайка в порівнянні з термінами «нацист» і «бандерівець», якими обзивали Порошенка. Соловйов придумав звинувачувати Зеленського в тому, що він говорить низьким голосом і намагається його передражнювати. Низький голос — це, звичайно, серйозне звинувачення, але потрібно ще щось більш вагоме.
Український «журналіст» Володимир Скачко звинуватив Зеленського у відсутності політичної волі. Мовляв, у нього рейтинг під 80%, а він боїться тих, у кого 8%. Український «журналіст» Володимир Скачко порахував, що лише страхом перед опонентами пояснюється те, що представники Зеленського не підписали той варіант «формули Штайнмайєра», який їм запропонувала Росія і «ЛДНР». Українському «журналістові» Володимиру Скачку, мабуть, не спадає на думку, що президентові Зеленському просто не хочеться настільки швидко закінчувати кар’єру політичним самогубством разом з усією Україною.
«Але ж це був шанс Зеленського зустрітися з Путіним!», — з материнським співчуттям до нещасного Президента України, який упустив неймовірний успіх, вигукнула Ольга Скабєєва. У тій картині світу, яка живе в головах мешканців російського телевізора, зустріч з Путіним — це втілення мрії, головна мета в життя і вишукана насолода. Уявити собі, що є люди, в яких інша картина світу, мешканці російського телевізора не в змозі. Тому їх весь час дивують ті українські політики, які наполегливо не хочуть здати свою країну в обмін на щастя отримати путінську прихильність.
