СРСР 2:0 не буде
Будують московське царство
Версію транзиту влади 2024 року, що передбачає відродження Радянського Союзу у вигляді союзу слов’янських республік, відкладено у зв’язку з очевидною неможливістю реалізувати. Остаточно розбилися надії вмовити (купити, залякати) президента Білорусі Олександра Лукашенко і змусити його поділитися владою. Як і надії на те, що Президент України Зеленський «здасть Україну Путіну». Цю страшилку продовжють використовувати у внутрішній політиці України, і опозиція в особі прибічників Петра Порошенка тут діє цілком розумно і навіть де в чому корисно для країни, не дозволяючи Зеленському загратися в діалозі з Путіним. Але в Росії всі, навіть найоскаженіліші кримнашівці, розуміють, що України Путіну не проковтнути.
Початок 2020 року приніс путінській Росії кілька поразок на зовнішньополітичних фронтах. Громадяни Абхазії просто винесли з кабінету путінського гауляйтера Рауля Хаджимбу. Люди увійшли до президентського палацу і цілком у стилістиці помаранчевої революції оголосили, що Хаджимба більше не президент. До того ж ніхто не погоджував це з Путіним. І посланці Путіна — Рашид Нургалієв і Владислав Сурков нічого не змогли вдіяти і визнали результат абхазької «помаранчевої революції».
Фельдмаршал Лівійської національної армії Халіфа Хафтар цілком демонстративно відмовився визнати за путінською Росією роль наглядача за Близьким Сходом і відлетів з Москви, не підписавши угоду про перемир’я, які йому намагалися нав’язати Сергій Лавров та очільник МІДу Туреччини.
Моральної поразки завдав Путіну президент Ірану. Оскільки керівник держави, яка по праву вважається однією з найзатятіших теократичних диктатур на планеті, продемонстрував те вміння визнавати свої помилки і вибачатися, якого геть позбавлений російський «національний лідер».
У промові, що її транслювало державне телебачення, президент Ірану Хасан Роухані вибачився за затримку оголошення про те, що ВС республіки помилково збили український літак.
«Звісно, наші люди хочуть бути впевненими, що влада є чесною з ними... Якщо в оголошенні новин, інформуванні людей про те, що сталося, були зволікання чи наш тон був неприйнятним, ми маємо це визнати й компенсувати», — заявив Роухані.
Можна скільки завгодно міркувати про мотиви, які змусили Роухані виголосити ці слова, але факт залишається фактом: президент Ірану в цій ситуації видається нормальною людиною. На відміну від президента Росії.
Не зумівши розв’язати проблему транзиту влади за допомогою виходу на геополітичний простір за межі російських кордонів, які, як відомо, не закінчуються ніде, Путін розпочав спецоперацію «Цитадель», що передбачає перетворення Росії на укріплену фортецю.
З цією метою на території Росії фактично оголошується відмова від норм міжнародного права, будь-які відомості про те, що людина має якісь преференції від іноземних держав, означають для неї заборону обіймати високі посад в державі. А передбачені зміни до конструкції влади дають змогу Путіну правити до кінця життя.
Для того щоб розуміти, яких конкретно контурів набуває російська держава, слід врахувати, що Путін у своєму посланні до Федеральних зборів від 15.01.2020 лише намітив план майбутньої конституційної реформи, до того ж зробив це у вельми загальних і далеких від юридичної точності висловах.
Про конкретику майбутніх змін дещо можна вже зараз дізнатися, поглянувши на список членів робочої групи з поправок до Конституції РФ, яку Путін створив одразу ж після свого послання.
Серед 75 конституційних реформаторів є такі глибокі мислителі, як, приміром, отаман Всеросійського козачого товариства Микола Долуда, нагороджений медаллю Міноборони «За повернення Криму» за свою участь у спецоперації 2014 року, що завершилася приєднанням півострова до РФ. Громадська організація «КримSOS» називала генерала Долуду серед тих, хто відповідальний за викрадання кримських татар. Важливу роль у подальшому конституційному облаштуванні Росії неодмінно відіграє вміння вправно й високо стрибати з жердиною, якє має дворазова олімпійська чемпіонка Олена Ісинбаєва, а також лицедійський талант актора Володимира Машкова й віртуозні здібності піаніста Дениса Мацуєва.
Мабуть, залучення цих людей, на думку укладачів списку, має надати конституційній реформі великої народность і створити відчуття того, що на місці цих людей міг би опинитися будь-хто інший і цей будь-хто впорався б з написанням нового тексту Конституції не гірше, а, можливо, й краще.
На жаль, у списку робочої групи є люди, добре відомі своїми поглядами, характер яких дає змогу припускати, що справа не скінчиться втіленням у життя пропозицій Путіна. Діставши можливість шматувати Конституцію, ці люди не стримаються і почнуть виколупувати звідти все те, що було закладене 1993 року, коли деякі наївні люди писали Конституцію для країни, яка, як вони сподівалися, стане частиною Європи.
Під загрозою стаття 13, що проголошує в Росії ідеологічне різноманіття і прямо забороняє створення державної ідеології. Присутність у робочій групі гендиректора «Мосфільму» Карена Шахназарова, який, будучи постійним «експертом» у програмах Володимира Соловйова, багато разів демонстрував люту ненависть до цієї статті і мріяв про те, як добре було б Росії мати державну ідеологію, створює для 13-ї статті серйозну загрозу.
Ще небезпечніша присутність у робочій групі з поправок до Конституції людей, які відомі своїми жахливими вправами у сфері законодавства. Це — співголова робочої групи сенатор Андрій Клішас, відомий як автор низки законопроектів, спрямованих на придушення прав і свобод людини. На совісті Клішаса закони про «фейкові новини», про «образу влади», про «суверенний інтернет», про «ЗМІ-іноагентів». Інший співголова — академік РАН Талія Хабрієва закликала змінити Конституцію, додавши до неї ідеологічні постулати. 14 травня 2019 року Хабрієва виступила на конференції в Конституційному суді РФ, де запропонувала «розпочати широку дискусію про генетично властиві російському народові цінності, які становлять основу його ідентичності». «Основну роботу за нас російські мислителі вже зробили, ми знаємо, які це цінності... Це духовність, колективізм, патріотизм, гостре несприйняття соціальної несправедливості... особливе ставлення до держави як до інтегруючого суспільство начала», — перелічувала вона. За її словами, держава в Росії має «формулювати позитивне і блокувати негативне», для чого потрібно сформувати єдину ідеологію, постулати якої мають бути внесені до Конституції РФ. Хабрієва стверджувала: якщо в майбутньому доведеться вносити зміни до Конституції, то саме світоглядного характеру. «Але поки ціннісні маркери не буде розставлено, немає сенсу в конституційній реформі», — пояснила Хабрієва. Тобто, крім 13-ї статті про заборону державної ідеології, цілком імовірно, що захисники духовних скріп зможуть виколупати з Конституції статтю 14, що закріплює світський характер держави.
Подолати наслідки «глобальної геополітичної катастрофи 20 століття» Путіну явно не вдається. СРСР 2:0 ні в якому вигляді не відновлюється. Вирішено в XXI столітті будувати Московське царство XVI століття. З архаїкою, мракобіссям, самодурством і духовними скріпами.
