Квіткова вулиця
Герої дитячих книг часто живуть на вулицях із красивим та смачними назвами — Літній чи Волошковій, на Персиковій алеї чи у Тінистому провулку. Від таких назв в уяві постають порослі виноградом будинки, дахи з черепицею, вмита дощем бруківка і вгодовані дрімотні коти на широких підвіконнях. У червні крізь прочинені хвіртки там пахне полуничним варенням, а в грудні з коминів суне дим.
Імена великих, увічнені в назвах великих вулиць — важлива світова традиція. Проте які історії стоять за назвами простих і ошатних вулиць, подібних до тих, що стрічалися у дитячих книжках? Але зараз не про це.
Останнім часом, пишучи про еволюцію міських вулиць, доводиться багато шкодувати. Пластикові вікна й недоречні мармурові вітрини, яскраві вивіски й клаптями пофарбовані фасади, нищівне кронування дерев і один смітник на кілометри прогулянкової зони. Все це приклади вад — негармонійного “розвитку” наших районів і байдужості мешканців, що просто проходять повз аж до дверей своєї квартири.
Та є вулиці, де люди живуть. Не лише у будинку чи за адресою, обмеживши простір власного порядку квадратними метрами, а живуть і змінюють світ довкола, скажімо — квітами.
Карантинні прогулянки допомагають навчитися блукати навіть рідним містом. Недосліджені закутки, нові повороти, інші ракурси й головне, значно більше уважності відкрили стару й невелику вулицю з ім'ям Коперника. Її перша назва — Абрикосова, проте й нинішня, на честь автора “Про обертання небесних тіл” теж гарна. Старі будинки, латаний асфальт і сотні духмяних квітників — жасмин і півонії, іриси й троянди, блакитні й рожеві, фіолетові й червоні. Усе переплетене, підв'язане, ароматне. І дітлахи, що за галасом і перегонами, не ламають кущів і не нищать дрібних садових парканів.
Навколо шумить місто. Мотоциклісти порушують правила, розганяючись на проспектах до злітних швидкостей, непотрібні обгортки від смачного морозива заграють із вітром посеред трави, чиповані пси зустрічають покупців біля дверей супермаркетів. Хаос. І зовсім поруч — усього лише кілька десятків метрів акуратних клумб, кілька десятків дбайливих господарів і сотні ароматних квітів натякають, усупереч метушні, цей світ таки можна упорядкувати — красою і любов'ю до свого простору.
