Чого не варто казати жінкам
Живучи в час, коли прем'єр міністр, імені якого я не поспішаю запам'ятовувати, оголошує міністра і жартує — “жінка, до вашої уваги” все ж доведеться написати про 8 березня і теми, що це свято провокує. Хоча, напевне, не так свято, як свіжі політичні репліки від новітніх українських політиків. Пригадайте іще президентове - “ви ж не жінка, ви людина серйозна.”
Кожне здорове суспільство прагне гендерної рівності. Без ненависті, заперечення відмінностей чи архаїчних стереотипів. Гендерна рівність — це зовсім не сердиті жінки, які вбивають за невживання фемінітивів. Гендерна рівність — це і про права чоловіків, життя яких також ускладнює їх гендер — фізично й психологічно непроста військова повинність, обмежений вплив на виховання дітей в разі розлучення, статистика самогубств і та вражає — 69% із тих, хто вкоротив собі віку — чоловіки. Тож, відстоюючи рівність, нам треба поважати один одного і забувати про стереотипи.
Щоб поділитися із вами результатами короткого гендерного дослідження у переддень 8 березня — Дня боротьби за жіночі права, мені не довелося довго працювати. Кілька хвилин роздумів, кілька запитань до подруг і студенток, і ось вам мінімальний список того, чого ніколи не варто говорити жінці.
- Ти жінка, тому ти особлива! Правда, кожна жінка особлива. Як і кожен чоловік, а також панда чи пінгвін на цій планеті. Особливі не тому, що належать до певного виду, роду, класу чи гендеру, а через свої унікальні індивідуальні характеристики. Отже, правило перше — кожна жінка особлива, але не тому, що вона жінка. Бо жінок на цій планеті половина від загальної популяції, нічого унікального.
- Не починайте свій комплімент чи похвалу зі слів — “Хоча ти й жінка, ти” і далі в залежності від контексту — гарно кермуєш гелікоптером, говориш китайською, вчасно сплачуєш податки чи багато заробляєш. Ваше здивування і легкий сумнів у ймовірності того, що відбувається, відразу вбивають ефект компліменту. Якщо вже хочете іронізувати, вигадайте щось вишуканіше ніж затерті ще в Першу світову стереотипні жарти. І тоді не почуєте у відповідь — “Будь чоловіком, не принижуй дівчат.”
- Жінка не може бути таксистом / кінологом / міністром. Я от і справді не хочу жодної з цих робіт, але не вам вирішувати ким бути жінці, навіть якщо ви її батько. Немає робіт заборонених за гендерними ознаками й крапка.
- Ти маєш піддаватися, чоловіки не люблять сильних / надто розумних / сміливих. Неправда, сильні, розумні й сміливі чоловіки якраз таких жінок і люблять. А якщо ви наводите такий аргумент своїй жінці — ви вже програли.
- Бажаю тобі жіночого щастя! І доречі, таке побажання часто звучить у контексті жалю або підтрунювання над тією, кому цього власне й бажають. Що це взагалі таке, жіноче щастя? Знаю, ви скажете — кохання, сім'я, діти. Тоді уже запитаю я, а хіба це не чоловіче щастя також? Якщо розглядати його в глобальному контексті, то здоров'я, любов і добробут потрібні усім, незалежно від гендерної приналежності. Якщо ж розглядати індивідуальне щастя людини, то тут універсальних рецептів не існує, і ваша модель щастя може бути чиєюсь моделлю нещастя.
І на завершення, не жартуйте — жінко, мовчи, твій день — 8 березня! Бо якщо ви вже запам'ятали, що 8 березня — жіночий день, то запам'ятайте також, що це день боротьби за жіночі права. І поки все у нас іде добре, то ж не іронізуйте, можливо перед вами майбутня пані Президент.
Анна Данильчук
