За Маріуполь, Київ і Херсон
За 12 днів повномасштабної війни Вінниччина втратила 11 захисників України
Вранці 24 лютого Росія напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму. З повітря були обстріляні 40 об’єктів військової інфраструктури майже у всіх регіонах країни. Після цього розпочався рух танкових колон та живої сили вглиб території України. Збройні сили України, Національна гвардія та загони територіальної оборони розпочали чинити запеклий опір і тримають оборону до сьогодні. У більшості випадків ворог зазнавав серйозних втрат, коли намагався прориватися до Харкова, Маріуполя, Херсона, Чернігова, Києва, але і з нашого боку не обійшлося без втрат. Лише з Вінниччини за 12 днів війни загинуло 12 героїв. Кожен з них заслуговує поіменного вшанування.
Руслан Сокольський з Гнівані трагічно загинув 26 лютого. Як повідомляють у Гніванській громаді,у жовтні йому мало б виповнитися 40 років, однак кривава війна обірвала його життя. З 2020 року чоловік служив у м. Дніпро, був керівником полку зв’язку. Також брав участь в АТО в Авдіївці. Руслан був патріотом, спортсменом та відмінником у всьому. У чоловіка залишилися батьки, дружина та троє дітей.
Сергій Пантелюк з Бершаді віддав своє життя, відбиваючи наступ ворога 26 лютого на Чернігівщині. Лейтенант, Герой України, якому назавжди буде 24 роки. У Сергія залишилася новонароджена донька, яка так ніколи і не зустрінеться з батьком.
Олександр Мельник з села Клембівка Ямпільської громади. Тільки зустрів своє 29-річчя. Загинув у боях за Маріуполь. Морський піхотинець, Герой України, який відстоював незалежність України 8 років. У героя залишилися дружина й дитина.
Роман Шиманський з села Міжлісся Барської громади загинув у боях за Ірпінь. Своє життя він віддав, коли підривали міст, щоб заблокувати прохід колоні окупантів. Герою було 37 років. Він був кадровим військовослужбовцем, учасником АТО, всі роки служби був наставником у молодших побратимів, підтримував їх бойовий дух, завжди виконував найскладніші завдання, оберігаючи інших.
Антон Антонюк із села Човновиця Оратівської громади. Герою було лише 23 роки. Молодий офіцер був гордістю для своїх батьків. Загинув у боях за Київ. Без чоловіка залишилася молода дружина.
Євген Горик 1981 року народження з Сутисківської громади. Служив офіцером режимної служби зонального відділу на території військової частини А 2734. Звання – підполковник. Загинув 2 березня під час танкових обстрілів, відбиваючи наступ ворожих сил у м. Вознесенськ. У героя залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
Іван Ребар з Іллінців, якого усі на Вінниччині називали «Хмара». Загинув під «Градами» 3 березня під Запоріжжям. Він пройшов Майдан із першого до останнього дня, боронив Крим, із квітня 2014-го пішов захищати Україну. Вижив в Іловайському котлі, отримавши поранення. З осколками в тілі пішов знову захищати Україну після вторгнення. Нагороджений медаллю «Захисника Вітчизни», знаком та орденом «За мужність і відвагу», нагрудним знаком «За визволення Лисичанська», є нагорода за Іловайськ. Має подяки від Президента, командувача Національної гвардії, голови Верховної Ради. Без батька залишилося троє синів.
Вадим Ткаченко з Вінниці. Наймолодший герой-захисник, якому назавжди залишилося 19 років. Загинув під Борисполем.
Максим Купрійчук з села Вінницькі Хутори, що під Вінницею. Йому ледь виповнилося 20 років. Російські окупанти вбили його під Херсоном.
Максим Яровенко із села Рожична Оратівської громади. Зустрів смерть у 19 років. Своє життя віддав у боях за Харків.
Петро Лопатинський родом із села Балабанівка Оратівської громади. Загинув 25 лютого у місті Ніжин Чернігівської області. На той момент йому було тільки 27 років. Петро Лопатинський з 2016 року і до останньої хвилини свого життя обороняв рідну країну. У героя залишилася матір.
…6 березня ворог випустив 8 ракет по аеропорту в селі Гавришівка, що під Вінницею. Внаслідок ракетного обстрілу летовище було знищене повністю, у складських приміщеннях виникла пожежа та зруйнувалася адміністративна будівля. Під завалами зруйнованого рашистами аеропорту загинуло десять людей. Це шестеро цивільних та четверо військових. Міський голова Вінниці Сергій Моргунов сказав, що смерть мирних вінничан «на совісті путіна і його маріонеток». Прощання із загиблими відбудеться 8 березня.
Author
Олеся Шуткевич