У битві за Празький град переміг соціаліст

На президентських виборах у Чеській Республіці, як і очікувалося, переміг колишній прем’єр-міністр, лівоцентрист Мілош Земан. У другому турі перших прямих виборів президента в історії країни він переміг нинішнього міністра закордонних справ, правоцентриста Карела Шварценберга. Вибори закінчилися у суботу о 14-й годині за празьким часом, а вже через 90 хвилин був відомий результат. Майже 55% виборців підтримали Земана, який майже на 10% обійшов свого суперника.

Відразу після оголошення про його обрання на президентську посаду Мілош Земан пообіцяв, що представлятиме усіх чехів. «Обіцяю, що як перший президент, якого обрали прямим голосуванням громадян, буду намагатися бути голосом усіх громадян», заявив він. «Зараз відбувається матч між празькою «Спартою» та празькою «Славією». Я ж буду грати за національну збірну», — розповів він. Зі свого боку, Карел Шварценберг привітав свого опонента і висловив сподівання, що «йому вдасться стати президентом усіх чехів».

Тим часом прем’єр-міністр Петр Нечас, лідер правої ODS привітав Мілоша Земана, назвавши його обрання «логічним» і «природним». Він зазначив, що новий глава держави утворює разом із архітектором «оксамитової революції» Вацлавом Гавелом і Вацлавом Клаусом тріо, яке найбільш помітно характеризує зміни в країні після падіння комунізму. Прем’єр також сказав, що Шварценберг залишається на посаді шефа чеської дипломатії.

Варто зазначити, що чехи вболівали за президентські вибори, вбачаючи у своєму виборі сигнал, куди піде країна після двох президентських термінів нинішнього голови держави, прагматика і євроскептика Вацлава Клауса і його попередника, шанованого першого президента Чехії, колишнього дисидента і письменника Вацлава Гавела.

Як відзначають оглядачі, дискусії щодо того, яким бути наступному президентові, показали, наскільки розділеним є чеське суспільство. Одна половина чехів розчарована сучасними економічним труднощами, відчуває сильну ностальгію за небагатим, але стабільним минулим, яке уособлює колишній соціал-демократ, а нині неформальний лідер лівої Партії прав громадян-«земанівців», економіст за освітою, соціаліст за поглядами 68-літній Мілош Земан. Його виборець живе у невеликих містечках, займається дрібним бізнесом, побоюється змін та любить поскаржитися на іноземців.

Друга половина чехів, виборці 75-літнього міністра закордонних справ Карела Шварценберга, це жителі великих міст, що дивляться в майбутнє з оптимізмом і готові бути активними учасниками змін. Недаремно серед виборців князя, як любовно називають Шварценберга його прихильники, було багато молоді. На початку 1990-х років Шварценберг був радником президента Вацлава Гавела, лідера Оксамитової революції, коли країна, зрештою, звільнилася від комуністичного режиму. Прихильники Шварценберга дуже болісно сприйняли його поразку.

Зате тріумфальне повернення у велику політику Мілоша Земана чимало здивувало чехів. 10 років тому він зазнав принизливої поразки, коли вперше претендував на пост президента. Тоді за нього не голосували навіть члени його власної партії. Земан не працював і багато часу проводив у своєму заміському будинку, далеко, як здавалося, від політики.

Однак цього разу він зміг заручитися голосами старшого покоління чехів, а також жителів регіонів, які найбільш сильно постраждали від економічних негараздів останнього десятиліття.

Посада президента у Чехії має швидше символічне значення. Президент представляє країну за кордоном, крім того, він призначає голову Центрального банку та суддів Верховного суду. Але після того, як було змінено закон, і президента стали обирати не у парламенті, а прямим голосуванням, виборці активно включилися у кампанію, в якій брало участь дев’ять кандидатів. Явка на виборах в другому турі склала 57% виборців, чого оглядачі не чекали від розчарованих у політиці чехів.

Земан заявив, що його перший візит після вступу на посаду президента 8 березня відбудеться до сусідньої Словаччини.

Оглядачі відзначають, що Земан, який називає себе «єврофедералістом» і є прихильником входження Чехії в зону, євро буде проєвропейським президентом на противагу попереднику Вацлаву Клаусу, який був євроскептиком.

КОМЕНТАР

Михайло КІРСЕНКО, доктор історичних наук, професор:

— Перемога Земана — це певний успіх проросійських сил. Проте реальність завжди є трохи складнішою, ніж припущення: одна річ — кандидат на президентство, а друга — обраний президент, який мусить зрівноважувати різні тенденції. Шварценберг ще повернеться, адже Земан теж був кандидатом ще 2003 року, коли програв прозахідному Клаусові. Чехи — прагматики. А тактичний успіх росіян (з перемогою Земана. — Ред.) не означає перемоги в стратегічній площині.

Щодо того, чи розкололи ці вибори чеське суспільство. Здорове суспільство не може бути монолітним. Монолітом є лише тоталітарний устрій. Вирішальним є те, що Чеська Республіка є членом НАТО і Європейського Союзу. Тому вагання між різними напрямками не мають драматичного характеру, як у випадку з Україною. Перемога Земана не є чимось радикальним. Чеська Республіка не розколото, а поділено за нормальним пошуком шляхів демократії.