Зарплатний подарунок «під ялинку»

Новий рік має принести лікарям та медсестрам нові заробітні плати. Це ініціатива президента, обіцяна медичним працівникам ще 18 червня – у День медика. Її реалізація запланована на січень 2022 року. Та не так сталося, як гадалося. Хоча в МОЗ переконують, що проблем із виплатою зарплат не буде, а от чи стануть вони вищими – питання.

Верховна Рада досі не підтримала проєкт закону №6306 щодо вдосконалення надання медичної допомоги. Чимало його положень стосується діяльності Національної служби здоров’я України. Як ідеться у пояснювальній записці до законопроєкту, він «розроблений з метою підвищення ефективності діяльності НСЗУ як єдиного державного закупівельника медичних послуг у її взаємодії із надавачами медичних послуг щодо реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення України».

Якщо перефразувати це на більш людську мову, то законопроєкт має збільшити зарплати лікарів за рахунок коштів, що закладені у бюджет-2022 на фінансування медичної галузі. Ці кошти отримує НСЗУ, а далі на основі укладених договорів виплачує їх медичних закладам за конкретно надані послуги. Ці гроші і є основним джерелом надходжень для лікарень. Нагадаємо, на наступний рік із державного бюджету передбачено 200 млрд грн на медицину. Депутати кажуть, що це рекордна для країни сума. Однак пацієнські організації зазначають, що на Програму медичних гарантій (фактично оплату основних медичних послуг які надає лікарня пацієнтам) виділено 157 млрд грн із необхідних 284 млрд грн.

Крім того, чинна нормативно-правова база не зобов’язує керівників медзакладів використовувати додаткові кошти саме на зарплати. Гроші можуть піти на комуналку, обладнання тощо, а законопроєкт №6303 якраз мав передбачити цільове витрачання грошей, зокрема, й на збільшення зарплат.

«На даний час частина лікарень використовує гроші від тарифів на медичні послуги для закупівлі обладнання чи оплату комунальних платежів. Ми встановлюємо обмеження на використання коштів Програми медичних гарантій, які сьогодні в деяких випадках витрачаються на закупівлю обладнання, ремонти і навіть комунальні послуги. Допомагати із закупівлею медичних апаратів та сплачувати «комуналку» має місцева влада», - пояснював голова парламентського медичного комітету Михайло Радуцький.

Оскільки за законопроєкт №6306 не вистачило кілька голосів у першому читанні, усі ці норми не вдасться реалізувати. Тому зараз під питанням, чи будуть отримувати у наступному році лікарі по 20 тисяч гривень, а середній медперсонал по 13,5 тисяч гривень, як обіцяв президент. Нагадаємо, без законодавчого механізму, як ці гроші спрямувати саме на збільшення зарплат, ніхто з головних лікарів не захоче брати на себе таку відповідальність.

У регіонах уже б’ють тривогу з цього приводу.  Голова бюджетної комісії Волинської облради Орест Маховський зазначав, що незрозуміло звідки заклади, які контрактуються з НСЗУ, мають брати гроші на підвищення зарплат (про це інформували «Волинські новини»). «Водночас є низка закладів охорони здоров’я, які обслуговують усіх громадян Волині, проте не мають укладених контрактів з НСЗУ, однак там теж є медичний персонал, який має отримувати вищу зарплату, - пояснював Маховський. – Будинок дитини, судмедекспертиза, МСЕК, патанатомічне бюро, Центр крові – це ті заклади, які обслуговують всю громаду. Там теж є медики і середній персонал. Ситуація складна, бо на ці заклади виділили всього 58 мільйонів, хоча цього року було 110. Незрозуміло, звідки брати гроші на підвищення зарплат, адже не вистачає призначень за окладами цього року».

Так само не вірять у січневе зростання заробітних плат медпрацівники, коментуючи у  Facebook дописи від МОЗ чи від міністра охорони здоров’я на цю ж тему. Є нарікання, що давно пора зафіксувати підвищені тарифні оклади та належно фінансувати медицину, щоб у медпрацівників не виникало побоювань, що більші зарплати можливі лише за рахунок скорочення працівників чи об’єднання медзакладів.

Разом з тим у МОЗ почали громадське обговорення проєкту постанови про підвищення оплати праці медиків. Ідеться про підвищення базових заробітних плат медичних працівників установ, закладів, організацій галузей бюджетної сфери та підприємств, які фінансуються або дотуються з бюджету Кабінету Міністрів України. «Документ планує встановити на 2022 рік надбавку за престижність праці медичним працівникам установ, закладів, організацій та підприємств у розмірі: лікарям та професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, до 500 відсотків; фахівцям з базовою вищою медичною освітою та неповною вищою медичною освітою до 300 відсотків. Завдяки таким змінам лікарі та професіонали з вищою немедичною освітою отримуватимуть базову заробітну плату не менше від 20 000 гривень, фахівці з базовою вищою медичною освітою та неповною вищою медичною освітою – не менше за 13 500 гривень», - коментують у МОЗ.

Вочевидь, це якраз і є той запасний варіант для виходу із ситуації, про який згадував волинський депутат. Чи очікують нині в регіонах на зростання зарплат медпрацівників та які труднощі бачать у  реалізації цієї президентської ініціативи?

Інна ЛИХОВИД, «День»

«ГОЛОВНИМ ВИКЛИКОМ ВСЕ ЩЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ  БОРОТЬБА З ПАНДЕМІЄЮ COVID-19»

Ольга ЗАДОРОЖНА, директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА:

- На сьогоднішній день середня заробітна плата працівників закладів охорони здоров’я, які підпорядковані департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА складає в середньому у лікаря – 15041, медсестри – 11814, і санітарки – 7626 грн. Під кінець року маємо заборгованість по виплаті заробітної плати з деякими закладами, які підписали пакети надання послуг з НСЗУ, але у зв’язку з пандемією COVID-19 і карантинними обмеженнями вони пролікували менше пацієнтів, ніж планували. В основному це стосується монопрофільних закладів обласного рівня, які є стратегічно важливими для галузі і мають бути підтримані (це, зокрема, «ендокринологія», «наркологія» та лікарні відновлювального типу). Тому Уряд України, за ініціативи міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, виділив додаткову субвенцію підтримки для цих закладів на грудень 2021 року. Вінницька область отримала 4,5 млн грн на покриття заборгованості по заробітній платі у цих закладах. Сподіваємося, що 2022 рік для всіх наших медичних закладів буде більш фінансово стабільним.

Що стосується обіцяного підвищення зарплат для медиків, то нещодавно було засідання колегії Міністерства охорони здоров’я України у Луцьку, під час якого Віктор Ляшко чітко наголосив, що у 2022 рік медична галузь входить із зростанням базової заробітної плати. Для лікарів на рівні 20 тисяч гривень та 13,5 тисячі гривень для середніх медичних працівників. Для цього передбачені кошти у Програмі медичних гарантій на 2022 рік – 157,3 млрд грн. Це на 33,8 млрд грн більше порівняно з 2021 роком. За такий бюджет проголосувала Верховна Рада з прийняттям проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», тобто ризиків чи труднощів тут не може бути.

Однак галузь має чимало інших викликів. Щороку на нас очікують нові зміни, і ми маємо за ними встигати. Відтак головним викликом все ще залишається  боротьба з пандемією COVID-19. Ми очікуємо нову хвилю коронавірусу і вже готуємося до неї.  Вінницька область отримала 17 мільйонів гривень державної субвенції на кисневі станції та кріогенні газифікатори. Кисневі станції облаштують у Барській міській лікарні, Шаргородській міській лікарні та Ладижинській міській лікарні. А кріогенні газифікатори отримали: Жмеринська центральна районна лікарня, Калинівська центральна районна лікарня, Могилів-Подільська ОЛІЛ, Гайсинська центральна районна лікарня та Немирівська міська лікарня. Наразі ведуться монтажні роботи. Додатково для області ще закуплено 5 кисневих станцій потужність 500л/хв., які також будуть змонтовані в наших опорних закладах по боротьбі з COVID-19.

Наступний рік Міністерство охорони здоров’я визначили роком охорони здоров’я материнства та дитинства. Тому цей напрямок очікує чимало змін. Створюється стратегія розвитку материнства та дитинства, за якою рухатимемося найближчі роки. Вона має кілька напрямків, і один із них – це врядування у сфері охорони здоров’я. Він має суттєво вплинути на покращення надання медичної допомоги.  Медики мають використовувати у своїй роботі кращі світові практики.  Головна вимога – орієнтованість на людей. У планах – залучати громадськість до спільного планування та організації надання медичних послуг. Хочу зазначити, що зараз неймовірний час для управлінців застосовувати знання, досвід, новаторство в роботі. Вони мають можливість проявляти себе та будувати зовсім іншу медицину, треба просто не боятися розвивати і розвиватися.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, «День»