Як громада 6 років захищає Свидовець

У селі Лопухів, що у Тячівському районі Закарпаття, мешкає понад 3,5 тисячі осіб. Здебільшого люди заробляють на життя, здаючи садиби для туристів (зелений туризм), займаючись вівчарством, збираючи гриби та ягоди. Це найпоширеніші способи заробітку в цьому регіоні.

Шість років тому місцевій громаді пообіцяли золоті гори: на її території побудують величезний гірськолижний курорт, де збудують десятки готелів, ресторанів, котеджів, навіть приватний аеродром. А це ж нові робочі місця для лопухівчан та мешканців сусідніх сіл.

Хтось пристав на цю пропозицію, а хтось засумнівався, чи не нашкодить це унікальній території Карпат, бо курорт має з’явитися на гірському хребті Свидовець.

Ті, хто засумнівався, згодом знайшов чимало підтверджень, що будувати на Свидовці мегакурорт небезпечно, шкідливо та незаконно.

«День» давно стежить за справою Свидовця. Оскільки його доля знову вирішуватиметься у судах, нагадаємо читачам, що каже законодавство про можливість будівництва мегакурорту, які наслідки забудови унікальної території Карпат відчують українці та які шанси зберегти її від перетворення на гірськолижні траси.

ЩО ВИРІШИЛИ У СУДАХ

Перші суди за Свидовець почалися у 2017 році. Місцеві активісти разом з екоюристами оскаржували у Закарпатському окружному адміністративному суді рішення Тячівської РДА та Рахівської РДА про затвердження детального плану території (ДПТ), який передбачав забудову Свидовецького масиву мегакурортом.

ДПТ ухвалювався без громадського обговорення, він був недоступний для громадськості ні через сайт органів місцевого самоврядування, ні в паперовому варіанті на час його обговорення та затвердження райрадами. Також ДПТ не враховує положень містобудівної документації вищого рівня, не містить необхідних вихідних даних та не проходив процедуру СЕО, як того вимагає Протокол про СЕО, що діяв у 2017 році.

Закарпатський окружний адмінсуд у 2018 році скасував розпорядження райрад про затвердження ДПТ. Однак замовник будівництва подав апеляцію. До речі, ім’я інвестора досі невідоме. Спочатку йшлося про ТОВ «Скорзонера», що зареєстроване у селі Поляниця на Івано-Франківщині. Товариство володіє гірськолижним комплексом «Буковель». Згодом будівництво мегакурорту приписували бізнесмену Ігорю Коломойському. Зараз активним лобістом будівництва виступає Закарпатська ОДА, не називаючи інвестора. Але ясно, що найбільше в цьому курорті зацікавлена компанія, яка обслуговує «Буковель», оскільки планується об’єднання цих двох комплексів.

Зрештою, справа Свидовця дійшла до Верховного суду, який у вересні 2021 року скасував рішення попередніх інстанцій, зокрема, рішення Львівського апеляційного суду, яким детальні плани території для побудови гірськолижного курорту на Свидовці були визнані законними, і направив розгляд справи знову до першої інстанції, тобто Закарпатського окружного суду.

У липні 2022 року окружний суд знову скасував розпорядження райрад про ДПТ, однак ті знову звернулися з апеляцією до Восьмого апеляційного адмінсуду у Львові. 15 грудня відбулося його  останнє судове засідання. Апеляційний суд дуже детально розглядав і матеріали справи, і рішення суду першої інстанції та вирішив задовольнити апеляційні скарги Тячівської та Рахівської РДА, скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити позивачам у позові.

«Це означає, що детальний план території, який передбачає спорудження гірськолижного курорту «Свидовець» на площі близько 1400 га є чинним і може стати підставою для розроблення проєктів землеустрою та відведення необхідних земельних ділянок у власність чи користування, розробки проєкту будівництва курорту, розробки звіту з ОВД і т.д., - пояснюють рішення суду в МБО «Екологія-Право-Людина», юристи якої допомагають місцевій громаді захистити Свидовець. – Судді визнали недоліки громадського обговорення ДПТ в трьох сільських громадах, проте не вважають їх такими, що можуть вплинути на законність ДПТ. Також суд повірив словам адвоката відповідачів про те, що жителі закарпатських сіл мали можливість ознайомитися із матеріалами ДПТ до його затвердження, А також судді погодилися із позицією Рахівської та Тячівської РДА, що опублікувати графічні та текстові матеріали ДПТ не було технічної можливості, хоча це і порушує законодавчі норми. Всупереч тому, що жодного доказу не було представлено до суду, який би свідчив про існування спірного ДПТ на папері у фінальній версії до прийняття спірних розпоряджень РДА, суд зробив висновок, що наданих громадськості даних було достатньо, щоб висловити свої коментарі та зауваження на громадських слуханнях чи письмово. Отож, апеляційний суд скасував рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 р. та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову. Позивачі та МБО «Екологія-Право-Людина» готові до повторного звернення до Верховного суду із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду».

Як додає Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина», суди вирішили, що звичайні люди із села Лопухів не мають права брати участі у процесі створення детальних планів територій, їхня думка не така важлива, щоб визнати ДПТ незаконним. А відповідачам вдалося переконати суд, що будівництво гірськолижного курорту – це дуже важлива справа під час воєнного стану.

«ЦІ ГОРИ НЕ МАЮТЬ БУТИ ЗАБУДОВАНІ»

Екозахисників та місцевих активістів найбільше обурює, що незважаючи на війну, судді хочуть вирішити справу Свидовця не на користь українського суспільства. Місцевий підприємець, активіст руху Free Svydovets Орест дель Соль каже, що однаково готові боротися далі:

«Якщо не допоможе Верховний  суд, будемо йти в Страсбург (Європейський суд з прав людини – ред). Бо ці гори не мають бути забудовані. Ми були в Європарламенті та просили про підтримку, і будемо далі це продовжувати.

Ми схвильовані через останнє рішення суду, бо бачимо, що дехто хоче скористатися моментом, поки йде війна, щоб приватизувати ці землі. Ми впевнені, що Буковель може жити на той розмах, що є і тепер. А регіонові потрібен зовсім інший туризм, а не гірськолижний».

Валерій Павлюк, один із трьох позивачів у суді (якого навіть переслідували за активну громадянську позицію), зазначає, що обговорення ДПТ села Лопухів пройшло для своїх. Активні жителі села не знали про громадські слухання і про те, що за межами села будуть будувати другий Буковель.

«Тому я разом з однодумцями  звернувся до суду як позивач, щоб оскаржити ДПТ курорту «Свидовець». Нас обурило, що на рівні голови сільради людей не запитали, а який розвиток села вони бачать, чи хочуть перетворити гори на міські ландшафти. Більшість людей збирають дари природи, а чи дозволить розбудова курорту це зберегти? Ми бачимо розвиток нашої громади у розвитку існуючих місцевих рекреацій, відновленні закинутих витягів та готелів, - веде далі Валерій. – Також нас насторожує інформація про відсутність офіційного інвестора для курорту, бо ЗОДА сама замовляє містобудівну документацію. Та чи є цей проєкт пріоритетним для області?».

За словами Ольги Мелень-Забрамної, якщо почнеться будівництво, його буде важко зупинити, навіть якщо воно незаконне. А сьогодні діє воєнний стан та мораторій на проведення перевірок. Через це складно реагувати на порушення, які призводять до забруднення та нищення природного середовища.

Водночас почалися дивні ініціативи про створення меншого курорту, ніж Свидовець. Ідеться про проєкт «Турбат» площею 200 гектарів за межами села Лопухів. Як розповідає пані Ольга, ведуться переговори із Усть-Чорнянською селищною радою та розробляється на місцевому рівні містобудівна документація. А Валерій Павлюк днями повідомив, що в Турбатському лісництві готують документацію для відведення лісосік, тобто вирубки дерев під майбутній курорт.

«Чи це означає, що Свидовця не буде? Важко сказати. За судовими процесами видно, що забудовникам ще потрібні ці судові рішення, - зазначає екологиня. – Проєкт «Турбат» з’явився десь рік тому. Спочатку були звернення до сільради, а в грудні депутати голосували за розробку містобудівної документації та необхідність внесення змін до генплану села Лопухів. Місцеві жителі казали, що депутатів змусили проголосувати за це».

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ВІД БУДІВНИЦТВА МЕГАКУРОРТУ НА СВИДОВЦІ

Усі шість років, як громада відстоює гірську територію від забудови у судах, екологічні організації збирають доказову базу, чому цього не можна робити. Зокрема, вивчають природоохоронне законодавство та проводять власні дослідження території, до яких часом долучаються іноземні вчені.

Що з’ясували наразі?

Передусім будівництво курорту на Свидовецькому масиві суперечить нашому законодавству та низці міжнародних конвенцій, які передбачають охорону оселищ існування цінних видів, що опинилися під загрозою зникнення. Таких дуже багато на гірських масивах Свидовця.

Будівництво курорту порушує одразу чотири міжнародні конвенції: Бернську конвенцію, Карпатську конвенцію, Конвенцію про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті, Конвенцію про охорону та використання транскордонних водотоків.

Богдан Проць, кандидат біологічних наук, керівник правління ГО «Дунайсько-Карпатська програма», розповідає докладно про екологічні ризики, які вивчали разом з колегами: «План будівництва секретний, але те, що ми бачили фрагментарно, однаково отримало назву мегагукурорту. Це 450 готелів, 390 котеджів, заплановано 230 км гірськолижних трас, 22 тисячі туристів на відпочинку одночасно, відповідно – це десятки готелів, ресторанів і парковок, а це все змінить ландшафт Свидовця. Заплановано вирубати 430 га лісу та прокласти 100 км доріг, плюс ще ж треба прокласти комунікації. Це зробить Свидовець одним з найбільших курортів в Україні та Європі».

Науковець нагадує, що формат такого будівництва підлягає оцінці впливу на довкілля. ТОВ «Скорзонера» готує ОВД вже чотири роки. Громадськість зі свого боку вивчає цінність території та вплив на неї цього будівництва.

Перший ризик, на якому наголошують фахівці, це снігові лавини. Північні схили Свидовця мають ландшафт, де сходження лавин відбувається часто, а це може бути небезпечним для туристів. Також забудова території може підвищити ризик повеней, ерозії ґрунту, посухи. Буде знищено або втрачено статус понад 400 га пралісів і квазіпралісів. При повноцінному функціонуванні запланованого курорту (відборі відповідного об’єму водних ресурсів) постане проблема водопостачання місцевого населення нижче по течії Тиси.

«Свидовець – це ще й так званий парк льодовикового періоду, це єдина територія в Україні, де залишилися геологічні залишки льодовика, ці території акумулюють воду, утримують і повільно віддають до басейну річки Чорна Тиса. ТОВ «Скорзонера» теж це знає, і саме ця територія його й цікавить, бо буде можливість утримувати воду та робити штучний сніг. Але величезна кількість громад буде мати проблеми з водою вниз по течії. Оскільки Чорна Тиса – це міжнародна річка, можуть бути проблеми ще й з міжнародними судами», - прогнозує Богдан Проць.

ЯКІ ЩЕ ВАРІАНТИ ЗБЕРЕГТИ СВИДОВЕЦЬ, КРІМ СУДУ

Богдан Проць вважає, що такі курорти можна будувати в іншому місці та іншого масштабу, але спочатку треба провести наукові дослідження, бо цей проєкт на Свидовці однозначно матиме негативний вплив на довкілля.

«У цій справі важливо, що скажуть суди, – додає Ольга Мелень-Забрамна. –  А зараз можна працювати над заповіданням цієї території. Раніше ж були плани про створення об’єктів ПЗФ місцевого значення і створення нацпарку «Свидовецький» за програмою формування екомережі, але ніхто цю програму не виконував. Департамент екології ЗОДА та Міндовкілля могли б активізувати цей процес створення нацпарку, щоб отримати ще більше гарантій, що курорту не буде.

Якби ще був прийнятий закон про Смарагдову мережу, це б теж дало більше гарантій у захисті Свидовця, адже його території входять до її об’єктів. До того ж цей закон важливий для виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Тому це на часі. ЄС вимагає від нас виділити певну площу земель для заповідання, а ми далекі від цих вимог, тож ця величезна територія могла б допомогти покращити наші показники».

Інна ЛИХОВИД

Фото з відкритих джерел