Вплив війни на ліси

Росія вже завдала довкіллю України збитків на 2 трильйони гривень. Такі дані озвучив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євген ФЕДОРЕНКО. За його словами, на початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації Міністерство захисту довкілля розробило сім спеціальних методик. Вони дають змогу рахувати збитки, які завдаються через бойові дії водним об’єктам, лісам, об’єктам природно-заповідного фонду, корисним копалинам, надрам, повітрю та Азовському та Чорному морям. Використовуючи методики, фахівці міністерства зробили попередні підрахунки щодо шкоди тим територіям та об’єктам, до яких є доступ.

Євген Федоренко розповів, що від війни постраждало близько третини українських лісів: «Їм шкодять пожежі, вибухи, а також несанкціоноване вивезення деревини. Від початку війни бойові дії охопили близько 3 мільйонів гектарів лісу, якщо ми беремо й територію також Автономної Республіки Крим. Але вже станом на сьогодні понад 2 мільйони гектарів лісів і 24 лісових господарств визволено з-під окупації і потребують відновлення».

Заступник міністра додав, що на повноцінне відновлення лісів знадобиться не один десяток років. У громадських екологічних організаціях із цим теж згодні. Та вони пропонують не чекати на перемогу, якої, звісно, всі чекають з нетерпінням, а вже зараз готувати проєкти та програми відновлення довкілля.

Які механізми доречні для лісового сектору, восени обговорювали під час IIІ Форуму «Української лісової платформи», проведеного WWF-Україна. Тоді учасники форуму дійшли до висновків, що Україні бракує нормативно-правових документів та процедур щодо розмінування, які спеціалізуються саме на роботі з лісами. Більшість офіційно акредитованих міжнародних організацій з розмінування зараз працюють в Україні та можуть бути залучені до робіт в лісах. Але розмінування потребує великої кількості часу та належного фінансування.

Складніше із визначенням точних площ лісів, які постраждали від воєнних дій та пожеж. «Вони набагато менші за площі, позначені на загальнодоступних картах щодо забруднень боєприпасами», - ідеться у висновках форуму.

Аналітики, юристи та екологи МБО ІЦ «Зелене досьє», Національного екологічного центру України та МБО «Екологія-Право-Людина» зі свого боку підготували аналітичну записку «Повоєнне відновлення України: відбудова заради кращого майбутнього». У документі є ідеї та пояснення, як впроваджувати зелені принципі в аграрному комплексі, гідроенергетиці, системі поводження з відходами та лісовому секторі.

На думку розробників документу, майбутня модель управління лісами має передбачати їхній поділ на експлуатаційні та охоронювані. В перших у процесі повоєнного відновлення має відбутися поступове формування високопродуктивних та стійких мішаних (багатовидових) деревостанів, зберігається можливість для проведення інтенсивних лісогосподарських заходів (передусім рубок догляду). Однак вони будуть спрямовані на швидке формування лісів із цільовими деревостанами. Допускаються рубки переформування в штучних деревостанах, якщо вони необхідні для формування природної структури лісів.

Для збільшення лісистості України фахівці радять включати до лісового фонду самозаліснені землі, а також створювати сприятливі умови для заліснення деградованих орних земель. Заліснення степових та лучних ділянок для таких цілей екологи вважають недопустимим.

Та передусім треба мати на руках точні цифри, скільки лісів пошкоджені війною, а також досягти консенсусу між усіма зацікавленими сторонами, як саме відновлювати українські ліси.

Докладніше про орієнтовні втрати лісів через воєнні дії, труднощі у здійсненні обрахунків постраждалих площ, вплив лісової реформи на збір даних та створення планів відновлення лісів у майбутньому «День» розпитав еколога МБО «Екологія-Право-Людина» Богдана КУЧЕНКА.

Далі – пряма мова.

ПРИБЛИЗНІ ВТРАТИ ЛІСІВ ЧЕРЕЗ ВОЄННІ ДІЇ РФ

«Надійні дані надає Регіональний східноєвропейський центр моніторингу пожеж. На кінець осені на сайті центру йшлося про 755 тисяч гектарів ландшафтних пожеж минулого року, з них 56 тисяч гектарів – це ліси. Такі цифри отримують на основі супутникових знімків. Оскільки бойові дії тривають, це не остаточні цифри.

До того ж на деокупованих територіях залишаються нерозірвані боєприпаси, які можуть підірватися від спеки, підриву на них крупних тварин чи інших чинників. Це теж може спричинити пожежу, якщо буде в цей час суха погода. Відповідно, загальна площа пожеж буде зростати.

Забруднення територій вибухонебезпечними предметами може стати ключовою проблемою у майбутньому, а що ж нам робити з лісами. Бо поки ліси не будуть визнані безпечними, тут не зможуть вести лісове господарство. Приміром, на Київщині в Іванківському та Макарівському лісгоспах офіційно розмінували території наприкінці минулого року, і лише зараз вони повертаються до лісогосподарювання. Попри те, що відвідуваннях цих лісів досі залишається небезпечним».

ТРУДНОЩІ З ОБРАХУНКАМИ ДАНИХ ПРО ВТРАЧЕНІ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ ЛІСИ

«Найпростіше зібрати дані про пожежі, використовуючи супутникові знімки. А от втрати рідкісних видів флори та фауни, які загинули напряму від пожеж, а також від вибухів боєприпасів, можемо рахувати тільки приблизно. Маючи наукові дані попередніх років про певні популяції, ми можемо співставити їх із певними пошкодженнями на територіях, де були бої чи пожежа. Та знову ж таки це буде не дуже точний спосіб. Щоб оцінити реальну ситуацію, треба проводити дослідження безпосередньо в лісах, до більшості з яких ми не маємо доступу.

Крім цього, не вистачає методик. У Міндовкіллі у жовтні минулого року затвердили методику визначення шкоди, завдану лісовим ресурсам через збройну агресію РФ. У цій методиці є декілька складових, але так чи так вони стосуються економічних втрат природних ресурсів, приміром, скільки деревини лісівники не можуть заготовити через пожежі, які втрати лісових культур, мисливських тварин тощо. Обрахунки ведуться через рентну плату, натомість втрати екосистемних послуг не рахуються. Тобто лісівники можуть користуватися цієї методикою, але дані будуть отримувати не повні».

ВПЛИВ РЕФОРМИ НА ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСІВ

«Зараз ДП «Ліси України» утворено, його регіональні філії теж, тобто адміністративна частина реформи завершена. Робота лісових підприємств продовжується так, як і раніше, але змінюється механізм розподілу коштів. Бо всі кошти, які отримають філії від реалізації деревини, йтимуть в центральний офіс, де вже будуть розподілятися між іншими філіями. Доки ми отримаємо відшкодування від Росії за завдану довкіллю шкоду, лісівникам доведеться покладатися на свої кошти. В цій ситуації централізація може зіграти позитивну роль, бо буде можливість отримати кошти на відновлення лісових насаджень у лісгоспу, який дуже сильно постраждав від війни і не має коштів на висадку лісу. Але треба виважено підходити до лісовідновлення. Не зовсім доцільно просто засадити всі ділянки, які згоріли. Бо частину можна залишити на природне поновлення, отримавши ліс природного походження, який буде більш стійким до майбутніх негативних впливів. Що особливо актуально в умовах зміни клімату».

ПРИКЛАДИ ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСІВ ПІСЛЯ ВІЙНИ

«Передусім треба враховувати досвід тих країн, які мають схожий клімат. Можемо брати досвід країн із посушливим кліматом, де пожежі відбуваються частіше, ніж зазвичай. 2020 рік показав, що сильні і великі за площами пожежі можуть виникати в Україні. Тоді на фоні аномально сухої зими пожежі були зафіксовані на площі понад 150 тисяч гектарів.

Варто створювати мішані ліси з поєднанням різних видів дерев, враховуючи умови сухого клімату та піщаних ґрунтів, які є на Кінбурнській косі чи на терасі Сіверського Дінця на Сході. На Луганщині у 2020 році теж були сильні пожежі, від яких згоріло 30 тисяч гектарів лісу. Лісівники тоді планували провести суцільні санітарні рубки, бо ліс повністю загинув. А далі мали намір провести лісовідновлення.

Якраз найбільше дискусій було через лісовідновлення. Лісівники спочатку планували висадити все, як завжди, проводити догляд та чекати, що з того виросте. Але громадськість звертала увагу на зміни клімату та на занадто густі соснові ліси. Оскільки йшлося про монокультуру в сухих умовах, це й спричинило велику пожежу. І такі умови будуть повторюватися через декілька років. Тому якщо садити такі самі ліси, буде той самий результат, тільки ліс навіть не виросте до віку стиглості.

У Східноєвропейському центрі моніторингу пожеж підготували рекомендації, що в умовах з бідними ґрунтами, де крім сосни нічого не виросте, варто утворювати рідколісся. Тобто саджати розріджені соснові ліси, між лісовими ділянками створювати мережу смуг шириною на кілька десятків метрів із піщаними степами, які будуть природним типом ландшафту для тих територій і перешкоджатимуть поширенню верхових пожеж. Якщо тут виникне пожежа, то згорить окрема ділянка, і пожежу буде простіше зупинити, оскільки вона матиме низьку інтенсивність.

Такі дискусії будуть і під час відновлення інших територій. Та є сумніви, чи дослухаються до цих порад фахівців лісівники».