Спадкоємцi Малевича
У Центральному Будинку художника — Всеукраїнська виставка абстрактного малярства
Цього місяця кияни зможуть відвідати експозицію з 200 творів абстрактного мистецтва, створених 120 українськими митцями зі всієї України, у тому числі — східних регіонів і Криму. У залах НСХУ глядач побачить твори відомих авторів: Олександра Дубовика, Івана Марчука, Петра Лебединця, Тіберія Сільваші, Олександра Животкова, Сергія Савченка та інших, у тому числі — зовсім молодих живописців. «Цього року минає 80 років з дня смерті великого Казимира Малевича, і 100 років з дня створення його знаменитого «Чорного супрематичного квадрата». Проект «Абстрактне малярство України» — можливість представити малярство авторів, які працюють у напрямі: від абстрактного експресіонізму до супрематизму», — коментують організатори.
Виставка дійсно вражає широтою розмаху: серед сотень полотен глядачеві належить вибрати естетично і світоглядно близьке для себе малярство, тому деякі роботи неминуче проходять повз свідомість, а інші ж — навпаки, надовго вкарбувалися в пам’ять. І якщо під час персональних виставок у глядачів і колекціонерів є шанс серйозно вникнути в усі нюанси творчого бачення автора, то величезна групова виставка має зовсім іншу перевагу: саме тут можна скласти своє власне уявлення про особливості національної школи нефігуративного малярства. Всі учасники в буквальному розумінні — спадкоємці великого Казимира Малевича, який утвердив експериментальний погляд на специфіку виразності абстрактної художньої мови, а ось наскільки глибоко гени великого попередника вжилися в потенціал сучасного нам арт-середовища — судити критикам і глядачам.
ПЕТРО АНТИП. «З’ЄДНАННЯ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ. ЧЕРВОНИЙ КАМІНЬ»
Відразу привертає увагу яскраве полотно «Казино» Петра Лебединця і грандіозне «З’єднання протилежностей. Червоний камінь» Петра Антипа. Для тих, хто знайомий з етапами розвитку цих майстрів, буде абсолютно природно сприйняти ці твори в серійному контексті, як і білий «Хрест» Володимира Цюпка, і показаний поруч триптих «Млин, що згорів» Анатолія Фурлета. Дещо відособлено та зовсім безнадійно-трагічно прозвучали полотна з серії «Погляд у нескінченість» пензля Івана Марчука — втім, заради об’єктивності варто додати, що сьогодні тривога стала звичним синонімом української дійсності.
САВЧЕНКО СЕРГІЙ. «ТЕМА ПРОСТОРУ-V»
Метод абстрактного мислення, як ефективний спосіб змінювати і розширювати сам простір, використав у своїй «Композиції» Володимир Лопарев. Майстер об’єднав багатовимірні можливості скульптури і яскраву виразність абстрактного малярства, показавши їх у своїй роботі як єдине ціле. Втім, абстракція як абсолютна зміна образів і предметів до невпізнання — версія, яка зустрічається нечасто. Цілком конкретні предмети та узагальнені образи зустрічаються на полотнах Олександра Дубовика, фігуратив можна скасувати і в композиції Юрія Вакуленка «Драбина на небо», проте при цьому загальне вирішення твору дозволяє відносити його до абстракції. Інші роботи — дуже лаконічні, втілюють ідею геніальної простоти Малевича. Безкомпромісне і гостро-виразне полотно Микити Цоя «Сніданок» і експресивний чорно-білий «Кадр» Наталі Корф-Іванюк. Для шанувальників тонких колірних нюансів приємним сюрпризом стануть дві картини з серії «Почуття» пензля Ірини Годунової, і «Рожева композиція» Олени Рудих.
ОЛЕКСІЙ МАЛИХ. «ЗАТЕМНЕННЯ МІСЯЦЯ»
Безперечно, подібні виставки дуже цікаві як об’єктивний огляд розвитку абстрактного мистецтва України, хоча поволі закрадається думка про те, що багато хто з показаних у проекті живописців показав зовсім не найсильніші зі своїх творів. В будь-якому разі, проникнення до творчого світу потребує індивідуального підходу: на масових виставках нерідко буває так, що глядач проходить повз невелике полотно, і лише згодом, з великим запізненням, виявляється, що воно належить пензлеві великого митця.
Разом же, вся когорта абстракціоністів — могутнє художнє явище, і якщо його розглядати в контексті співіснування з іншими стилями та напрямками, не можна недооцінювати цю хвилю-цунамі, спроможну створити конкуренцію реалізмові, який був за радянських часів владою схваленим і «єдино правильним». За нинішньої вільної доби розвитку абстрактного мистецтва, щоб уникнути нахабно-безвідповідального плагіату і повторень власних успіхів минулих років, переможцями мають ставати найталановитіші: ті, кому дійсно є що сказати світові.
Виставку відкрито щодня (окрім вівторка) до 26 квітня, вхід вільний.
Фотоілюстрації надано організаторами виставки
