Бруснична поляна

Наприкінці серпня брусниця достигає, і її можна збирати аж до перших приморозків. Хто любить ці ягоди — нізащо не втратить можливості погуляти по лісу в теплі, майже осінні дні, та ще й поповнити свій вітамінно-ягідний запас.

З дитинства я знаю, що найсмачніший десерт -це брусничний пиріг, а найсмачніший соус — брусничний.

Ні, я зростала не у Швеції і не у Фінляндії, де особливо люблять і цінують брусниці. На рівненському Поліссі це теж одна з найпопулярніших ягід.

БРУСНИЦЯ ПОШИРЕНА У ВСІЙ ПІВНІЧНІЙ КУЛІ

Ця медоносна, лікувальна і дуже декоративна рослина поширена у всій північній півкулі — від Євразії до Північної Америки, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Там її можна зустріти і у хвойних чи мішаних лісах, і на галявині. В Україні ж вона поширена, окрім Полісся, в Карпатах, де росте на полонинах. Трапляється, брусниця утворює суцільні зарості, які килимом розкинулися на площі у кілька гектарів. Найбільше її у Волинській, Рівненській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Закарпатській областях. У цих місцевостях її й заготовляють — і для власного вжитку, і на продаж.

Якщо ягоди ще не достигли, нетерплячі їх усе одно зривають, щоб зібрати першими і розстилають тонким шаром, аби вони стали яскраво червоними. Брусниця довго зберігається свіжою і добре транспортується на чималі відстані. За це її цінують заготівельники і люблять споживачі — у сучасних холодильниках вона може стояти свіжою цілий рік.

Брусниця непогано витримує холод і в природних умовах. Перезимувавши під снігом, ягоди цілком зберігають свої корисні і смачні властивості насамперед завдяки тому, що в них міститься бензойна кислота, яка перешкоджає розмноженню дріжджових грибків.

Кущики брусниці з блискучим зеленим листям — довгожителі, яких порівнюють навіть з дубами, адже вони можуть протриматися на поверхні землі до трьохсот років.

ЗГАДКА ПРО РОСЛИНУ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЩЕ В «БУКОЛІКАХ» ВЕРГІЛІЯ

Рослина під назвою Vaccinium уперше зустрічається у знаменитих «Буколіках» давньоримського поета Вергілія. Походження назви пов’язують з латинським словом «bасса» -ягода, яке з часом і перетворилося в Vaccinium.

Видова ж назва — vitis-idaea — перекладається як «виноградна лоза з гори Іда». Ця гора знаходиться на острові Крит, де, за переказами, володарювала богиня плодючості, уособлення матері-природи Кібела. Вона роз’їжджала по своїх володіннях на колісниці, у вінку з різноманітних ягід, найбільше серед яких було гілочок брусниці.

Українська і російська назви ягоди, як і назви в багатьох слов’янських мовах, походять від давньослов’янського слова «брусвяний», що означає «червоний колір». Сюди ж можна додати й бруслину, що також має червоні плоди.

Народні ж назви брусниці вражають своєю різноманітністю: — борина, боровина, борівка (від польського borowka), брослина, бруслинчик; хворостянка (форостінки), гуцули кажуть ґоґóдза, ґоґóзи, ґоґóци, ґоґóцки, ґоґóзник (відрумунського coacaza); голозник, голубець, грушпан, бойки — кам’яниця, кам’янка, камінки; квасниця червона, квасничник, суфез, яфуза,— на Закарпатті — бугеледзи.

МЕДИЦИНА ВИКОРИСТОВУЄ І ПЛОДИ, І ЛИСТЯ БРУСНИЦІ

Свіжі ягоди брусниці допомагають при нестачі вітамінів, їх також використовують як послаблювальний, бактерицидний, антисептичний і жовчогінний засіб. Брусниця рятує від дизентерії, допомагає попередити цингу.

Ягоди використовують для лікування туберкульозу легенів і каменів у нирках.

Листя — для приготування відварів і настоїв, що діють як антисептики. Вижимками із висушеного листя брусниці лікують інфекції сечових шляхів, проте тут треба особливо бути обережним і знати дозу.

Брусничний сік і морс помічний людям, які страждають від високого тиску, анемії чи неврозу.

Відвар брусничного листя сприяє виліковуванню захворювань нирок, подагри, ревматизму й діабету. Він також добре гамує спрагу при високій температурі.

А ще народні цілителі вважають, що вживання брусниці поліпшує зір, адже вона містить чимало антоціанів, які не лише відповідають за забарвлення, а й зміцнюють капіляри та живлять сітківку.

Щоправда, у писемних джерелах середніх віків відзначають, що брусниця шкідлива для молодих чоловіків. Отож, ніякого самолікування!

Не варто також зловживати ягодами брусниці людям, що мають понижений тиск, а також проблеми зі шлунком чи кишківником. Тут теж потрібно не забувати про принцип «не зашкодь».

Вважайте, що найсмачніша і найкорисніша — це стигла, яскраво-червона ягода. Темно-рожеві ягоди, зірвані нетерплячими, ще просто не встигли набратися ні смаку, ні користі.

А ще брусницю можна сплутати зі схожою на неї і листям, і плодами толокнянкою. І ростуть ці ягоди часто поруч. Але вони різні на смак, толокнянка сухувата, мучниста і насправді нагадує толокно. Окрім того, всередині толокнянки знаходиться тверда кісточка.

КИСЛО-СОЛОДКИЙ СМАК ЯГОДИ ЦІНУЮТЬ В КУЛІНАРІЇ

Завдяки оригінальному кисло-солодкому смаку брусницю охоче використовують у кулінарії.

Великою популярністю у кухнях різних народів користуються напої на основі брусниці: різноманітні морси, компоти, киселі, соки.

З ягід готують варення, повидло, джеми, муси. Їх широко використовують у випічках і для приготування та прикрашання різноманітних десертів. Їх кладуть у салати і беруть за основу створення різних за смаком і призначенням соусів, які прекрасно доповнюють м’ясні та рибні страви.

У багатьох європейський країнах брусницю також люблять «запакованими» у конфетюри, мармелади і желе, часто разом із солодкими грушами і яблуками, які підкреслюють особливий брусничний смак.

Гурмани кажуть, що брусницею можна навіть замінити каву. Якщо є така необхідність чи просто цікаво — спробуйте. Для цього потрібно висушені ягоди брусниці обсмажити і перемолоти, а потім запарити.

Брусниця дуже декоративна, її часто використовують у ландшафтному дизайні як вічнозелений чагарничок. Восени такі насадження радуватимуть бісером червоних ягід, взимку і навесні, після танення снігу — килимом зеленого блискучого листя.