Ввічливе запрошення до прірви?

Відвідуючи установу місцевого самоврядування, в приймальні побачив підшивку центральної офіційної газети. Вона захоплено повідомляла про звільнення українських невільників із російського полону й обіцяла: «Сьогодні — обмін, потім припинення стрілянини та війни». Це серйозно? Щоб робити такі заяви, треба не мати щонайменшого уявлення про те, що таке Росія в її минулому та сьогоденні, чим є кремлівська еліта і які плани щодо України вона має. Або все це чудово розуміти, але діяти на користь ворогові. Не для того Кремль розпочинав війну, не для того перед усім світом знімав овечу шкуру, оголюючи вовче єство, аби тепер так легко відпустити Україну на всі чотири боки. Ой, панове коміки та гумористи, не знаєте ви Росію, і це те незнання, за яке Україна платила, і ще платитиме дуже великою кров’ю, руїною та крахом національних надій. До речі, ті дурні (якщо не вороги!), які написали нісенітницю, про яку йдеться вище, вважають, що заморожування ситуації з окупацією Росією українського Криму та Донбасу можна вважати закінченням війни? А капітуляцію перед агресором миром? Історія знає безліч сумних прикладів на кшталт того, чим подібна дурість закінчувалася.

У нас радіють звільненню полонених. Я теж радію. Але гризе голову думка: а що Зеленський віддав Путіну в обмін, оскільки в безкорисливість кремлівського диктатора не вірю. Чим будемо розплачуватися? Кримом, євроатлантичною інтеграцією, незалежною зовнішньою політикою?

Пан Корчинський стверджує, що від нас вимагають згортання оборонної ракетної програми та деукраїнізації України. А 5-й канал стверджує, що МЗС РФ бажає, щоб Україна відмінила блокаду ОРДЛО та Криму, платила пенсії на окупованій частині Донбасу (командуватиме там  Росія, а Україна оплачуватиме щедрі подарунки місцевим поплічникам Кремля, а платити будуть і ті українці, які голосували за пана Зеленського).

МЗС РФ також хоче, щоб Україна на фронті, припинила стріляти, ну, щоб (як і зараз) стріляла лише Росія, а українці були для неї ціллю (як у тирі), щоб, таким чином, російська армія потренувалася на українських солдатах. Це путінський план першого етапу капітуляції для Зеленського. До речі, за невиконання РФ рішення міжнародного морського суду всього через тиждень проти Росії  почалися б санкції аж до арешту її суден і літаків у іноземних портах. Від цих неприємностей Путіна врятував Зеленський. Поки він робить усе, що вимагає Путін — обміни продовжаться, як тільки припинить — усе закінчиться. І радіючи звільненню наших людей, не треба забувати, що завтра Кремль захопить у декілька разів більше українців, і все почнеться спочатку. Москва знову матиме можливість шантажувати нашу країну.

А ось кримських татар, яких у російських казематах багато десятків, Путін не віддає. Тут особлива неприязнь і ненависть до маленького народу, який не скоряється Москві, попри всі свої страждання. Це і дратує господаря Кремля. У нього є два способи розв’язання проблем: підкуповувати або знищувати. Путін чесно намагався купити кримськотатарський народ 2014 року. Не вийшло. Тепер намагається залякати. Сподіватимемося, що божевільна думка про знищення цілого народу не спаде йому на думку.

Виступаючи в телеефірі, один із лідерів цього народу Ахтем Чийгоз теж запитував: «...чим ми заплатили за обмін? Ми повинні обов’язково про це довідатися. Але від нас приховують. Що ще віддали Путіну, крім Цемаха?»

На 4-му каналі Роман Безсмертний поділився своїми переживаннями: «Здатність Зеленського рішуче атакувати Верховну Раду й опозицію на тлі повної імпотенції проти агресора — лякає». У 80-ті роки ХХ ст. диктатор Аргентини генерал Гальтієрі запровадив режим жорстокого терору проти політичних опонентів, але при цьому ганебно програв війну проти Британії за Фолклендські острови. Нас чекає щось подібне? Між іншим, аргентинське керівництво чомусь було переконане, що Велика Британія не воюватиме за свої острови, як і українські політики та генерали  2014-го чомусь свято вірили, що Росія не нападе на Україну.

Концентрація всієї влади в Україні в руках однієї особи набуває характеру політичного обвалу. Тут деякі оглядачі кажуть про суперпрезидентську республіку, а політолог Сергій Таран сказав, що Україна нестримно перетворюється на монархію (мабуть, абсолютну?) Так, зважаючи на підтриманий Зеленським закон про імпічмент президента, який правильніше було б назвати «законом про неможливість імпічменту», настільки там до крайнощів ускладнений цей процес.

На каналі «Еспресо-TV» у програмі «Говорить великий Львів» учасники обговорення ділилися своєю тривогою та заклопотаністю. Багато хто говорив про не відомі нам закулісні домовленості Банкової з Путіним. На думку оглядача Антона Борковського, Україну схилятимуть до прихованої капітуляції, щоб  ініціатива зради національних інтересів ішла від самої української сторони.

Військовий експерт Олексій Арестович повідомив про заяву прем’єра Гончарука щодо скорочення військового бюджету України на 8%. Це самороззброєння нашої країни перед  агресором. Це вже було перед 2014 роком. Зрозуміло, в Москві таке скорочення сприймуть як запрошення до подальшої окупації України. Редактор львівської газети пан Савельєв, що опублікував статтю з симптоматичною назвою «Зелена капітуляція», висловив здивування, що під час обміну полоненими 22 громадянина України, що вчинили злочини на території України, були видані Росії. На якій підставі? Адже Конституція України таку видачу забороняє. Представниця «Слуг народу» пані Остимчук у студії сказала: «Зеленський казав, що зради українських інтересів не буде».

Антон Борковський зауважив, що війну між Росією й Україною перетворюють на внутрішній конфлікт. А «ДНР-ЛНР» поширять на значну українську територію, що спровокує громадянське протистояння усередині України».