Війна, оголошена Україні, чи штучне протистояння?
Ще раз про мовну проблему
Минулих вихідних «5 канал» презентував новий проект — ток-шоу «Майдан» із Данилом Яневським. Програма складається з кількох частин: студійна дискусія політиків, іноземних гостей та глядачів (які, до речі, як стверджує ведучий, представляють основні соціодемографічні групи українців за віком, статтю та рівнем прибутків), сюжети, що висвітлюють обговорювані проблеми в Україні та ситуацію стосовно цих питань за кордоном, і своєрідні думки з приводу теми бесіди жителів Києва, опитаних на майдані Незалежності. Темою прем’єрного випуску ток-шоу стало питання надання російській мові регіонального статусу. Здивувала некоректна поведінка Данила Яневського, який з перших хвилин програми оголосив сучасну російську мову мовою матюків, мовою Жириновського та попсових зірочок...
Ненова для України мовна проблема своєї сьогоднішньої гостроти набула після визнання російської мови регіональною в трьох областях України. Як заявив один iз гостей «Майдану» Лесь Танюк, голова Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності, відповідні рішення обласних і місцевих рад є антизаконними хоча б тому, що в Конституції зазначається: мовна проблематика регулюється законами України. «Тільки після того, як відповідний закон буде прийнятий, це може вступити в дію. Тому сьогодні прокуратура змушена відмінити ці незаконні рішення», — додав він. За статистикою, загальна кількість росіян в Україні становить дещо більше 17%. У той же час, як стверджував Нестор Шуфрич, народний депутат III і IV скликань, для 54 — 68% українців російська мова — або рідна, або та, якою вони думають. Та, знову ж таки за статистикою, мова, якою говорить 50% населення України, — суржик... Мовознавці стверджують, що сленгом Вірки Сєрдючки послуговуються більше й частіше ніж російською, проте про легалізацію суржика ніхто не говорить. І добре. Сьогодні українці можуть вільно вибирати мову для спілкування. Більше того, Конституція України, а саме стаття 10 гарантує право на вільне використання та розвиток російської мови та мов національних меншин. «Разом із тим до 2004 року ніхто не піднімав питання про мову, — заявив Нестор Шуфрич. — Вона окреслилась через мовне обмеження — до суду, до органів державної влади. Хартія, яку підписала Україна та ратифікував парламент України («Хартія про регіональні мови й мови національних меншин»), гарантує право на використання відповідних мов». Але остання теза згодом була заперечена, оскільки, як заявлялось, тут iдеться про вимираючі мови. Більше того, одна з учасниць дискусії, щоправда, на географічному майдані (де, до речі, всі три респонденти висловлювались проти надання російській мові регіонального статусу), зазначила, що ми повинні говорити сьогодні про захист української мови. «Законодавства не існує: закон про мову в Україні прийнятий ще 1989 року. Для молодого покоління важливий авторитетний приклад для наслідування, а якщо депутати використовують українську мову, як розмінну монету, лише під час виборів, а не спілкуються під час державної діяльності, то про яку державу ми можемо говорити?»
«Українська мова за кілька століть заборонялась 174 рази, — сказав Петро Кононенко, директор інституту українознавства. — Чому ж ми дивуємось наслідкам, які маємо сьогодні? Проблема мови — це проблема єдності суспільства. Суспільство — роз’єднане, тому не може досягти успіхів».
Лунали й думки, що проблема надання російській мові статусу регіональної політизована, що вона розроблена російськими політтехнологами. «Сьогодні 12 науково-дослідних інститутів та 162 телевізійнi канали у Петербурзі та Москві працюють фактично проти України, йде дезінформація. Проблема мови стратегічна для кожної держави, для України й Росії. Якщо ми це зрозуміємо, то розумітимемо, хто її накидає, — заявив Лесь Танюк. — Проти нас ведеться дуже масштабна війна: нас не змогли взяти в першу п’ятирічку, потім — російським бізнесом, тож оголосили «похід» культурою. Нам треба її припинити». А Нестор Шуфрич упевнений, що треба зняти штучне протистояння, яке створюється навколо мовного питання.
Чи це — війна, оголошена Україні, чи штучне протистояння, створене політиками, але «сума не змінюється». Та в будь-якому випадку всі повинні, нарешті, збагнути, що мову, як слушно зауважив один із респондентів, треба вивчати, кохаючи й у коханні, пропагувати дієво, а не тільки на словах...
