Унікальна ситуація

Цього тижня відбулося чергове засідання у справі генерального продюсера телекомпанії ТАК TV, секретаря Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Гліба Головченка проти «Первого канала» РФ. За словами позивача, це — перший позов громадянина України проти «Первого канала» РФ за всі роки незалежності нашої держави. І виглядає так, що Печерський районний суд м. Києва намагається його просто... «злити».

Судовий розгляд справи триває вже рік і сім місяців. Нагадаємо, що 30 березня 2014 року в ефірі російського відповідача, а саме в інформаційно-аналітичній програмі «Воскресное время» з’явився сюжет під назвою «Управління гнівом», в якому була інформація про «участь у підготовці бойовиків для Майдану», проілюстрована фотографіями зі студії прямого ефіру програми «Телевізійний прес-клуб» телекомпанії ТАК TV. Телекомпанія звернулася до «Первого канала» з вимогою роз’яснень, але жодної офіційної відповіді не отримала, натомість, за словами Гліба Головченка, з боку відповідача «усно пояснили, що російське телебачення ні перед ким не вибачається». І лише після початку розгляду судового позову російська сторона схарактеризувала свої дії, але не як образу, а як «створення художнього образу». Позивач вимагав спростування недостовірної інформації, а натомість, Печерський суд вимагає у сторони позивача довести, що офіційний сайт «Первого канала» є власністю «Первого канала», а також те, що сюжет взагалі вийшов в ефірі російського телебачення. І єдина можливість це довести — надання довідки і записаного сюжету російською стороною, тобто відповідачем, якому, звісно, це зовсім не вигідно. Зрештою, сторона позивача попросила перерву, щоб зібрати доказову базу.

Важливість цього судового розгляду Гліб Головченко пояснює так: «Первый канал» РФ вважає, що за будь-яку інформація, розповсюджену російським каналом, останній несе відповідальність лише на території Росії та відповідно до законодавства Росії. Інша структура, яка займається розповсюдженням, а це Закрите акціонерне товариство «Первый канал. Всемирная сеть», не несе відповідальність за зміст, тому що вона тільки розповсюджує інформацію. І в кожній країні світу, де мовить «Первый канал», є місцеві організації, які мають угоду з цим ЗАТ, і які теж ні за що не несуть відповідальності, через особливості угоди. В Україні ми вперше з цим зіткнулися, але це приклад для всіх країн, де мовить цей канал — створено таку юридичну ситуацію, де за ту інформацію, яка буде вироблена в Росії, в жодній країні відповідальність не настане». Гліб Головченко позивається до трьох суб’єктів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання російських телеканалів» (Україна), Закритого акціонерного товариства «Первый канал. Всемирная сеть» та Відкритого акціонерного товариства «Первый канал» (Російська Федерація), і жоден з них не визнає своєї відповідальності!

Генеральний продюсер ТАК TV попереджає і про більш серйозну небезпеку, яка може очікувати наш інформаційний простір. «Коли ми програємо (російській стороні), наступним кроком може бути програш держави щодо відновлення трансляції російських каналів на території України», — зауважує секретар НСЖУ.

А тепер пригадаймо слова радника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна, озвучені ще на початку жовтня, мовляв сьогодні заборона проросійського контенту на території України вже не ефективна. Збіг?..