Недитячі дискусії

Українські соціальні ток-шоу та реаліті-шоу — наскільки вони перейшли межу журналістської етики та й адекватності взагалі? Особливо, щодо висвітлення історій та проблем, в яких є діти. І яким чином можна змінити цю ситуацію? Щоб вирішите це питання, у Києві провели масштабний круглий стіл «Діти на телебаченні: як висвітлювати та дотримуватися правил». Залучили експертів, членів комітетів Верховної Ради, психологів, уповноважених з прав людини і прав дитини, журналістів, членів громадських організацій і регуляторних органів. Були конкретні зауваження, яким чином варто працювати журналістам, щоб не порушувати права дитини, як можуть співпрацювати у майбутньому медіа-організації й урядові комітети, як зрештою виробити оптимальний «моральний клімат» на телебаченні. От тільки зрештою все одно «дискусія» звелася до взаємних звинувачень органів, організацій і конкретних осіб

Диму без вогню не буває — круглий стіл на «дитячу» тему розпочався не просто так. У мережі почав поширюватися скандальний уривок із програми СТБ «Один за всіх» від... 30 серпня. Дата не «першої свіжості», але контент із темою-описом «Батько зґвалтував дочку і зняв з неї скальп?» (і варто зазначити, що більшість тем цієї програми звучить схоже) викликав бурхливі дискусії про те, чи можуть з’являтися у таких форматах діти на телеекрані. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зібралася на засідання з приводу конкретної програми на початку грудня, але попередження каналу так і не винесла. Щоб попередити такі випадки і випрацювати чіткі правила по висвітленню схожих дражливих тем, перший заступник голови Нацради Ольга Герасим’юк ініціювала круглий стіл. От тільки і тут, здається, сторони не почули одине одного.

По-перше, розмова у ширшому дискурсі про дітей на телебаченні постійно доходила до казусу СТБ, який відбувся вже давно. Однак, за словами начальника відділу соціального захисту дітей Мінсоцполітики Володимира Вовка, міністерство отримувало звернення від громадян щодо різних програм на різних каналах. У Нацраду також надходили такі листи, під час обговорення Ольга Герасим’юк зачитала список цих програм: «Один за всіх», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Вагітна у 16», «Стосується кожного», «Слідство ведуть екстрасенси», «Реальна містика»... Щоправда, варто відзначити, що з усіх зачитаних лише дві програми транслювалися на ТРК «Україна», і одна — на «Інтері». Всі інші — в ефірі СТБ. Також висловилася Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, яка зазначила, що ще 2013 року до Нацради зверталися в аналогічній ситуації (і винуватцем теж був канал СТБ), проте тоді взагалі ніхто не прореагував на ситуацію. Тут же виявилося, що того ж таки року каналам були розіслані рекомендації ЮНІСЕФ, які деякі редакції спочатку взяли до уваги, правда потім знову почалися проблеми з «Інтером» та «Україною», а СТБ на них не відреагував узагалі. Отже, проблема не одинична, а системна, і фігуранти її — майже одні й ті ж з року в рік.

А натомість, виявляється, проблема вирішується дуже просто — можна розмивати обличчя дітей у студії, змінювати імена чи говорити на такі дражливі теми із дітьми у темній кімнаті, де було б видно лише силует. Усе це проговорювалося учасниками круглого столу. От тільки за словами члена парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Юрія Павленка: «Права дитини трактуються журналістами на побутовому рівні, а не у відповідності до законодавства. Ніхто не заглядає в конвенцію про права дитини». І тут дискусія могла б продовжитися далі, щоб напрацювати правила, однакові для всіх, на чому наголошував Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, і чітко їх прописати. Але що відбулося натомість? Між двома Уповноваженими Президента, чинним і теперішнім, почалася сварка із взаємними звинуваченнями, дійшло навіть до посилання на «склянку з водою», на що пані Герасим’юк як модератор одразу прореагувала: «У зв’язку з тим, що телебачення стало таким, у нас і навколо все таке. Кидаються склянками, б’ються сумочками, і це все — наслідок того, що ми маємо в ефірі». А натомість Нацраду почали звинувачувати у бездіяльності та взагалі в усіх можливих гріхах. Дискусія щодо прав дітей на ТБ, схоже, продовжиться.