Безглуздість слів
«Про що говорити, коли говорити нема про що?» — ця акторська речівка, промовляючи яку в театрах імітують спілкування в масових сценах, могла стати резюме засідання Ради Росія — НАТО, що закінчилося 20.04.2016 р. у Брюсселі й було першим після дворічної перерви. Постійний представник Росії при НАТО Олександр Грушко заявив, що Росія «не відчуває дискомфорту» через відсутність відносин із НАТО.
У програмі «Политика» від 20.04.2016 на Першому каналі експерти та політики вирішили пояснити росіянам і одне одному, чому Росія і НАТО не хочуть між собою розмовляти. І у ведучих Петра Толстого і Олександра Гордона це вийшло. Точніше, вийшло не стільки пояснити невдачу саміту в Брюсселі, скільки самим фактом цієї передачі довести, що розмова путінської Росії з навколишнім світом наразі неможлива. Просто тому, що в Росії й світу зараз немає жодної точки дотичності. З жодного питання.
Петро Толстой почав передачу з образи на Латвію, яка вимагає від Росії 185 мільярдів євро компенсації збитків за перебування в СРСР. Це викликало у присутніх вибух обурення.
Першим обурився військовий експерт Ігор Коротченко, який повідомив, що Латвія добровільно увійшла до СРСР, коли вона була сільськогосподарською країною, а в СРСР її перетворили на індустріальну. «Зробили з країни цукерочку», — підсумував Петро Толстой.
Тему підхопив латвійський політик Ейнарс Граудіньш, який розповів, що радянську спадщину в Латвії не можуть розікрасти й пропити досі. Після цієї заяви на обличчях присутніх у студії росіян з’явилося презирство до латишів, які, вочевидь, не вміють до пуття ні пити, ні красти. Взагалі, Ейнарс Граудіньш — унікальна особистість. Цей специфічний персонаж, такий собі латиш за викликом, виділяється в загальному ряду аналогічних телевізійних національних експертів, яких запрошують для того, щоб показати, що «всі люди світу — за нас». З цією метою з російського ефіру не вилазять «українець за викликом» Микола Левченко, «ізраїльтянин за викликом» Авігдор Ескін та інші. Але ніхто з них не може порівнятися за рівнем брехні з Ейнарсом Граудіньшем, який уперше вирізнився восени 2014 року, коли відрекомендувавшись співробітником ОБСЄ, до якої ніякого стосунку не мав, розповів про те, як він виявив у Донецькій області поховання 400 жінок і дівчат, убитих і згвалтованих українськими військовими. Після викриття цієї брехні його стали рідше запрошувати в ефір, але тепер, мабуть, знов знадобилися його специфічні здібності.
Новина про те, що Прибалтика добровільно увійшла до СРСР, так здивувала американського журналіста Майкла Бома, що він вирішив безпосередньо звернутися до експерта Коротченка, який повідомив її. «Ігорю, — проникливо протягнув руку Майкл Бом, — мені здається, що зараз напроти мене стоїть Суслов!» Якщо Майкл Бом хотів збентежити цим порівнянням експерта Коротченка або викликати в нього розкаяння, то він дуже помилився. Порівняння з Михайлом Андрійовичем Сусловим тепер сприймається в колі російських політиків і експертів як високий комплімент і відверті лестощі.
Тому після порівняння з Сусловим експерт Коротченко розпрямив плечі, став вище на зріст, а його мова стала ще грізнішою й категоричнішою, наче його тільки що й справді призначили головним ідеологом другої за силою наддержави. «Жодного розширення НАТО за рахунок колишніх радянських республік — не буде!» — грізно викрикнув експерт Коротченко, що став Сусловим, в обличчя розгубленому Майклу Бому. Той спробував щось заперечити щодо права будь-якої держави вирішувати, до яких союзів вона хоче вступати. «Не буде!» — ще грізніше прогарчав Коротченко, а Петро Толстой підтвердив: «Вирішувати будемо ми в тому, що стосується захисту наших інтересів». Після чого Коротченко висунув вимогу, щоб у новій зовнішньополітичній доктрині Росії було записано, що весь пострадянський простір є зоною наших національних інтересів. І ще раз, звертаючись до журналіста Майкла Бома, щупла фігурка якого в студіях завжди втілює США, НАТО й взагалі весь ненависний Захід, Коротченко пригрозив: «Майкле, ми поставимо США на місце. Поховайте ваші амбіції».
Майкл Бом, а також присутні в студії режисер і журналіст Григорій Амнуель і польський журналіст Зігмунд Дзенцеловський весь час намагалися опонувати тим, хто представляв позицію офіційної Росії. І це було абсолютно марно. Ну як можна опонувати політологові Маркову? Або ведучим Петру Толстому з Олександром Гордоном? Або співробітникові «КП» Олександру Яковлєву? Або тому ж Коротченку? Безрозсудно й неможливо сперечатися з тим, з ким у вас немає жодної точки дотичності в цінностях і в картині світу. Якщо людина твердо знає, що Земля стоїть на трьох слонах, її з цього знання не зіб’єш.
Єдиним із розумних людей, хто зайняв адекватну позицію в студії першого каналу цього вечора, був історик Олександр Ситін. Він ані слова не заперечив на все те, що говорили Коротченко з Толстим і Марков з Гордоном. Він їх узагалі ігнорував і розмовляв лише з глядачами, звертаючись до них через голови ведучих і всіх інших у студії. І сказав вельми розумні речі. Діалог між Заходом і Росією неможливий, оскільки Росія і захід перебувають у різних системах координат. Неможливість діалогу зумовлена позицією Росії, яка постійно порушує міжнародне право. Росія весь час говорить: «ми не дозволимо». Панове росіяни, по-вашому не буде! (Це був єдиний раз, коли історик Олександр Ситін окинув поглядом своїх опонентів і взагалі звернув на них увагу). Росія не має ніякої привабливості: ні економічної, ні культурної, ні освітньої Крім того, Росія володіє нікчемним економічним і військовим потенціалом порівняно з Заходом.
Слід сказати, що такий стиль розмови, який продемонстрував історик Ситін, виявився досить дієвим. Ніхто з присутніх, по-перше, не перебив Ситіна під час виступу, а по-друге, не став його спростовувати.
Більш того, історик Ситін першим висловив думку, з якою наприкінці передачі погодилися практично всі. Про неможливість діалогу.
Завершуючи передачу, Олександр Гордон сказав: «Діалог не потрібен і в нинішній ситуації — злочинний». І додав: «Поки вони на колінах не приповзуть до нас, щоб просити вибачення й домовлятися про діалог виключно на наших умовах».
Провал саміту «Росія — НАТО» підтвердив, що блок НАТО марно перервав дворічну паузу у спілкуванні. Дипломати Росії і НАТО не можуть розмовляти один з одним. Передача «Политика», де цей провал обговорювався, переконливо довела, що на рівні політиків і експертів діалог ще менш можливий. Оскільки навіть коли вони всі говорять російською мовою, все одно складається враження, що прибічники офіційної російської точки зору говорять якоюсь іншою мовою. У якій усі слова окремо щось означають, а складені у фрази геть зовсім позбавляються сенсу.
Ігор ЯКОВЕНКО, спеціально для «Дня», Москва
