Музична дипломатія

Хористи предстали програму «Шевченко REVOLUTION». Упродовж шестиденного турне Польщею майстерність «Дударика» оцінили глядачі Перемишля, Гданська, Ельблонга, Лідзбарка, Вармінська, Кентшина, Гіжицька та Ольштина. Фінальний музичний акорд пролунав у Варшаві.

Вірші Тараса Григоровича зазвучали по-новому. Автор ідеї та аранжувань, диригент і художній керівник хору «Дударик» Дмитро Кацал зазначив, що Шевченко сучасний і актуальний, а нове обрамлення лише підкреслить важливість і позачасовість поезії Кобзаря. Розпочався концерт із Заповіту в а капельній манері. Зал цей твір слухав стоячи! А далі Шевченко зазвучав у різноманітних музичних форматах — від класики до блюзу і неокласики... Це була фантастична подорож різними музичними стилями і навіть країнами. Наприклад, глибоко філософський вірш «Якби з ким сісти хліба з’їсти» переніс слухачів на хвилі блюзу до... бостонського кафе, слова «Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні...» нагадали про Андрія Скрябіна, який свого часу теж по-новому відкрив для себе і для нас вірш Кобзаря. Оригінально, з акордами тірольських мелодій, пролунав вірш «Садок вишневий коло хати», додавши присмаку, який панує на Октоберфест у Мюнхені. Набули музичного забарвлення також вірші «Думи мої...», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече річка невеличка...». Капела «Дударик» продемонструвала високу культуру і академічний рівень хорового виконання. Треба зазначити, маючи майже 50-річну історію, капела «Дударик» дала високий старт багатьом майстрам оперної сцени. Серед них був і Василь Сліпак (майбутній оперний співак, воїн-доброволець, Герой України, який загинув від снайперської пулі на Донеччині 29 червня 2016 р.). Майбутня зірка Паризької опери свої перші кроки до великої сцени зробив у хорі, розвиваючи і вдосконалюючи вокальну майстерність...

Цей концерт став святом оновлення українського духу, єднання поколінь, оскільки віковий діапазон публіки був досить широким: від дітей-дошкільнят до сивочолих людей поважного віку. Але, безумовно, кожен по-своєму відчув виоску поезію Тараса Шевченка. В заключному слові Посол України в Польщі Андрій Дещиця наголосив на тому, що вшановувати Кобзаря варто і в такий оригінальний спосіб, а не лише покладанням квітів і читанням віршів біля пам’ятників. — Потрібно популяризувати Кобзаря не тільки в Україні, а й у світі, зокрема Польща це практично доводитиме і надалі своєю відкритістю і прихильністю до українських ініціатив, — підкреслив Посол.

Театр Польський став своєрідним осередком українського духу, де потужно, велично і професійно звучало шевченкове слово, озвучене «Дудариком», — «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине... от де, люде, наша слава, слава України!». Концерт пройшов під патронатом Посла України в Польщі Андрія Дещиці, за підтримки директора театру Анджея Северина, організатор заходу — Об’єднання українців у Польщі на чолі з Петром Тимою, партнери та медіапідтримка — фундація «Наш вибір», газета «Наше слово», «Газета Виборча», радіостанція TOK FM та портал PROstir.