«Iвасюк для кожного українського виконавця має бути школою»

«Піккардійська терція», Тарас Чубай & «Плач Эремії», Павло Табаков, Оксана Муха, виступили під супровід хорової капели «Трембіта» та однойменного струнного оркестру зібрали аншлаг в столичному палаці «Україна», презентуючи «Проект Івасюк». Тим самим вкотре подолано стереотип, що українські виконавці не збирають повні зали. (До того трибют Сергія Кузьмінського з «Братів Гадюкіних», виступ «ВВ» з нагоди свого 25-річчя, концерти «Океану Ельзи» теж переконували в зворотньому — попит на українську музику є!)

«Проект Івасюк» — це популярні «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Запроси мене у сни свої», «Мальви», «Капелюх», «Два перстені», «Жовтий лист», а також менш відомі «Народження дня«», «Шумить пшениця як Дунай», «Над морем»... Усі вони ніби написані в наш час. Просто генії творять у вічності. От і виходить, що їхні твори — на всі часи. Пригадую, мій батько розповідав, що в Омську, де він служив в армії, «Червоною рутою» та «Водограєм» просто заслуховувалися. А було це майже 40 років тому...

— Івасюк для кожного українського виконавців має бути школою, — вважає Тарас ЧУБАЙ. — Не обов’язково його композиції в своєму виконанні виносити на сцену, але їх треба пройти. То буде певне випробовування твого рівня.

Між іншим, сам Тарас давно виконує композиторові твори. До речі, рівно десять років тому він брав участь у концерті «Наш Івасюк» (режисер Михайло Крупієвський), що відбувався у тому ж палаці «Україна» при такому ж аншлазі!

— Часто думаю: щоби сказав Володимир Івасюк, почувши, як імпровізують з його піснями? — розмірковує Павло ТАБАКОВ. — Гадаю, його реакція була би схвальною, адже сам був дуже творчим. А, як відомо, матриця творчості — одна.

А це вже глядацькі враження:

— Зараз час реклами, — говорить підприємець Сергій ЧЕРНИШ. — Якщо ми вміло і наполегливо не рекламуватимемо своє, то так і слухатимемо українську музику від концерту до концерту. Що там наступне? Фест «Рок Січ» Олега Скрипки на Трухановому острові в Києві. Все ж таки українську політику треба робити на своєму! Тому вимагаймо те, що по праву українцям належить.

У продовження теми. На афіші «Проект Івасюк» має припис — «концерт для своїх». Це тому, що за 22 роки Незалежності українська культура не стала рідною й органічною в Україні. Для того, щоби певним чином змінювати ситуацію, восени «Проект Івасюк» виїжджає в тур обласними центрами. Добра ідея! Як говорить Блаженніший Любомир (Гузар), треба вибирати таких героїв, які нас об’єднують. Тож нехай Івасюкова «Пісня буде поміж нас».