Чумацьким шляхом — у Крим!..
В Україні триває художньо-мистецький проєкт «Шлях/Yol»Учасник проєкту, вимушений переселенець із Криму, тепер київський бізнесмен Асан Буджуров написав у своєму акаунті в Фейсбук: «Сьогодні я був найближче до Криму за останні 7 років. Неймовірно важкі відчуття, стояти на порозі і не мати змоги зайти в рідний дім, не мати змоги проїхати ще 150 кілометрів і обійняти маму, не побачитись із дідусем і не показати йому правнука, не відвідати могили бабусі і дідуся, яких я не зміг побачити останній раз і поховати їх. У межах проєкту «Шлях/Yol» ми проїхали від Києва до кордону з окупованим Кримом, встановлюючи пам’ятні камені в місцях зупинок чумаків, влаштовуючи культурні фестивалі, ознайомлюючи людей із кримськотатарською культурою і розвінчуючи міфи, створені за часів СРСР та підтримувані сьогодні окупантом. Ми встановили шостий пам’ятник на адмінкордоні, але в нас залишився сьомий, який ми повинні встановити в Криму...» Це почуття знайоме десяткам тисяч кримчан, які через окупацію їхньої домівки не можуть потрапити в рідні оселі, обняти рідних, провідати могили предків, працювати на благо Криму. Але вони все роблять для того, щоб якомога скоріше встановити той сьомий камінь на звільненому півострові.
«Шлях/Yol» — це масштабний культурно-мистецький проєкт, який презентує багатовікову історію та культуру кримських татар і українців, засвідчує нерозривність зв’язків материкової частини України й півострова Крим. У ньому беруть участь сотні кримськотатарських та українських митців, зокрема серед активних учасників проєкту співачка Джамала, відомий дисидент і учасник Гельсінського руху проректор УКУ Мирослав Маринович, заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, історик Гульнара Абдулаєва, митці Рустем Скибін, Петро Гончар, відомий кінорежисер Ахтем Сеїтаблаєв, народні колективи всіх міст, де пройшов «Чумацький шлях».
Проєкт реалізують Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, мистецька майстерня ГО «Ель Чебер» за підтримки Українського фонду культури, Українського інституту і Кримського дому.
ЗАДУМ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ МОВОЮ УЧАСНИКІВ
Завершився перший етап цього проєкту, який називається «Чумацький шлях». «26 серпня ми виїхали у велику мандрівку від Києва до Криму. Перша точка виїзду — Київ, а фінальна точка — Каланчак 31 серпня. Ми проїжджаємо по маршруту «Чумацького шляху», зупиняємося в чотирьох містах по цьому маршруту, проводимо культурно-мистецькі акції спільно з місцевою владою і місцевими громадами, встановлюємо пам’ятні знаки про те, що тут проходив історичний Чумацький шлях, який з’єднував материкову частину України та півострів Крим. І ця ініціатива про те, що споконвіку кримські татари і українці підтримували торговельні, культурні зв’язки, це була жива артерія обміну товарами, інформацією, дипломатією. Ця ініціатива абсолютно нівелює всі міфи, які поширювала радянська пропаганда, а нині — російська про те, що українці та кримські татари ворогували», — наголошує менеджерка проєкту «Шлях / Yol», мистецтвознавиця Світлана ЛЯХОВЕЦЬ.
«Цей проєкт — це й перша можливість об’єднати мистецтво на професійному рівні з фахівцями, діячами культури, істориками, етнографами, музикантами, в єдине ціле. І показати нашу культуру, наші традиції в усіх гранях», — розповів керівник проєкту «Шлях / Yol», голова ГО «Ель Чебер», художник-кераміст Рустем СКИБІН.
«Абсолютно переконаний у тому, що знання про себе, про тих, хто мешкає поруч з тобою, через культурний інструментарій, через традиційні ремесла, через емоційний дуже змістовний наратив — це, можливо, один із тих фундаментальних шляхів задля того, щоб такі поняття, як «об’єднання», були не просто мріями, а втілилися в життя», — зазначив директор «Кримського дому», режисер Ахтем СЕЇТАБЛАЄВ.
КАХОВКА / ФОТО ВЕНЕРИ АБІБУЛАЄВОЇ
У межах проєкту вперше було представлено державну колекцію ужиткового, візуального, авдіовізуального, кримськотатарського мистецтва. Арт-проєкт розміщувався на двох локаціях — у Кримському домі, а згодом — у Національному музеї народної архітектури і побуту. Загалом проєкт «Шлях» охоплює сім масштабних ініціатив. Зокрема, два виставкові проєкти в Кримському домі і музеї Гончара, нову державну колекцію з приблизно 200 предметів ужиткового мистецтва ручної роботи, чотири мистецькі резиденції, презентацію альбому народних пісень у виконанні Джамали в супроводі симфонічного оркестру.
МИ ПОЧИНАЛИ З КИЄВА
«Чумацький шлях» стартував у Києві. В парку на Троєщині ми замислили показати весь Крим із його регіональними відмінностями, — каже Рустем Скибін. — Ця ідея зацікавила учасників проєкту і ми включилися в роботу разом із Ерфаном Кудусовим, дизайнерами Олександром Марченком і Тетяною Волошиною. Зробили перший об’єкт — альтанку. Ми детально виписували в проєкті прикраси, декор, архітектурне рішення самої альтанки. Спочатку воно було в загальній концепції всього парку, але нам довелося переглянути концепцію і зробити її більш кримськотатарською за своїми масштабами і конструкцією, ми максимально відобразили традиційну архітектуру з її елементами і саму орнаментику. Робота дуже сподобалася киянам і команді проєкту запропонували представити інші проєкти...» Тож наприкінці серпня учасники проєкту відкрили нову чергу парку, чим ознаменували завершення будівництва простору площею понад 9,5 гектара. Тепер третя частина парку має елементи культури кримських татар — альтанку, яка прикрашена мозаїчною підлогою, ажурно декорованими карнизами і стрілоподібними арками в стилістиці кримськотатарської архітектури.
Зараз митці на новому етапі. Спланували висадку рослин, розробили цілісну концепцію парку, за якою покажуть різний Крим — степовий, передгірний та південно-бережний. А крім того, буде розкрита тема кавової церемонії — великі чашки з кавовими блюдцями. Тут можна буде присісти перепочити, тут будуть рости квіти з ароматами кави. Ці об’єкти будуть виконані у великому розмірі, вони будуть також фотозонами в кераміці й мозаїці.
Із цього місця в Києві стартувала масштабна всеукраїнська реконструкція «Чумацького шляху» в межах проєкту «Шлях/Yol». У парку також встановлений кам’яний пам’ятний знак про те, що тут у XV — XIX ст. проходив Чумацький шлях. Тридцять відомих кримськотатарських і українських діячів культури, журналістів, блогерів, представників міст-учасників ініціативи пройшли маршрутом у 1250 кілометрів через 4 області України по історичному торговому шляху, яким їздили чумаки в Крим по сіль.
Це перша з семи запланованих ініціатив культурно-мистецького проєкту «Шлях/Yol». Кожна з цих ініціатив — це окремий блок, який розповідає і показує в різних сегментах нашу культуру, історію, освіту, релігію, державність, розповідає про нас, про кримських татар і українців, — розповів Рустем Скибін. За його словами, мета учасників — зв’язати Крим і Україну, повернути на культурно-духовну мапу країни древній шлях чумаків, що об’єднував український і кримськотатарський народи в XV — XIX ст., адже цей шлях служив живою артерією обміну культурами, товарами, новинами. Чумацький шлях є архетипом для українців і кримських татар, адже він функціонував протягом століть, і був такою артерією, через яку здійснювалася народна дипломатія.
Після старту учасники арт-експедиції побували в Світлогірському, Нікополі, Бериславі, Каховці, Каланчаку. В усіх цих містах кримськотатарських та українських митців зустрічали місцеві громади, які організовували зустрічі й привітання, допомагали встановити пам’ятні подорожні камені і разом проводили виставки, ярмарки сувенірів і вжиткових художніх виробів, давали концерти, влаштовували спортивні змагання, бесіди та дискусії на мистецькі та історичні теми.
«ДЛЯ НАС ЦЕ ШЛЯХ ДОДОМУ, НА НАШУ ЗЕМЛЮ, ДО САМИХ СЕБЕ СПРАВЖНІХ...»
Рустем Скибін народився в Узбекистані, закінчив Самаркандське училище мистецтв, за спеціальністю художник-кераміст. Після повернення в Крим він став членом творчого об’єднання «Чатир-Даг». Його головне досягнення в тому, що він на основі орнаментів кримськотатарської вишивки, зібраних і розшифрованих мистецтвознавцем Мамутом Чурлу, створив свій стиль розпису керамічних виробів, що несе в собі кращі риси традиційних культур кримських татар. Майстер досконало опанував метод створення щораз нових варіантів стародавніх орнаментальних структур. Візерунки його творів передають головну програму буття — продовження життя на землі. Художник активно збирає, аналізує, відновлює технології виготовлення різноманітних форм побутової гончарної кераміки, вивчає і відтворює професійну лексику. Скибін активний учасник майстер-класів проєкту «Кримський стиль» та інших заходів, присвячених відродженню традиційної національної кераміки кримських татар, створив творчу майстерню «El-Cheber».
РУСТЕМ СКИБІН / ФОТО МИКОЛИ СЕМЕНИ
За історію її роботи в Криму і вже в Києві кримськотатарський дизайнер Рустем Скибін і його студія «El-Cheber» представили три нових напрями мистецтва, які базувалися на старовинних техніках, але були запроваджені в сучасність, зокрема в гончарне мистецтво. Це «Золоте шитво в кераміці», «Кримськотатарський інтер’єр» і «Інтеграція сакральних тканих узорів у кераміку».
Рустем Скибін розповідає: «Так, нами була підготовлена та показана кераміка, що представляє традиційне кримськотатарське золоте шиття. Ця кераміка виконана в техніці майоліки з застосуванням золота. Такі речі робили наші предки, але секрет було загублено. Понад десять років студія «El-Cheber» займалася пошуком і вивченням матеріалів для того, щоб відновити цю дивовижну техніку. Зараз для отримання ефекту металізації ми використовували сучасні технології, але ми не зупиняємося в пошуку методів, які застосовували кримськотатарські майстри... Важливо відзначити, що металізація кераміки широко застосовувалася майстрами з Єгипту, Сирії, Ірану, Іраку, Іспанії, Італії. Металевий відблиск посилює ефект декору і надає мальовничість художнім виробам».
Важливий напрям роботи — розробка кримськотатарського етнічного інтер’єру для використання в умовах глобалізації. Як виявилось, етнічність зовсім не є перешкодою для синергії багатьох культур і настання нових стилів і напрямів. Так, «El-Cheber» показав свої досягнення в розробці етнічних інтер’єрів, які відображають культурні та історичні особливості старовинних кримськотатарських будинків. «У традиціях кримських татар прикрашання житла є важливою частиною звичаю, для цього нашими предками застосовувалися рушники з вишитим геометричним або рослинним орнаментом, — розповідає Рустем Скибін. — Багатий орнамент, вишивки на рушниках, як і весь кримськотатарський орнамент у цілому, є сакральним. Його мета — передати позитивну інформацію, побажання процвітання, багатства, продовження роду... Багато з цих етнічних мотивів кримськотатарські митці використовують зараз при розробці інтер’єру парку на Троєщині, і це викликає потужний інтерес у киян...»