Вітчизняні дороги: під знаком SOS
Автомобільні дороги є необхідною складовою життя країни. Проте самі дорожники вважають, що про них згадують лише тоді, коли колесо потрапляє у вибоїну, згадують, щоб подумки вилаяти. І знов забувають.
Мабуть, так воно й є. Винуватцями залишаються ті, хто відповідає за утримання, ремонт і будівництво автомобільних доріг - працівники Української державної корпорації "Укравтодор". А народні депутати тим часом планують провести чергову дискусію про джерела фінансування автомобільних доріг. Поки що забезпеченість дорогами з твердим покриттям складає по Україні 3,21 км на 1000 чоловік, що в 3-5 разів менше, ніж у Франції, яку можна прирівняти з Україною за територією та чисельністю населення.
Довідка "Дня": Мережа автомобільних доріг України сьогодні становить 172,6 тис. км, у тому числі 163,9 тис. км із твердим покриттям. На дорогах нараховується понад 16 тисяч мостів загальною довжиною майже 360 км.
Проте Україна відстає від багатьох європейських країн не лише за рівнем забезпеченості дорогами. Особливу занепокоєність викликає їхній стан. Значна частина побудована в минулі, переважно післявоєнні роки, і має параметри, які не відповідають сьогоднішнім вимогам руху. Тому й не дивно, що середня швидкість автомобілів на шляхах України становить 26-28 км/год, а паливна економічність роботи в 1,35-1,5 разу нижча, ніж в Європі.
Така ситуація зумовлена низкою об'єктивних причин - насамперед фінансового характеру. Один метр сучасної автомагістралі коштує в середньому 3-5 тис. грн. Та не забуваймо того, що кожна копійка, вкладена в будівництво дороги, дозволяє зберегти чималі кошти в інших галузях. Це добре розуміють у Західній Європі, де щороку в будівництво автодоріг вкладається 2-4% від валового внутрішнього продукту. В Україні ж навіть за ліпших часів ніколи не виходили на рівень 2%. Цього року слід сподіватися на 1% від ВВП, що буде використано на підтримання доріг. Так, лише на підтримання! Щорічно в Україні потрібно ремонтувати 35-37 тис. км доріг, а фактично ремонтується не більше 18 тис. км.
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування", який безпосередньо зачепив основні джерела фінансування дорожньої галузі, з 19 березня практично повністю припинено перерахування коштів на дорожні роботи. І хоча депутати досить оперативно виправили помилку, прийнявши через місяць відповідний закон, потрібен час, щоб знову запустити механізм надходження коштів. Тож тільки з другої половини червня можна розраховувати на більш-менш стале фінансування.
Однак встановлена система фінансування здатна задовольнити потреби галузі лише на 40%. Тому фахівці "Укравтодору" вважають недоцільним відміняти сплату відрахувань на дорожні роботи всіма підприємствами й організаціями. Адже альтернативи цьому джерелу немає. А от розміри відрахувань можна змінити. Керівники галузі вважають можливим зменшити відрахування користувачами на дорожні роботи з 1,2 до 1%, а сільгоспвиробників узагалі звільнити від сплати.
Іншим джерелом надходжень до дорожнього фонду є збір від продажу паливно-мастильних матеріалів. Воно, до речі, у більшості країн є основним для фінансування дорожніх робіт. А щодо будівництва сучасних автомобільних магістралей, то воно залежить від залучення недержавних інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних. Проте ці питання не врегульовані законодавством. Інвестор повинен мати впевненість, що його капітали повернуться з дивідендами. А це можливо лише за умови будівництва платних автомагістралей. Україна має вигідне географічне розташування, треба скористатися з цього.
Важливо всім усвідомити, що, керуючись сьогодні тимчасовою вигодою, легко зруйнувати те, що будувалося десятиріччями. Можна навіть дочекатися, доки від доріг залишаться самі лише "напрямки".
