Що чекає туристичну галузь після пандемії?

Пандемія COVID-19 найсильніше вдарила по туристичної індустрії в усьому світі, але особливо в Європі. Ще не підраховані загальні прямі збитки галузі, але окремі європейські країні, ВВП яких значною мірою складався із доходів від туризму, вже намагаються вигадати різні варіанти відвернення, чи хоча б пом’якшення катастрофи, що наближається.

Про вже вироблений антикризовий план дій наразі не йдеться, але деякі ідеї вже активно обговорюються. На даному етапі кожна країна — навіть в рамках єдиного Європейського Союзу — намагається розробити свій підхід до врегулювання кризи на туристичному ринку.

Можна визначити три ключові проблеми для туризму в світі та в Європі зокрема.

Перша: що робить із вже оплаченими туристичними поїздками? Одним з варіантів, який наразі пропонується (зокрема, в Греції), є видача туристам ваучерів, які вони зможуть використати в наступних періодах. Не можете поїхати, наприклад, на грецькі острови зараз? Берете ваучер від своєї туристичної компанії на суму сплаченого відпочинку, і можете поїхати у відпустку... невідомо коли. Лише тоді, коли будуть зняті карантинні обмеження в вашому місці призначення, коли запрацюють всі види транспорту, в першу чергу, авіаційний.

Опцію «вернути кошти за невикористану поїздку» поки не відміняють, але все йде до того, що такий тип компенсації буде зведено до мінімуму, і не тільки в Греції.

Друга проблема: масове звільнення працівників туристичної та суміжних галузей та масове банкротство індивідуальних підприємців, робота яких була пов’язана із туризмом. Різні країни по різному намагаються компенсувати своїм громадянам втрату роботи чи доходу від бізнесу. В Словенії з цього прикладу вже розгортається запекла дискусія за участі профспілок, і ця країна точно не є виключенням.

Зрозуміло, що комплекс заходів із підтримки галузі буде базуватися в першу чергу, на власних фінансово-економічних можливостях кожної держави, по-друге — на доступі до кредитних ресурсів та умовах їх отримання на глобальному рівні.

Єдиної стратегії спасіння туристичних сфери в Європі наразі не представлено, але це закономірний результат відсутності єдиної стратегії загального

8 квітня міністри фінансів країн Європейського союзу черговий раз не змогли домовитися про план порятунку економіки європейських країн у часи коронавірусу. Переговори почалися 7 квітня у режимі відеоконференції, але після 16 годин дискусій учасники «наблизилися до угоди, але ми ще не там», як заявив президент Єврогрупи Маріо Центено.

Головна перепона в перемовинах стосується випуску європейських боргових паперів, так званих «коронабондів». Найбільш постраждали від пандемії Італія, Іспанія, а також деякі інші країни, вимагають європейської єдності та рівномірного розподілу боргового навантаження всередині єврозони. Менш постраждали країни — Німеччина, Австрія і особливо Нідерланди — відмовляються розділяти суверенний борг окремих держав на весь ЄС. Втім, в будь-якому варіанті допомога Євросоюзу буде погоджено — Європейська комісія вже називає майбутній бюджет ЄС планом Маршалла для Європи після кризи. Мобілізовані для позик фінансові ресурси можуть скласти до 500 млрд. євро.

Можна бути впевненими, що врешті решт туристично-орієнтовані  країни-члени ЄС зможуть отримати фінансування з «єврогаманця» і допомогти своїм компаніям та підприємцям, що працюють в сфері туризму.

Анонсовані програми допомоги і для інших європейських країн, які не входять до Євросоюзу, але вже або офіційними, або потенційними кандидатами на вступ до Союзу. Йдеться про країни Західних Балкан, де Албанія, Боснія і Герцеговина і особливо Чорногорія дуже залежать від туризму.

Втім, наразі невідомо, чи зможе фінансова допомога дійсно реанімувати всю туристичну галузь без значних втрат в плані відновлення доходів бюджетів чи рівня зайнятості. І справа не тільки в грошах, хоча вони теж важливі — наприклад, лише грецька туристична індустрія очікує від держави 1,5-2 мільярдів євро.

Справа в функціонування галузі як такої в умовах загальної невизначеності, спричиненої хворобою, від якої немає ані специфічних ліків, ані вакцини. І ця, третя проблема, є найголовнішою.

Всесвітня організація охорони здоров’я та окремі колективі дослідників стверджують: країнам не слід занадто швидко повертатися до звичайного повсякденного життя, навіть у випадку сповільнення поширення вірусу. Кожній державі доведеться продовжувати уважно стежити за епідеміологічною ситуацією, навіть після завершення гострої фази пандемії. Як в цих умовах повернутися до звичного графіку туристичних подорожей, зокрема, в Європі, на даний момент є суцільною загадкою.