«П'яна» держава у тверезих думках не помічена,
або Про те, як Госспецмонополія спіймає 12 контрабандистів
Люди, причетні до законопроекту, розділилися на два табори. Перший — його автори, фахівці Госспецмонополії — стверджують, що це — документ виключно соціальної спрямованості, покликаний зібрати багато (291 млн. грн. з алкогольних виробів і 206 млн. з тютюнових) грошей до бюджету для погашення боргів по зарплаті й пенсіях. Другий — самі виробники й легальні імпортери алкогольної й тютюнової продукції — втомлені, варто зазначити, від «броунівського» регулювання й контролю з боку держави.
Й якщо перші (хоча б, наприклад, дружний із Президентом (за чутками) голова Госспецмонополії Володимир Гончарук), активно маніпулюють цифрами внутрішніх держборгів і контрабанди, то другі — не менш сильно обурені намірами чергової державної структури (а в країні, тим часом, відбувається адміністративна реформа) втручатися в процес виробництва й заважати йому всілякими регулятивними актами. Після того, як виробники (ті, які колись викупили або приватизували тютюнові фабрики чи алкогольні заводи) налагодили виробництво й отримали від держави відповідне «схвалюю-дозволяю», їх можуть (якщо законопроект пройде в парламенті) знову поставити в чергу за отриманням ліцензії.
Показово, що Кабмін (йому підзвітна сьогодні Госспецмонополія) з одного боку, ніби всіляко підтримуючи національного виробника (та й будь-якого іншого, працюючого в Україні, а, отже, такого, котрий платить податки й створює тут робочі місця), з іншого — встановлює, що ліцензія на оптову торгівлю спиртом відтепер коштує 5 тисяч неоподатковуваних мінімальних прибутків (тобто 85 тис. грн., або понад $21 тис.), а на алкогольно-тютюнову продукцію — 1 тис. неоподатковуваних мінімумів (17 тис. грн., або більше $4 тис.). Ліцензії на 5 років зобов'язався видавати Комітет із монополії (так називається Госспецмонополія після президентської демонстрації адміністративної реформи) і, вочевидь, ці гроші повинні надійти до бюджету. З іншого боку, не зовсім зрозуміло, як це можливо, якщо Кабмін дозволив не брати ліцензії тим виробникам, які їх уже мають. Однак знайшлись люди (в парламенті), які передбачили, що Комітет із монополії у разі прийняття законопроекту, на законній підставі може прийняти який- небудь інший документик, що скромно пропонує дещо інший «ліцензійний» варіант вибиття грошей. Гадаю, кожен одразу вгадає, чиї інтереси буде обстоювати держава з мільярдами внутрішнього боргу й президентськими виборами на носі.
До речі, Комітет, що написав закон про себе, обіцяє нічого не вартувати державі й існувати на 30% від штрафних санкцій. І тут таки він «підкидає» Кабміну право встановлювати порядки з питань регулювання виробництва й торгівлі алкоголем — таких статей в законопроекті — 41. Однак чи зможуть виробники (як потенційні штрафоплатники) прогодувати гвардію фахівців з монополії? Комітет упевнений у позитивній відповіді. Звідси вражаючі суми штрафів — близько 100000 неоподаткованих мінімумів (1,7 млрд. грн.!) за неліцензоване виробництво. Між іншим, якщо уважно вивчити статтю 50 цього законопроекту, то можна знайти багато й інших найцікавіших подробиць. Зловивши контрабандиста (або виробника-кустаря), Комітет оштрафує його на 1,7 млн. грн. за виробництво без ліцензії, потім на 850 тис. грн. за торгівлю без ліцензії, згодом на 170 тис. грн. за відсутність сертифіката відповідності. Ще 850 тис. грн. доведеться викласти за те, що товар не відповідає вимогам чинного законодавства за якістю й безпекою, 850 тис. — за фальсифікацію, 170 тис. — за порушення норм маркіровки, 850 тис. — за виробництво, імпорт, реалізацію поза реєстрами, 340 тис. — за неліцензійне виробництво тари й упаковки, 850 тис. — за несвоєчасну реєстрацію платника акцизного збору, 170 тис. — за бартер, 1,7 тис. — за «несвоєчасну» подачу звітності до Комітету й, нарешті, ще 17 тис. — за всілякі незареєстровані операції з товаром. У результаті контрабандиста буде дійсно знешкоджено, оскільки його гаманець «зіщулиться» на 68 МІЛЬЙОНІВ 187 тисяч грн. (або трохи більше як на $17 млн.), а бюджет, теоретично, зразу ж поповниться майже на 24 мільйони гривень (35% від суми штрафів). Собі ж Комітет візьме лише 20 млн. грн. (а решта суми штрафу надійде до місцевих бюджетів). І це з одного тільки контрабандиста! А скільки їх вкалує на нашому чорному ринку, забезпечуючи контрабандою бабусь у метро!
Однак, як поділився з «Днем» один із парламентаріїв, багатьом відомі й самі контрабандисти, й схеми пересування нелегальних товарів (та й сам Президент, до речі, неодноразово говорив, що має списки корупціонерів, але оприлюднювати не буде... поки), й якщо досі вони не задавлені спецорганами (в тому числі й самим Комітетом з монополії, що існує з серпня минулого року) — мабуть, це комусь вигідно... До речі, ще одна цікава деталь. За деякими оцінками, внутрішній борг країни вже досягає 8 млрд. грн. Виходить, щоб розплатитися з боргами, треба зловити всього лише 12 контрабандистів і стягнути з них штраф по повній програмі. Де взяти стільки наївності, щоб повірити в ці цифри?
Радше за все держава, в особі Комітету з монополії, словесно борячись із контрабандою, насправді візьметься за тих нечисленних виробників, які працюють «на світлі», з усіма наслідками, що звідси витікають...
До речі, Комітет з монополії (й це відображено в законопроекті) збирається перетягнути на себе частину функцій (прямо й опосередковано пов'язаних із алкогольно-тютюновою галуззю) аж дев'яти державних відомств, які, ясна річ, так просто від свого не відмовляться. Й розпочнуться чвари чиновників. Чиї, зрештою, це будуть проблеми? Правильно, — виробників. До речі, вони не виключають, що із введенням чергових змін у алкогольно-тютюнову політику продукція знову подорожчає. А це означає, що наше неплатоспроможне населення скоротить споживання, а промисловість знизить виробництво, тобто, знизяться її прибутки, а отже, зменшаться податкові надходження до бюджету. То де ж здоровий глузд?
P.S. Як повідомив спеціаліст-тютюнник, за останні місяці різко збільшилася контрабанда з Росії. Фахівці пояснюють сплеск дешевим російським акцизом, який у п'ять разів менший за український (у РФ акциз обчислюється в рублях, а не в євро, як у нас). У результаті «Прима», що привозиться з Росії, на 30 копійок (!) дешевше виробленої в Україні.
