Перший "врожай" реформи
Уже більше двох років у Донецькій області працює проект приватизації землі й реорганізації сільськогосподарських підприємств, внаслідок чого 18 колективних сільгосппідприємств (КСП) були перетворені на 45 нових господарств і 109 фермерських.
Той факт, що саме Донецька область - край традиційно промисловий, - першою в Україні виступила з ініціативою апробування проекту приватизації землі й реорганізації колективних сільгосппідприємств за нижньогородською моделлю, у багатьох викликає скептицизм. Опоненти з недовірою ставляться до того, що фінансує проект не рідна держава, а Британський фонд "Ноу-хау" за підтримки Всесвітнього банку. І хоча представники цих відомих у всьому світі структур пояснюють свою діяльність в Україні бажанням скоріше побачити нашу державу розвинутою й цивілізованою, що дозволило б вести з нею спільні справи без остраху, остаточно зруйнувати стіну підозрілості поки що не вдається.
Після реорганізації трьох перших господарств - "Росія" Ясинуватського району, "Іванківське" Червоноармійського району й ім. Леніна Артемівського району - минуло вже більше року. За цей час нові підприємства, які створено на базі пілотних КСП, зміцніли й почали нарощувати виробничий потенціал. Навіть за умов загальної економічної кризи й торішньої посухи виробництво сільськогосподарської продукції в цілому стабілізувалося, а в деяких господарствах навіть зросло. Зокрема, середня врожайність зернових у нових господарських товариствах, створених на базі КСП ім. Леніна, вища, ніж в середньому в нереорганізованих господарствах. Значно збільшено надої молока в "Росії" - на 29%. Та й приріст ваги суттєво відрізнявся від показників господарств, які працювали по-старому: в "Іванківському" на 20% збільшили приріст великої рогатої худоби, й на 76 - свиней.
Проте головні зміни, викликані реформуванням господарств, на спільну думку, пов'язані з людьми.
- З перших днів самостійної діяльності ми відчули, що у людей змінилося ставлення до роботи: необхідність розмов про дисципліну відпала сама по собі, люди постійно приходять з якимись новими ідеями й пропозиціями, - розповідає один з нових сільських лідерів Володимир Горбачов. І з усмішкою додає, що чоловіки серйозно говорять про введення сухого закону під час польових робіт.
Той, хто спочатку був запрограмований на критику земельних реформ, які здійснюють в Донецьку, так і не зміг як аргумент висунути будь-які серйозні економічні обгрунтування. І зараз така критика відверто переходить у суто політичну площину.
- Жодної агітації не було - люди самі дійшли висновку, що далі так жити не можна. А головним було те, що селяни отримали право вільного вибору: розпочати самостійну справу чи приєднатися до того лідера, який користувався найбільшою довірою. Тим паче, що донецька модель має ще таку особливість: під час влаштування на роботу з кожним укладають угоду. Будь-якого часу член КСП може вийти з господарства, отримавши при цьому свою частку - й земельну, й майнову. Селянину вперше дано право самому вирішувати, як господарювати далі, - розповідає заступник голови облдержадміністрації Григорій Омельяненко.
Організатори припускали, що найболючішим буде питання про поділ землі. Й були вкрай здивовані, коли поділ пройшов тихо, організовано - без суперечок і обопільних претензій. А ось при поділі техніки суперечки, певна річ, були. Це й зрозуміло: вона потрібна всім, а ступінь її спрацьованості перейшов уже всі межі.
Про це й про багато іншого говорили 2 липня в Донецьку учасники всеукраїнської наради-семінару з питань реформування земельних і майнових відносин в агропромисловому комплексі. До Донбасу приїхали працівники державних органів влади, обласних адміністрацій з усіх регіонів України, а також представники міжнародних організацій, які займаються розробкою різних шляхів реформування сільського господарства. Міністр сільського господарства й продовольства Михайло Зубець повідомив, що в країні розробляють 48 таких проектів, і, оскільки донецька модель дала багато позитивних результатів, потрібно уважно проаналізувати можливість виконання деяких її елементів і в інших областях України. При цьому не має бути сліпого копіювання - потрібен розумний та раціональний підхід.
У реформованих селах Донеччини було проведено експертне опитування. Відповідаючи на запитання "Чи була потреба в реорганізації вашого КСП?", 20% опитаних не визначилися, 16 - заперечували її необхідність, 64% заявили, що така потреба була. Відповіді на запитання "Чи відчули ви себе власником вашого підприємства після реорганізації?" розподілилися так: 8% - не визначилися, 15 - "Ні, я власником не став", 77% - "Так, я один з власників".
- Коли ми запитуємо, чи потрібні в Україні реформи на селі, спочатку треба подивитися, як господарюють на землі в розвинутих державах, як це роблять наші сусіди. Всі подібні процеси Східна Європа вже пройшла. Росія дуже сильно нарощує темпи своїх реформ. Багато областей там уже самостійно провадять подібні проекти, - розповідає заступник керівника проекту приватизації й реорганізації КСП в Україні, співробітник Всесвітнього банку Дмитро Коник.
На думку Д. Коника, "пілотні" господарства в Донецькій області мають сьогодні показники набагато кращі, аніж нереорганізовані КСП. Можна упевнено казати про зростання рентабельності підприємств, про нове ставлення людей до землі, продукції. Змінюється ментальність - змінюється й базис села. Воно стає більш підготованим до ринку.
Звісно, на шляху реформування КСП існує ряд об'єктивних труднощів. Насамперед, це певний консерватизм селянина. Він значно меншою мірою схильний до будь-яких реформ, ніж мешканець міста. Але цю перешкоду можна подолати. Проект передбачає інтенсивну інформаційну роботу. Тож недовіра скоро минає і з'являється інтерес.
- Ми пишаємося тим, що модель приватизації землі й реорганізації КСП, яка апробована на донецькій землі, викликала зацікавленість в інших регіонах країни й вже перетнула кордони області, - наголосив губернатор Донецької області Віктор Янукович.
Що ж, побажаемо українському селянину зробити все для того, щоб стати справжнім господарем на своїй землі.
