"Палиці в колеса" міжнародних автоперевезень

Хороша ця справа - міжнародні перевезення вантажів: прибуткова, та й попит завжди великий! Тим більше за умов спаду виробництва в країні й збитковості перевезень пасажирів. А якщо ще врахувати транзитні можливості України, то міжнародні автомобільні перевезення вантажів мають бути "золотим дном" і для транспортної галузі, й для економіки країни. Але... Не все так гладенько, як хотілося б. Усілякі перешкоди й проблеми, що виникають не завжди за вини транспортників, постійно "встромляють палиці в колеса" стабільному розвиткові цього виду перевезень.

Починається все з декларування транзитних вантажів. Митні збори становлять $20 за одну митну декларацію. Брокерські ж фірми беруть до $70 за оформлення такої декларації. Так, на пункті пропуску "Магістральний" (Харківська область) спільне українсько-французьке підприємство "АДС-авто" бере 90 грн. за оформлення декларації, брокерська фірма "Броксервіс" (Луганська область) - 112 грн. Державна митна служба ніяк не упорядкує розмір платежів за оформлення документів. А може, просто не хоче?

Далі, щоб проїхати територією прикордонних областей, перевізнику треба сплатити збір місцевим органам влади. Місцеві збори стягуються з іноземних перевізників без урахування раніше укладених договорів, за якими українські й іноземні перевізники взаємно звільнені від оплати проїзду територією країн договірних сторін. Звичайно, всім треба якось поповнювати свій бюджет, але ж не за рахунок підриву іміджу своєї країни. Адже це ускладнює розвиток співробітництва України з іншими країнами в сфері автомобільних перевезень і викликає негативну реакцію компетентних органів іноземних держав. До Міністерства транспорту й Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України звертаються іноземні посольства з проханням скасувати ці види зборів і утримуватися в майбутньому від установлення регіональних та місцевих податків без взаємних консультацій. Адже введення таких зборів призводить до того, що іноземні автоперевізники взагалі об'їжджають територію України. А вжиття відповідних заходів в Росії, Білорусі, Молдові й інших країнах може змусити українських автоперевізників відмовитися від виконання міжнародних перевезень як нерентабельних.

Усілякі збори в портах і на залізниці є основним чинником зменщення експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів через Україну. Не обминули вони й автомобільні перевезення. Так, водій має платити за екологічний контроль у пунктах пропуску через кордон України, а плата становить 5 грн. 10 коп. за один автомобіль без вантажу й 40-50 грн. - за автомобіль з вантажем. Крім того, треба платити за фітосанітарний сертифікат (видається державними органами для карантину й захисту рослин країни-експортера), карантинний дозвіл на імпорт (транзит) - 13 грн. за огляд порожнього автомобіля. Якщо скласти всі збори, то вони сягнуть плати за виконання основної діяльності - надання послуг під час перевезення, у зв'язку з чим самі перевезення й стають нерентабельними. Численні звернення Міністерства транспорту й автомобільного департаменту до Кабміну з цього приводу виявилися безрезультатними.

Торік уряд України знизив митний збір на ввезення автотранспортних засобів іноземного виробництва з 10 до 5%, напівпричепів - з 10 до 1%. Проте вже в січні 1997 р. було встановлено обов'язкову оплату ПДВ при їх ввезенні. Тепер українському перевізнику потрібно сплатити 26% від загальної вартості автотранспортних засобів. Але якщо в Україні не налагоджено виробництво автотранспортних засобів, які придатні для міжнародних перевезень вантажів, то чи є сенс вводити ПДВ? Це питання Міністерство транспорту адресує Кабміну.

Для зручності й швидкості оформлення документів на прикордонних переходах зараз уведено в дію автопорти. В автопорту "Чоп" вартість послуг спочатку становила 20 грн., а тепер досягла 50 грн. Подорожчання викликало адекватні заходи в сусідній Угорщині: там вартість стоянки на терміналі "Захонь" зросла з 1500 до 2000 форинтів, аналогічні збори введено на пункті "Редичі" (кордон Угорщини й Словенії). Якщо врахувати, що вартість стоянки на терміналах у Словенії (Долговаз, Сежана, Нова Горіца) становить DM 10-13, в Італії - 10 тис. лір (DM 10) (тобто в цих країнах вартість послуг сягне рівня автопорту "Чоп"), то вантажні автоперевезення в Італію стануть збитковими для українських перевізників. Щоправда, є надія, що Закарпатська облдержадміністрація все ж таки знизить тарифи за послуги цього автопорту.

Таких проблем у міжнародних перевезеннях достатньо, й вирішувати їх треба оперативно, щоб не втратити авторитет на ринку транспортних послуг. Віриться, що спільними зусиллями автомобілісти розв'яжуть хоча б частину проблем.