«Ненормативне» питання

НБУ змилувався і прийшов на виручку українським банкам, які опинилися в біді у зв’язку з різким зростанням курсу євро. Голова Нацбанку Сергій Тігіпко заявив про готовність уже найближчим часом спростити процедуру збільшення статутного капіталу українськими банками. Річ у тім, що, згідно з чинним законодавством, мінімальний капітал банку повинен становити не менше трьох мільйонів євро для регіональних банків і не менше п’яти мільйонів — для міжрегіональних. Протягом минулого року євро по відношенню до гривні подорожчав більше ніж на 20%. У результаті відразу дев’ять українських банків не змогли виконати мінімальний норматив і виявилися під загрозою втрати ліцензії.

Повний перелік потерпілої «дев’ятки» ми не наводимо з етичних причин. Усе-таки в цих структур є клієнти, і вони (банки) ще мають шанси оздоровитися. Тим більше, що глава НБУ Сергій Тігіпко запевняє, що санкції до порушників поки що не застосовуватимуть.

Опинившись у делікатній ситуації через невиконання показника нормативного капіталу, «дев’ятка» зіткнулася з новою проблемою. Процедура збільшення статутного капіталу в Україні вельми громіздка і займає до дев’яти місяців. Йдеться про проведення додаткової емісії акцій, із відповідними змінами в реєстрі, реєстрація яких для банків має свої особливості. Саме про намір вирішити цю проблему заявив Сергій Тігіпко. Поки що він завагався з відповіддю, яким саме чином буде спрощено процедуру і як швидко банки зможуть нарощувати капітал після її модернізації.

Проте самих банкірів така поступка зі сторони НБУ не задовольнила. Асоціація українських банків зажадала від Нацбанку відмовитися від використання курсу євро при оцінці капіталізації і прив’язати цей показник до національної валюти. «Сьогодні кажуть, що поки не застосовуватимуть санкції, але дрібні банки залишаються під дамокловим мечем. А якщо Нацбанк передумає і вирішить санкції застосувати? Цю проблему слід вирішити по-іншому», — говорить заступник президента АУБ Антоніна Паламарчук. На її погляд, використання курсу євро при оцінці капіталу банків було доцільне за часів економічної нестабільності. Але впродовж останніх трьох років курс гривні до долара стабільний. А саме на долар припадає понад 70% зовнішньоторговельних операцій українських підприємств.

Сергій Тігіпко ідею переведення вимог до мінімального капіталу банків із євро у гривні поки що сприймає без особливого ентузіазму. При цьому він згадує про стратегічний напрям політики України на євроінтеграцію і неприпустимість кроку назад. «Українська банківська система повинна вже сьогодні думати про перспективу членства нашої країни в ЄС, навіть якщо ця перспектива не буде актуальною протягом найближчих 5 — 7 років», — говорить глава НБУ. Відзначимо, що сусідня Польща справді задовго до офіційної згоди Брюсселя про приєднання до ЄС перевела більшість вимог до фінансової стабільності банків на євро, і це полегшило процес інтеграції всієї економіки.

Утім, перспектива членства України в Євросоюзі поки що дуже далека, а курс євро по відношенню до долара та гривні змінюється з причин, які ще більш далекі від нашої країни. А це означає, що для вітчизняних банків справді зберігається ризик невиконання мінімальних нормативів через незалежні від них причини. Зрештою, в наш нестабільний час не виключений сценарій, згідно з яким курс євро по відношенню до гривні досягне астрономічних висот, і Україна виявиться перед загрозою цілої серії банкрутств банків. Навряд чи така картина сподобається Нацбанку.

АУБ і НБУ створили робочу групу, яка розробить проект вирішення цієї проблеми вже до кінця січня. Не виключено, що в результаті компроміс буде вельми несподіваним. Наприклад, банки отримають можливість орієнтуватися на мінімальний норматив із капіталу, використовуючи курс євро піврічної давності. А загалом можна констатувати, що ідея нарощування капіталізації української банківської системи адміністративними методами провалилася.

Очевидно, що НБУ ніколи не наважиться застосувати санкції за невиконання нормативу з капіталу, оскільки за кожним із дрібних банків стоїть регіональна промислово-фінансова група, яка має «дах» в Верховній Раді. А в парламенті знаходиться дуже багато законопроектів, у проходженні яких вельми зацікавлений НБУ.