«Морський старт» триватиме, якщо не буде ніяких політичних інтриг»

Причиною аварії українсько-російського ракетоносія «Зеніт-3SL» з американським супутником зв’язку Intelsat-27 на борту, що сталася 1 лютого над водами Тихого океану, міг стати збій у роботі агрегату, розробленого на Дніпропетровському КБ «Південний» і виготовленого на ПО «Південмаш». Про це говорять російські фахівці, які вивчали обставини аварії «Sea Launch». До речі, за всю історію проекту це вже третя катастрофа.

«Усе крутиться зараз довкола блоку бортового джерела потужності (БДП) першого рівня (керує напрямом ракети — управляє соплами і вектором тяги. — Ред.). А от що вплинуло на його роботу, який саме агрегат відмовив — зараз встановлюємо», — сказав голова Російської ракетно-космічної корпорації «Енергія» ім. Корольова Віталій ЛОПОТА. За його словами, нині триває аналіз роботи системи вузлів ракетоносія, технічної документації з її виготовлення, можливих причин відмови БДП. «Наше завдання — виявити конкретну причину аварії, розробити і реалізувати заходи з виключення відмов, щоб продовжити пуски ракетоносія «Зеніт» і мінімізувати їх затримки», — сказав він. При цьому Лопота поспішив «відхреститися» від можливої провини за причини аварії. «Двигун першого рівня, виготовлений російським НВО «Енергомаш», «в аварії точно не винен», — підкреслив голова РКК «Енергія».

У КБ «Південне», яке розробляло «Зеніт-3SL», із заявами не поспішають. Як повідомив керівник прес-служби організації Юрій Мошненко, остаточні висновки робити надто рано. «Наше завдання — визначити точну причину, щоб вона не вплинула на подальші старти», — сказав він.

Тим часом, за повідомленнями ЗМІ, на космодромі «Байконур» призупинено вивантаження блоків ракети-носія «Зеніт-3SLБ». Її запуск за паралельною програмою «Наземний старт» було заплановано на нинішнє літо. Блоки доставлено до Казахстану із заводу-виробника ПО «Південмаш». Тепер не виключено, що їх доведеться повертати до Дніпропетровська для додаткових досліджень.

Серед уїдливих коментарів, що з’явились у світовій пресі, були й такі: росіяни й українці відправили американський супутник досліджувати морські глибини. Слід визнати, що для іронії були підстави. Останнім часом у російській космонавтиці почалася ціла смуга аварійних пусків. Не обійшла стороною ця біда і програму «Sea Launch» — 30 січня 2007 року ракета «Зеніт-3SL» вибухнула на самому початку зльоту, сильно пошкодивши плавучий космодром. Після цього «Sea Launch» заявила про своє банкрутство. «Переформатувати» проект узялися росіяни. Якщо раніше основним акціонером компанії з початковою вартістю в $3,5 млрд була американська корпорація «Boeing», що забезпечує загальне керівництво і фінансування (40 % капіталу). Інші акціонери мали менші пакети: російська РКК «Енергія» (25 %), українські КБ «Південне» (5 %) і ПО «Південмаш» (10 %), а також норвезька суднобудівельна компанія «Aker Kv?rner» (20 %). То наприкінці липня 2010 року, за рішенням суду, кіпрська «Energia Overseas Limited«(EOL), що є дочірньою компанією корпорації «Енергія», отримала 95 % акцій консорціуму, «Boeing» — 3 % і «Aker Solutions» — 2 %. Українські КБ «Південне» і «Південмаш» вимушені були вийти зі складу акціонерів. На додачу до всього компанія «Boeing» намагається отримати з українського боку відшкодування своїх витрат на суму 133,4 мільйона доларів. Запуски за «оновленою» програмою «Морський старт» відновились у вересні 2011 року. Минулого року з плавучої платформи вдало стартували три носії. І ось нова невдача — цього разу виправдовуватися, можливо, доведеться українській стороні, що не дивно, адже проблеми, які наростають у ракетобудуванні двох країн, — старіння технологій, обладнання і кадрів, практично аналогічні. Російський «господар» проекту, голова РКК «Енергія» Лопота, висловлює надію, що аварія «Зеніту» обійдеться з мінімальними витратами. «Якщо вдасться швидко розібратися, то не припинятимемо пуски. Важливо, щоб не лише ми самі розібралися — треба, щоб ще замовники в це повірили», — заявив він.

Водночас директор Дніпропетровської філії Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Шевцов стверджує, що навіть якщо підтвердиться провина українських виробників у несправності, це навряд чи позначиться на загальному проекті. «Н1(радянська ракета, розроблена для польотів на Місяць. — Ред.) чотири рази аварійно падала, поки проект не закрили 1974 року. А у нас 32 пуски майже поспіль безвідмовних. Проект «Морський старт» триватиме, якщо, звісно, не буде ніяких політичних інтриг», — підсумував експерт.