Дизель без нафти

Фінляндія першою у світі розробила національні стратегію переходу до економіки «замкнутого циклу», так званої «циркулярної економіки».

Уряд країни поставив за мету до 2025 року зробити Фінляндію лідером у сфері біоекономіки і циркулярної економіки, забезпечивши сталий розвито к країни і високий рівень якості життя її мешканців. Основний принцип стратегії — формування нового світогляду — у політиків, державних інституцій, вчених та компаній.

«В якому стані ми залишимо нашу плану для наступного покоління?» — виклик над яким працює всесвітньо відома енергетична компанія фінського походження — Neste. У межах прес-туру, організатором якого виступило Міністерство закордонних справ Фінляндії, кореспондент «Дня» відвідав офіс компанії та поспілкувався з її керівництвом. Прикметний факт: попри те, що у квітні 2017 року керівництво Державного агентства з питань енергоефективності відвідало завод, де, за словами очільника держагентства Сергія САВЧУКА, провело плідні ділові переговори, — фінський офіс про перспективи виходу на український ринок говорить чітке «ні». Принаймні в найближчому майбутньому.

Neste — провідне фінське підприємство з переробки нафти і поновлюваних ресурсів, світовий лідер з торгівлі альтернативним дизельним пальним з виробничою потужністю понад 2 мільйони тонн пального на рік. 2017 року підприємство посіло друге місце у світовому індексі довгостроковості Dow Jones. А доходи Neste 2017 року склали 13 мільярдів євро. При чому 51% прибутку, як видно на графіку до статті, принесли компанії саме відновлювальні джерела енергії.

Із 2008 року компанія продає на свої заправках у Фінляндії 100% біодизель.

«Ми розробили Neste MY Renewable Diesel — низьковуглецеве біопаливо, щоб допомогти нашим клієнтам знизити свій викид вуглецю», — зазначають у компанії.

У Neste MY Renewable Diesel немає нафти. Пальне на 100% виготовляється з відновлювальних джерела, таких як відпрацьована соняшникова олія, відходи рибного господарства, тощо.

Водночас, запевняють у компанії, Neste MY Renewable Diesel не лише повністю сумісний з існуючими на сьогодні дизелями, а й позитивно впливає на двигун автомобіля.

«Оскільки Neste MY Renewable Diesel повністю сумісний з наявною паливною інфраструктурою, додаткові інвестиції виробників автівок у пристосування двигунів не потрібні. Продуктивність палива також відмінна в холодну погоду»,          — зазначають у компанії.

Відзначимо, що європейський дизельний стандарт (EN590) обмежує вміст біодизеля у пальному до 7%. І багато виробників двигунів не рекомендують використовувати звичайні біодизель FAME типу, боячись можливих пошкоджень двигуна. Водночас стандарт ASTM D976 у США і стандарт CAN/CGSB 3.517 у Канаді дозволяють використовувати 100% Neste MY відновлюваного дизелю.

ПЛАСТИКОВЕ СМІТТЯ ПЕРЕТВОРЯТЬ НА РЕСУРС

У серпні цього року компанія заявила про новий стратегічний напрямок розвитку бізнесу. Neste вивчає можливості використання пластмасових відходів як сировини для переробки на органічне паливо в майбутньому.

Мета проекту — вже 2019 року розпочати роботу над пробним виробництвом у промислових масштабах. Мета ж усієї компанії полягає в тому, щоб до 2030 року досягти щорічного обсягу переробки пластмасових відходів у розмірі мільйона тонн.

«Neste займає друге місце серед найбільш екологічно відповідальних підприємств у світі. Уже зараз ми є найбільшим світовим виробником поновлюваного дизельного палива, використовуючи у виробництві відходи і залишки. Наша мета — стати лідером у галузі низьковуглецевої переробки і підтримати створення економіки замкненого циклу, або циркулярної економіки, завдяки впровадженню інноваційних рішень у сфері переробки пластмасових відходів», — зазначив віце-президент Neste з питань бізнесу у галузі нафтопродуктів Матті ЛЕХМУС.

Він зазначив, що компанія сьогодні перебуває на унікальних стартових позиціях, завдяки «ґрунтовній базі знань у сфері дослідження сировини і її первинної обробки».

Використання пластмасових відходів як сировини сприяє ефективному витрачанню матеріалів, зменшує залежність від нафти, а також вуглецевий слід, тобто викиди в перерахунку на CO2 (carbon footprint). У Європі кінцеві споживачі щорічно створюють близько 27       млн тонн пластмасових відходів. Лише близько треті цієї кількості на сьогодні збирають задля переробки.

У січні 2018 року Євросоюз опублікував стратегію щодо обороту пластмаси в економіці. Одна з її цілей — до 2030 року збільшити переробку пластмаси і повторне використання пластмасової тари.

Сукупність правових актів ЄС щодо відходів передбачає зміну мети переробки — переробка пластмасової тари має бути підвищена до 50% від її кількості в 2025 році, і до 55% — в 2030-му.

«Щоб досягти амбітних цілей Євросоюзу з переробки пластмаси, до правил ЄС потрібно включити як хімічну, так і механічну переробку»,    — вважає Матті Лехмус.

Під хімічною переробкою йдеться про використання пластмасових відходів як сировини в переробці і нафтохімії, в результаті чого вони перетворюються в такі кінцеві продукти, як паливо, хімікалії і нові пластмасові вироби. Хімічна переробка може створити нові способи перероблення пластмасових відходів, доповнюючи традиційні механічні методи, завдяки чому з’являться високоякісні кінцеві продукти, вважає Лехмус.

ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ

В Україні зараз гостро стоїть питання поліпшення енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики. Головне завдання — знизити залежність не лише від газу, але й від нафтопродуктів. З огляду на те, що Україна має значний потенціал в аграрному секторі, виробництво біопалива в країні має хороші перспективи.

Під час, вищезгаданої зустрічі в квітні 2017 року, зустрічі представники компанії «NESTE» презентували свою діяльність, зазначивши, що займають лідируючу позицію на світовому ринку рідкого біопалива. Щорічний обсяг виробленого альтернативного палива складає понад 2 млн тонн. У планах — збільшити ці показники до 2,6 млн тонн на рік. Виробничі потужності розташовані у трьох містах: Порво (Фінляндія), Роттердам (Нідерланди) та Сінгапур. Важливо, що на заводах використовуються різноманітні ресурси — відходи як харчової промисловості, так і сільського господарства.

З особливостями виробництва рідкого біопалива українська делегація мала змогу ознайомитися особисто, відвідавши завод з виробництва біодизелю в м. Порво.

Під час візиту голова Агентства розповів фінській стороні і про колосальні можливості встановлення подібних потужностей із виробництва рідкого біопалива в Україні. Також він зауважив, що на законодавчому рівні планується встановити вимоги щодо обов’язкового вмісту біокомпонентів у загальному обсязі реалізованого моторного палива. Відповідний законопроект уже розроблено Держенергоефективності.

Сергій Савчук також нагадав про затверджений в Україні Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, відповідно до якого 2020 року потреба в рідкому біопаливі становитиме близько 430 тисяч тонн.