Чи будуть нові афери в будівництві?

Голова Київської міськадміністрації Олександр Омельченко заявив у понеділок, що після засідання комісії з перевірки діяльності компанії «Еліта- Центр», будуть вироблені конкретні пропозиції про створення соціального фонду захисту всіх потерпілих. За його словами, головними виконавцями у вирішенні цього питання виступить Головкиївміськбуд і банк «Аркада», житлово-комунальне управління Київської міськради під керівництвом Михайла Голиці, а також банк «Хрещатик».

Тож скандал навколо київської «будівельної піраміди», усупереч розпочатому політичному галасу, поступово входить у більш-менш конструктивне русло. Проміжним кроком до цього стало затримання наприкінці минулого тижня за підозрою в шахрайстві генерального директора фінансово-будівельної компанії «Еліта- центр» Ігоря Циганка.

У ситуації, коли свої гроші втратили кілька тисяч вкладників, і ніхто не може гарантувати іншим приватним інвесторам, що подібне не повториться з ними, серйозна загроза нависає над будівельною галуззю загалом. І завдання влади — не допустити цього. «У нас є певні схеми щодо створення інвестиційного фонду, над якими зараз працюємо з погляду адаптації до чинного законодавства, щоб ми могли через цей фонд профінансувати будівництво житла, добудування тих будинків, які можна добудувати для цих людей», — заявив заступник глави Київської міськадміністрації Валерій Борисов. За його словами, до правління цього фонду обов’язково ввійдуть представники київської міської влади, а також компанії («Київміськбуд», «Житлоінвест», ТММ), що мають хорошу репутацію.

Державні чиновники за компенсації особливо не ратували, зате пропонували ринку гарантії від подібних бід. Як уже писав «День», Міністерство будівництва запропонувало створити державний реєстр інвестиційних угод і розширити свої функції в частині контролю за будівництвом житла — дозвільний ордер видаватиме саме це відомство. Крім того, міністр будівництва Павло Качур вважає, що продаж земельних ділянок має бути виключно аукціонним, а інвестування може починатися тільки після отримання дозволу на будівництво.

Мінбуд також вирішив звернутися до ринку, щоб вислухати всі пропозиції практиків і експертів. Отримано безліч думок і порад. Як заявив керівник консорціуму «Українське будівництво» Андрій Заїка, «якщо зараз не змінити законодавства, на ринку будівництва виникне системна криза», що здатна викликати серйозні проблеми для держави, оскільки «в галузі задіяні 10% від працездатного населення». Підтримуючи Мінбуд у частині заборони операцій із «віртуальною» нерухомістю до отримання дозволу на забудову, консорціум пропонує продавати ділянки з уже узгодженими типовими проектами і за це передавати місту до 50% збудованих квартир. «Я розумію, що рубаю гілку, на якій сидить більшість забудовників», — зазначив Заїка і додав, що «таким чином можна буде зменшити житлову чергу та знизити вартість квартир».

Усі експерти впевнені в тому, що забезпечити ринок можна, лише створивши дуже жорстку вертикаль. Як зазначив начальник інспекції національного архітектурного контролю України при Міністерстві будівництва Олександр Бондаренко, треба створити Держбуднагляд і збільшити розміри штрафів для «незаконних будівельників». Адже нинішні штрафи за незаконну забудову в розмірі 170 гривень малоефективні. Крім того, за його словами, треба перебудувати систему отримання дозволів, де зараз панує рідкісне безладдя. Цю думку підтримав і Заїка, який сказав, що на вторинному ринку від повторного продажу страхує БТІ, а на первинному такого органу контролю немає. Якби на кожну квартиру треба було б видавати реєстровий документ, що засвідчує право володіння, то продавати по два або три рази було б неможливо.

Підтримуючи думку ринку про ветхість вітчизняного будівельного законодавства, Мінбуд уже розробив законопроект, що регулює відносини забудовника, інвестора та держави. Як розповів заступник міністра будівництва Юрій Казмирук, зараз процедура отримання земельної ділянки надзвичайно ускладнена: інвестору треба пройти 25-35 організацій, причому не один раз, здійснити 109 технічних дій протягом двох-трьох років, а тільки після цього отримати на руки дозвіл на будівництво. Ненабагато менше часу займе розробка документації й експертиза. Звісна річ, що тут варто задатися запитанням: а коли ж, власне, будівельна компанія отримає прибуток? За словами Казмирука, щоб відповідь на це запитання була не дуже трагічною, розроблені поправки до 23-х законодавчих актів, що може суттєво спростити процедуру оформлення документації. Для цього планується також відкрити горезвісне єдине вікно, де підприємець міг би без тяганини та швидко отримати всі дозволи. Пропонується звільнити від експертизи найпростіші об’єкти, а-ля приватний гараж. Хорошою, але не зовсім реальною справою здається намір знизити обсяги відрахувань на розвиток інфраструктури й інженерних мереж. На думку Казмирука, всі ці заходи дозволять збільшити цього року обсяги будівництва на 30%, а отже, знизити вартість квартир.

Утім, як зазначає президент холдингової компанії «Київміськбуд» Володимир Поляченко, всі ці заходи не будуть нічого коштувати, якщо будівництво дозволятимуть усім підряд. На його думку, коли якась нова компанія приходить за дозволом на будівництво, вона повинна показати документи, що засвідчують наявність грошей, нормальної кредитної історії, договори з кваліфікованою та сертифікованою компанією-підрядчиком. Тільки після такого своєрідного іспиту їй можна видавати дозвіл. Це, на думку Поляченка, дозволить уберегтися і від нових будівельних пірамід, і від довгобудів, і від перепродажу втридорога земельних ділянок.