Анатолій ПРИСЯЖНЮК: Третина виданих 2009 року на Київщині земельних актів — фальшивка...
На країну чекають великі торги... Ще перед канікулами народні обранці пообіцяли восени оперативно прийняти законопроект «Про ринок земель». Тож старт земельних торгів не за горами, і, за прогнозами експертів, розпочнеться він із найпривабливіших аграрних регіонів. Київська область — одна з найперших у цьому списку. І хоч де-юре продавати землі сільгосппризначення сьогодні заборонено, проте право власності на чималу кількість київських ділянок викликає багато запитань, що залишаються без відповіді. Як вирішується земельна дилема в Київському регіоні, в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів голова Київської обласної державної адміністраціі (КОДА) Анатолій ПРИСЯЖНЮК.
— Призначаючи вас на посаду губернатора, глава держави побажав швидко навести лад у земельних питаннях області. То що сьогодні вже зроблено?
— Головне — що за ці півтора року не допустив жодного земельного скандалу. Хоча мої підлеглі й намагалися діяти не завжди в рамках закону. Через це за півроку в Київській області відкрито понад 50 кримінальних справ проти чиновників, які працювали на керівних посадах, зокрема й проти тих, хто працює й у моїй команді. Якщо людина своїми діями дискредитує владу, державу, вона повинна відповідати без огляду на партійну належність. Одразу після призначення довелося розгрібати земельні проблеми, які накопичувалися десятиліттями. Їх дуже багато — десятки тисяч. Чому так сталося? Недосконалість законів і нестиковка окремих пунктів законодавчої бази давала можливість нарощувати земельні зловживання. Попрацювавши кілька тижнів із земельною документацією одразу після призначення, в мене виникло питання: чому в Бориспільському, Обухівському та Броварському районах видавалися земельні акти на студентів із Черкас, Харкова та Одеси? Коли за поясненнями звернувся до тодішнього прокурора області Гордетського, той відповів, що за законом кожен громадянин України може взяти землю у будь-якому куточку країни. Все правильно, але чому жителі Київщини, живучи у себе в області, не могли скористатися цим правом десятиліттями. Адже кожен житель області має право на свій земельний наділ. Тож ззовні все законно, але всі розуміють, що до такого механізму передачі землі є багато запитань. Після цього було порушено питання про взаємодію Генпрокуратури в земельних питаннях з областю.
— І які результати цієї взаємодії? Скільки земель повернуто у власність громади області?
— 2010 року порушено понад 100, а цього року — понад 50 кримінальних справ. За рішеннями судів у цих справах, області вже повернули 3,5 тисячі га. І цей процес триває. Паралельно минулого року провели переоцінку вартості в Київській області: вартість 1 га землі в середньому зросла на 15—20%. Тому земельним спекулянтам стало фінансово накладно тримати багато землі, не обробляючи її. Торік за рахунок переоцінки вартості землі більш як 10 тисяч га вдалося повернути області.
«2011 РОКУ ОБЛАСТІ ПОВЕРНУТЬ ДВІ-ТРИ ТИСЯЧІ ГЕКТАРІВ ЗЕМЛІ»
— Ви хочете сказати, що земельні спекулянти починають відмовлятися від ласої київської землі? Скільки ще га землі, за вашими підрахунками, повернеться у розпорядження обласної влади?
— Київська земля — справді цінний товар. Але ажіотажний попит, який був раніше, сьогодні спав. Ринок перенасичений пропозиціями з продажу київської землі, бо спекулянти почали її позбуватися. І ті, хто купував цю землю за 50 тисяч доларів за сотку, сьогодні не можуть її продати й за 5 тисяч доларів. Платоспроможних покупців немає.
Тепер стосовно повернення. 2011 року за рахунок ревізій та порушених кримінальних справ гарантовано повернемо дві-три тисячі га землі. І це — не межа.
— Ваша оцінка — скільки в області незаконно привласнених земель?
— Цього ніхто точно не скаже. Таких підрахунків не проводили, бо багато земель знайшло нових господарів цілком законним порядком, відповідно до чинного законодавства.
Але, щоб розуміти масштаби явища земельного дерибан, наведу один приклад. 2009 року в Київській області видали близько 40 тисяч фальшивих земельних актів. І це при тому, що всього в рік видавалося 120 тисяч актів. Тобто третина виданих 2009 року на Київщині земельних актів — фальшивка.
— Як просувається сьогодні видача земельних актів?
— 2010 року видано 140 тисяч актів на земельні ділянки. Отримати свої наділи мають ще 220 тисяч осіб. При цьому зараз дано доручення за два-три місяці видати державні акти на землю соціально незахищеним верствам населення. У Київському регіоні таких близько 50 тисяч осіб.
— Як ви особисто ставитеся до запропонованого варіанта земельної реформи? І чи відрізняється ця думка від позиції селян Київщини?
— Зауваження до прийнятого в першому читанні законопроекту «Про ринок земель» є, й незабаром передамо їх розробникам документа. По-перше, документом пропонується надати Держкомзему право передачі земель сільськогосподарського призначення. Я проти. Це йде врозріз із заявленою Президентом позицією про розширення керівних функцій місцевої влади. Сільськогосподарськими угіддями повинна опікуватися місцева влада. По-друге, має бути жорсткий порядок використання і обслуговування таких земель. Сьогодні багато сільськогосподарських земель простоює. Цього не має бути. Якщо землі не засіваються, то власник повинен платити пеню або розривати договір із поганим орендатором. І по-третє, — дотримання порядку сівозміни.
— Після відкриття ринку сільгоспугідь з 2012 року на Київську область чекають великі земельні торги. З огляду на це, чи будете стримувати продаж земель селянами, доки на ринку складеться вигідна ціна?
— Я не агітуватиму селян притримувати землю. Мені як керівнику області вигідно, щоб якнайскоріше знайшовся ефективний господар, який оброблятиме землю й розвиватиме регіон.
— Із самого початку призначення позиціонуєте себе як інвестиційний губернатор: в області вже відбулося два міжнародні інвестиційні форуми, нещодавно завершився один із етапів «Формули-1» на воді. Інвестиційна реклама для регіону — це добре, але тільки її недостатньо. Чим ще «братимете» інвестора?
— Гарантією того, що його власність не відберуть; спрощенням процедур підготовки інвестиційного проекту, його експертизи та втілення в життя. До кінця 2011 року в Київський регіон надійде півмільярда доларів інвестицій.
— А будете українських олігархів (наприклад, Ахметова, Фірташа та інших) заманювати працювати в область?
— У Київській області вже працює Олег Бахматюк, який зацікавлений у розширенні своєї діяльності. Є зацікавленість у веденні аграрного господарства з боку Дмитра Фірташа. З Юрієм Косюком сьогодні ведемо перемовини про будівництво ще одного птахокомплексу в Миронівському районі.
— Які масштаби земельних апетитів українських олігархів на Київщині?
— У певній мірі ринок землі на Київщині вже сформувався. Сьогодні не має вільних земель, щоб виділити їх одному з олігархів. Розширювати свою присутність вони можуть, вкладаючи гроші через покупку землі після відкриття ринку, або ж — орендуючи земельні паї.
— Якою бачите інвестиційну модель Київщини в перспективі?
— У моєму розумінні, Київщина — здебільшого аграрний, а не промисловий регіон. Хоча сьогодні в області вже запроектовано будівництво гідроелектростанції в Богуславському районі та електростанції — в Іванківському та Броварському районах. Розпочалося спорудження заводу з виробництва пилетів з торфу. Будуються зернові елеватори.
До кінця 2011 року в експлуатацію здадуть ще близько десяти овочесховищ. Це теж інвестиції, хоч і об’ємом в 10 мільйонів доларів кожний. До речі, я більше задоволений такими дрібними інвестиціями, бо вони ідуть у малі села та містечка.
— Розкажіть про взаємодію з головою КМДА Олександром Поповим: хто з вас двох головніший, коли мова йде про перерозподіл землі на користь Києва, який сьогодні «задихається» у своїх межах?
— Головного немає, бо кожен із нас вболіває один — за інтереси Києва, інший — Київської області. І це цілком закономірно. Із Олександром Павловичем у мене хороші, дружні стосунки. Знаю його ще з міста Комсомольська, коли він був мером. У той час я працював начальником міліції Полтавської області. А тепер от довелося знову працювати разом. Але, звісно, не всі питання легко вирішуються. Зокрема, сьогодні спірне питання — про використання території поблизу села Коцюбинське.
«МОЖЕМО ДАТИ КИЄВУ ДВІ ТИСЯЧІ ГЕКТАРІВ НА РОЗШИРЕННЯ»
— Чи досягнуто компромісу про розширення меж Києва за рахунок територій Київської області?
— Ні. Сьогодні тривають перемовини. Зі свого боку Київська обласна адміністрація готова піти на компроміс і поступитися Києву територіями на острові Великий, Ольжин, Дикий, де столична влада хоче пробурити свердловини для водозабору, щоб постачати воду киянам і жителям області. Але натомість ми хочемо, щоб частина спірних територій довкола Коцюбинського відійшла місту Ірпеню, яке також потребує розширення своїх меж. Загалом Київська область може дати Києву дві тисячі га на розширення, в обмін на територіальні поступки. Але, звісно, остаточний перелік території під розширення Києва визначатиметься і затверджуватиметься обласною радою.
Очевидно, що розбудова Києва проводилася неправильно. Коли заїжджаєш у Відень, то бачиш, що за містом більший рух, ніж в його центрі. Це тому, що всі офіси, логістика, бізнес-центри розташовані на околицях. У Києві — навпаки. Тому сьогодні в районі Фастова розпочалось облаштування ділянки в 150 га під промислову зону, куди можна виносити виробництво з міста. Я готовий дати місту інфраструктуру, підвести газ, електроенергію, тепло, каналізацію, щоб з центру столиці винесли промисловість.
— Яка реакція столичної влади? Список об’єктів для перенесення вже є?
— Реакція нормальна. Однак назвати перелік об’єктів поки що не готовий, бо діалог з цього питанні ще тільки розпочався.
— Що ще планується зробити в рамках програми співпраці з Києвом?
— Йде мова про будівництво коштом інвесторів чотирьох сміттєпереробних заводів. На будівництво одного такого потрібно 100 мільйонів доларів. Перший крок у цьому напрямі вже зроблено: американсько-ізраїльська компанія в Підгірцях на сміттєвому полігоні пробурила дві свердловини, через які добуватиме метан і вироблятиме енергію. Сьогодні цей проект у стадії підготовки відповідної документації.
— Вже відведено ділянки для побудови доступного житла, як того вимагав Президент?
— Такі ділянки відвели в десяти районах: зокрема, Бориспільському, Вишгородському, Броварському, Васильківському, Білоцерківському та інших.
— Коли почнеться будівництво?
— Ділянки є, але будівництво почнеться не раніше 2012 року. Оскільки житло пільгове, то програма фінансуватиметься з центрального бюджету. На 2012 рік проситиму Кабмін виділити мільярд гривень на соціальне житло. Бо хоча за темпами будівництва область входить у трійку лідерів, однак цього недостатньо: поліпшення житлових умов потребує кожен п’ятий житель Київщини.
— Які ваші особисті політичні амбіції? Вас влаштовує тільки посада губернатора?
— Амбіції повинні виявлятися не задля посади, а на посаді, яку ти обіймаєш. На мій погляд, моє головне досягнення за цей період — зрушення в економіці та консолідація депутатських груп. Коли мене тільки призначили губернатором, область була на 24-му місці за показниками соціально-економічного розвитку, а сьогодні — на п’ятому. Зарплатний борг був 87 мільйонів, тепер — 17 мільйонів гривень (разом із банкрутами-підприємствами, які нічого не мають). Мені закидають, що, незважаючи на такі цифри, жити людям не стало краще. Але є багато факторів, які від мене не залежать. Щоб покращити життя, треба кошти заробляти і витрачати. Сьогодні область заробляє: тільки за перше півріччя 2011 року перевиконання обласного бюджету становить 120% (або 150 мільйонів гривень). Але використати всі ці додатково зароблені кошти на користь області не можу, бо треба віддати понад 300 мільйонів гривень позик, які дісталися в спадок від моїх попередників.
