А як щодо репутації?

Радник російського президента Сергій Глазьєв, схоже, так і лишиться іноземним членом Національної академії наук України. Українські академіки відмовляються виключати зі своїх лав свого одіозного колегу — попри його негативне ставлення до всього українського, українофобські висловлювання та заяви. Так, у останніх інтерв’ю іноземним виданням Глазьєв наполягав на федералізації України, називав нинішню владу нацистською та бандерівською. Нагадаємо, що іноземним членом Національної академії наук Глазьєв став 2009 року за спеціальністю «Теорія економічного розвитку».

Експерти дивуються, чому і досі в академії не вирішили це питання і не позбавили пана Глазьєва статусу іноземного члена НАН України. «Як можна вимагати виключення з числа членів академії росіянина Сергія Глазьєва за його антиукраїнську позицію у збройному конфлікті наших держав, коли низка членів академії, громадян України (не просто академіків, бо дехто з них є директорами академічних інститутів) у найтривожніші дні російської інтервенції дозоляли собі в російській пресі публікації, на фоні яких Сергій Глазьєв здається переконаним бандерівцем чи майданофілом. Перш ніж вимагати чистки зарубіжних членів, чи не варто почати люстрацію з наших власних академіків...» — скептично реагує на позицію НАН публіцист Андрій Плахонін, колишній співробітник академії, на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Офіційну відповідь Національної академії щодо ситуації з Глазьєвим зараз активно обговорює інтернет-спільнота. «Згідно зі статтею 19 Статуту академії до персонального складу членів НАН входять дійсні члени (академіки), член-кореспонденти та іноземні члени НАН України. Членів НАН України обирають довічно», — йдеться у поясненні НАНУ.

Тобто звільняти нікого не будуть ні зараз, ні у майбутньому. «Я розумію бажання Національної академії наук убезпечитись, щоб не було можливостей використання механізмів виключення інших академіків у майбутньому, наприклад, у боротьбі з якимись незгодними, — коментує доктор фізико-математичних наук, головний науковець Інституту фізики напівпровідників НАН Максим Стріха. — В історії бували скандальні випадки вигнання Альберта Ейнштейна з академії за наказом Гітлера або виключення академіка Андрія Сахарова з Академії наук СРСР, що, за переказами, все ж вдалося зірвати. Я бачу тут бажання академії все-таки зберегти «чистоту жанру», але для Глазьєва я б радив зробити виняток. Сподіваюся, що такі запобіжні заходи не знадобляться академії, але Глазьєв — людина одіозна, якби я був членом академії, мені було б незатишно з ним працювати. А взагалі ця ситуація може знизити репутацію академії в суспільстві, послабити розуміння, що установа справді потрібна соціуму».